10
грудня, субота
День
Нобеля
День Нобеля - це щорічне
вручення Нобелівської премії, яке проходить 10 грудня в Стокгольмі. Нобелівські премії користуються міжнародним визнанням як найпочесніша
громадянська відзнака. Кожен лауреат отримує золоту медаль із зображенням
Нобеля і диплом.
Нобелівські премії з
фізики, хімії, фізіології або медицини, літератури та економіки вручає
лауреатам його Величність Король Швеції на церемонії, що проходить у річницю
смерті Альфреда Нобеля (в 1896 році в Сан-Ремо). Розмір грошової премії
змінюється щорічно і становить приблизно 1 мільйон доларів. Нобелівські премії
мають великий міжнародний престиж і, крім того, пропонують лауреатам значну
економічну підтримку.
Цікаві факти
про Нобелівську премію з літератури:
- 108 Нобелівських премій з
літератури вручили з 1901 по 2015 рік.
- 14 премій отримали жінки.
- 4 премії з літератури були
розділені між двома номінантами.
- 41 - вік наймолодшого лауреата
Нобелівської премії з літератури, ним був Редьярд Кіплінг, відомий як
автор книги "Книга джунглів".
- 88 - вік найстаршого лауреата
премії, нею в 2007 році стала англійська письменниця Доріс Лессінг.
- 65 - середній вік лауреатів
Нобелівської премії з літератури.
Україна формально не має своїх лауреатів Нобелівської премії, однак це не
означає, що українці не отримували цю найпрестижнішу нагороду в різних областях
науки.
З 6 жовтня цього року у Стокгольмі й Осло
триває традиційне вручення Нобелевської премії, яка присуджується у різних
галузях: фізика, хімія, медицина та фізіологія, література та захист миру, а з
1969 – ще й економіка. З 1901 року, року першого вручення Нобелевської
премії, її лауреатами стали понад 700 талановитих осіб з різних країн світу.
Найбільше лауреатів у США (314), Великій Британії (106) та Німеччині (91).
Кандидатів на здобуття премії мають право
висувати члени Шведської академії та аналогічних закладів інших країн,
професори літератури та лінгвістики, лауреати премії попередніх років та голови
письменницьких організацій. Бути серед кандидатів на Нобелівську премії випала
нагода й українцям, утім, на жаль, безрезультатно.
- Претендентом
в галузі літератури був Іван Франко. Його кандидатуру як «великого Провідника свого
народу, міжнародного генія», «справді найвизначнішого письменника сучасної
Європи» висунув 26 листопада 1915 р. в листі до Нобелівського комітету
професор, доктор філософії з Відня Йосеф Застирець. Дослідники називають
дві причини, через які Франко так і не удостоївся цієї премії.
Перша — це те, що лист від Застиреця прийшов надто пізно, коли список
претендентів уже був затверджений. Друга причина — смерть Франка 1916
року.
Улас
Самчук як «найвидатніший український прозаїк в діаспорі»,
уродженець села Дермань (тепер Рівненської області), був висунутий на здобуття
премії з літератури 1980 року після виходу в світ його роману-трилогії
«Волинь». Самчук не отримав винагороду, адже його кандидатуру не висунув жоден
із Нобелівських лауреатів, а така рекомендація могла бути визначальною.
Стати Нобелівськими лауреатами з літератури могли й Павло
Тичина у 1966 році, і Микола Бажан у 1970. Останній, подякувавши Шведській академії літератури за увагу до
його особи та творчості, в надісланому їй листі висловив сумніви в реальності
та своєчасності висунення його кандидатури, тобто фактично відмовився від
нагороди. Як один з реальних претендентів на найвищу відзнаку так і залишився
Павло Тичина. На здобуття Нобелівської премії висували і Василя
Стуса у 1985 році, однак, поет-дисидент помер 4
вересня саме 1985 року від тортур у таборі для політв’язнів. Кандидатура
померлого автора не могла розглядатися Шведською академією.
1991 року на здобуття Нобелівської премії висували кандидатуру Олеся
Гончара. Заходи щодо його висунення розпочала
українська діаспора, після того, як у 1989 році з'явилося нове видання «Собору»
англійською мовою.
У 1910 Ісмаїла Гаспринського, що займався
літературно-просвітницькою діяльністю в Криму, на здобуття Нобелівської премії
висунула Франція. Утім, усі ці заяви не дали позитивного
результату.
Немає коментарів:
Дописати коментар