вівторок, 24 вересня 2019 р.
понеділок, 9 вересня 2019 р.
9 вересня - день народження Івана Котляревського, видатного українського письменника, поета та драматурга
Іван
Котляревський… Ім’я це викликає у кожного низку асоціацій: безсмертний парубок
Еней, і незабутня Наталка Полтавка – героїня однойменної п’єси, що стала, за
визначенням І. Карпенка-Карого, праматір’ю українського театру, і рядки «Будеш,
батьку, панувати…» Тараса Шевченка, який перший передбачив світову славу І.
Котляревського, оцінив значення творчості поета для розвитку української
літератури, становлення українського національно-культурного середовища на всій
території України.
Так, сьогодні ювілей у "батька" нової української
літератури – поета драматурга,
громадського діяча-Івана Петровича Котляревського.
пʼятниця, 6 вересня 2019 р.
Пам’яті Василя Стуса (6.01.1938 - 4.09.1985)
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
#ВасильСтус
Художник Олег Шупляк
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
#ВасильСтус
Художник Олег Шупляк
СЛОВО
Ми дуже часто од душі,
Од серця мовим...
А слово ж може задушить.
Чи стане слово,
Неначе кістка — не дихнуть,
Не продихнути.
Допоки слова не збагнуть,
Не перечути.
В словах не вихлюпни з грудей
Ти серця свого,
Котре під горло підійде
І мучить довго.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готов і...
Свої радіння і жалі,
Свої тривоги.
Велеречивих на землі
Рятуйте, боги.
#ВасильСтус
Ми дуже часто од душі,
Од серця мовим...
А слово ж може задушить.
Чи стане слово,
Неначе кістка — не дихнуть,
Не продихнути.
Допоки слова не збагнуть,
Не перечути.
В словах не вихлюпни з грудей
Ти серця свого,
Котре під горло підійде
І мучить довго.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готов і...
Свої радіння і жалі,
Свої тривоги.
Велеречивих на землі
Рятуйте, боги.
#ВасильСтус
вівторок, 3 вересня 2019 р.
Легенди про мову.
Існує така легенда. Створив Господь на світі
звірів прудкими, сильними, птахів з крилами, які допомагали їм шугати високо в
небі. Тільки людині він не дав ні великої сили, ні міцних крил. Зажурилася
людина й прийшла до Бога, почала нарікати на свою долю. Всевишній вислухав
скарги людини на важке життя і сказав, що має вона найцінніший скарб, якого не
дано звірям і птицям — мову. Адже мова сильніша за будь-яку силу, скоріша за
найпрудкішу тварину. Пообіцяв Бог, що мова все замінить людині, ніде не дасть
загинути. Однак і людина повинна розуміти, який неоціненний скарб отримала —
берегти мову, як зіницю ока. А якщо втратить вона її, то загубить і душу, і
силу. Це всього лише легенда. Але, як і кожен з народних переказів, вона
відображає суть тих явищ, які відбуваються в людському житті. Недарма ж
говорять, що без мови немає народу.
(http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=1253)
*******
Якось один вельможа, зізвавши до себе гостей, поцікавився у мудреця, що на світі найкраще. Мудрець відповів:
- Найкраще у світі - це мова. За допомогою мови будуються міста, розвивається культура народів. За допомогою мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання. За допомогою мови люди можуть зрозуміти одне одного, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, виконувати прохання, надихати на подвиги, виражати радість, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого за мову.
Таке міркування сподобалося присутнім. Тоді вельможа поцікавився у мудреця, що на світі найгірше. Мудрець відповів:
- Найгірше у світі - це мова.
Усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив:
- За допомогою мови люди засмучують і розчаровують одне одного. За допомогою мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. Мова може зробити людей ворогами, призвести до війни, нею наказують руйнувати міста і навіть цілі держави, вона може приносити в наше життя горе і зло, принижувати, ображати. Чи може бути щось гірше за мову?!
Не всім було приємно слухати цю відповідь.
*******
Вчителям!
ВЧИТЕЛЯМ✏✒🖋
Ну що ж, мої колеги-вчителі,
Присядем, як годиться, на доріжку.
Ми — ті, що світло сіємо в імлі,
Даємо все, отримуємо — трішки…
Вчимо і від життя берем урок —
Не із книжок знайоме слово “ стреси “...
Ми просто тихо творимо добро,
І хай не в нас палаци й ”мерседеси “…
Нехай… До цього звикли ми давно —
Без пафосу нову епоху вершим.
Магічно прозвучить шкільний дзвінок —
І в клас зайдемо знов, немов уперше!
© Володимир Присяжнюк
м. Івано-Франківськ
Підписатися на:
Дописи (Atom)