Схеми , таблиці на урок української мови

Схеми морфологічного розбору частин мови


Граматика в таблицях та схемах. Додаткові матеріали для вивчення української мови.
Іменник
1.     Початкова форма.
2.     На яке питання відповідає в реченні.
3.     Істота чи неістота.
4.     Власна чи загальна назва.
5.     Конкретне чи абстрактне значення, збірне, речовинне.
6.     Рід, число, відмінок, відміна, група (тверда, м’яка, мішана).
7.     Спосіб творення (якщо це похідне слово).
8.     Правопис.
9.     Синтаксична роль у реченні.
Прикметник
1.     Початкова форма.
2.     На яке питання відповідає в реченні.
3.     Розряд за значенням: якісний, відносний чи присвійний.
4.     Форма: повна чи коротка.
5.     Для якісних – ступінь порівняння.
6.     Група: тверда або м’яка.
7.     Рід, число, відмінок.
8.     Спосіб творення, якщо слово похідне.
9.     Особливості правопису.
10.                        Синтаксична роль у реченні.
Числівник
1.     Початкова форма.
2.     На яке питання відповідає в реченні.
3.     Розряд за значенням: кількісний (дробовий, збірний), порядковий.
4.     Група за будовою: простий, складний чи складений.
5.     Рід, число (якщо є), відмінок.
6.     Спосіб творення, якщо слово похідне.
7.     Правопис.
8.     Синтаксична роль у реченні.
Займенник
1.     Початкова форма.
2.     На яке питання відповідає
3.     Розряд за значенням: особовий, зворотний, присвійний, вказівний, означальний, питальний, відносний, неозначений, заперечний.
4.     Рід, число, відмінок.
5.     Спосіб творення.
6.     Синтаксична роль.
Дієслово
1.     Початкова форма.
2.     На яке питання відповідає.
3.     Дієслівна форма: інфінітив, особова форма, родова, безособові дієслова, дієслова на –но, -то, дієприкметник, дієприслівник.
4.     Перехідне чи неперехідне.
5.     Вид.
6.     Спосіб: дійсний, умовний, наказовий.
7.     Час, проста чи складена форма.
8.     Якщо теперішній чи майбутній час, визначити особу та число.
9.     Якщо минулий час, умовний спосіб, то треба визначити рід в однині.
10.                        Дієвідміна.
11.                        Якщо дієприкметник, то назвати такі ознаки: активний чи пасивний, час, вид, рід, число, відмінок.
12.                        Якщо дієприслівник, то назвати такі граматичні ознаки: час, вид.
13.                        Особливості творення.
14.                        Правопис.
15.                        Синтаксична роль.
Прислівник
1.     На яке питання відповідає.
2.     Розряд за значенням: означальний, обставинний (місця, часу…).
3.     Для якісно-означальних – ступінь порівняння.
4.     Спосіб творення, від якої частини мови утворений.
5.     Правопис.
6.     Синтаксична роль.
Прийменник
1.     Службова частина мови.
2.     Група за походженням: первинний, вторинний.
3.     Група за будовою: простий, складний, складений.
4.     З якою відмінковою формою вживається.
Сполучник
1.     Службова частина мови.
2.     Розряд: сурядний, підрядний.
3.     За вживанням: одиничний, парний, повторюваний.
4.     Група за будовою: простий, складний, складений.
5.     Правопис.
6.     Синтаксична роль.
Частка
1.     Службова частина мови.
2.     Група за значенням і вживанням.
Вигук
1.     Окрема частина мови, що виражає емоції. Волевиявлення, звукові реакції мовця, етикет.
2.     Розряд за значенням: емоційний, спонукальний, звуконаслідування, звертання до тварин, мовний етикет.
3.     Роль у реченні, розділові знаки при вигуку.


Синтаксичний розбір словосполучення
1.Виділити словосполучення з речення.
2.Назвати головне і залежне слова, поставити питання.
3.Визначити вид словосполучення за головним словом (іменне, дієслівне, прислівне).
4.Вид підрядного зв’язку.
5.Зобразити словосполучення схематично.
Крута балка починалася одразу ж за селом.
Крута балка – іменне, узгодження.
Схема розбору простого речення.
1.Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне, спонукальне.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення: окличне чи неокличне.
3.Тип за структурою: двоскладне чи односкладне, різновид односкладного речення.
4.Повне чи неповне.
5.Головні члени речення, їхній тип, способи вираження.
6.Поширене чи непоширене.
7.Другорядні члени речення, їхні види, способи вираження.
8.Ускладнене чи неускладнене. Характер ускладнення.
Небо бринить, немов напнуте (О.Гончар).
Розповідне, неокличне, двоскладне, повне, поширене, ускладнене порівняльним зворотом.
Схема розбору складносурядного речення
1.Тип за метою висловлювання.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення.
3.Кількість частин (простих речень).
4.Смислове відношення між частинами.
5.Засіб вираження сурядного зв’язку.
6.Далі кожну частину розбирати як просте речення.
Око бачить далеко, а розум ще далі.
Складне, складносурядне, розповідне, неокличне, складається з двох частин, між якими сурядний зв'язок, виражений протиставним сполучником а. Обидві частини двоскладні, поширені, перша – повна, а друга – неповна.
Схема розбору складнопідрядного речення
1.Тип за метою висловлювання.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення.
3.Головна і підрядна частини.
4.Характер віднесеності підрядної частини до головної: пояснює слово в головній чи головну частину в цілому.
5.Тип опорного слова: іменник, вищий ступінь порівняння прикметника або прислівника, слово зі значенням мислення, мовлення, почуттів тощо; наявність у головній частині вказівних займенників.
6.Значення підрядної частини: як вона пояснює головну, на яке питання відповідає.
7.Засіб зв’язку в підрядній частині: сполучники, сполучні слова.
8.Накреслити схему.
9.Пояснити розділові знаки.
10.Кожну частину розглянути окремо як просте речення.
Вживайте якомога більше слів, які підкреслюють шанобливе ставлення до людей.
Складне, складнопідрядне, спонукальне, окличне, з підрядним означальним.
Головна частина (Вживайте якомога більше слів,).
Підрядна частина (які підкреслюють шанобливе ставлення до людей).
Підрядна частина пояснює опорне слово слів, виражене іменником, відповідає на питання яких?, пов’язана з головним за допомогою сполучного слова які.
Головна частина – односкладне означено-особове речення, поширене, повне.
Підрядна частина – двоскладне, поширене, повне речення.
Схема розбору складних речень з кількома підрядними (ускладнених складних речень)
1.Тип за метою висловлювання: розповідне, питальне чи спонукальне.
2.Тип за наявністю емоційного забарвлення: окличне чи неокличне.
3.Тип відповідно до характеру синтаксичного зв’язку між кількома підрядними:
а) кількість частин (простих речень);
б) головна і підрядні частини;
в) чи є супідрядний зв'язок? між якими частинами?
г) супідрядність однорідна чи неоднорідна?
чи те саме пояснюють підрядні частини (те саме слово в головній, різні слова, усю головну частину в цілому)?
чи однакові за значенням? на те саме питання відповідають чи на різні?
приєднуються до головної за допомогою того самого (синонімічного) засобу зв’язку чи різних?
д)чи є послідовний підрядний зв'язок? між якими частинами?
4.Складні речення у структурі ускладненого:
а) складносурядні;
б) складнопідрядні.
5.Аналіз кожного з цих типів як складних.


1 коментар:

  1. Дякую за систематизацію методичного забезпечення до предмета! Бажаю творчих успіхів у розвитку блогу!

    ВідповістиВидалити