Я- учитель…
І говорю це з
гордістю , бо це , дійсно, професія від Бога. За якими здібностями Всевишній
обирає вчителя – велика таємниця.
Ми
щасливі, тому що відчуваємо себе
обраними на цій Землі, і поєднує нас те, що від Бога нам посилається іскра любові до дітей. У когось ця іскра так і залишиться
маленькою іскринкою, а хтось розпалить у
своїй душі величезне полум’я любові.
За моїми переконаннями, "Душа дитини – це
храм ", тому свою працю я спрямовую на те, щоб цей храм не став цеглою,
вчу любити і поважати батька і матір, бути добрими і чесними, гідними дітьми
своєї землі.
В.О.Сухомлинський говорив: «Учитель
готується до хорошого уроку все своє життя..»
Кожен урок учителя – це маленький
спектакль, який зворушить струни дитячих душ, і якщо ці струни дзвенять, як
єдина мелодія, значить, вчитель відбувся. Я вірю, що мої найкращі уроки ще
попереду. І продовжувати їх буде саме життя. Завжди думаю про те, чи
стануть мої уроки для учнів пробудженням Добра, Честі, Милосердя, Справедливості.
Моє покликання –
учитель… Чим більше викладаю літературу, тим більше відчуваю відповідальність.
Відповідальність, тому що мені довірили маленьку душу, а я повинна створити
Людину, і не просто Людину, а читача, творця, митця. Як це зробити? Одвічне
питання… Мій досвід підказує мені, що я обрала вірний шлях.
