З Днем знань!

Я бажаю  всім педагогам творчих успіхів , натхненних взлетів,

процвітання і невичерпної життєвої енергії, нових пошуків і звершень, міцного здоров’я!

Нехай вас цінують, люблять, поважають і, звичайно, з півслова розуміють!

Ця публікація - життєстверджуюча філософія успішного вчителя-оптиміста. Це заклик бути успішним і позитивним учителем і, безумовно, щасливою людиною. Вона містить прості поради та рецепти вчителям, які втомились від своєї роботи, від життя, від себе

• Диригуйте своїм життям талановито!
• Режисеруйте своє життя грандіозно!
• Продюсируйте своє життя професійно!
• Пишіть своє життя геніально! Пишіть його відразу набіло, жодних чернеток! І пишіть своє життя самі, при цьому користуючись давно відкритими та добре відомими законами життєграфії! Будьте живими переписувачами, насолоджуючись власним чистописанням!
• Яскравих вам фарб життя, нескінченної палітри з великою розмаїтістю тонів і півтонів, а також різноманітних картин і полотен!
• Мрійте свої мрії й невпинно працюйте над їх перетворенням у життя.
• Перетворюйте труднощі та складності життя в нові для себе можливості та ступені дорослішання, особистісного росту, придбання досвіду.
• Використовуйте всі шанси, надані життям, і досягайте успіху.
• Завжди майте надію на краще. І не тільки майте надію, але всіма силами наближайте це краще. Кажуть, надія вмирає останньою. Упевнена, для позитивно налаштованих людей надія не вмирає ніколи. Сподівайтесь і дійте. Дійте і сподівайтесь.
• Прощайте людей навкруги себе. Уміння прощати - відмінний лікар наших негативних емоцій.
• Умійте зрозуміти та визнати правоту інших. Пам'ятайте: праві не тільки ви одні. Часто буває так, що праві відразу кілька людей. Адже в кожної людини в житті своя правда. І кожний по-своєму правий.
• Не шукайте винних і не питайте небеса: «За що це мені?!», а з достоїнством та оптимізмом рухайтесь далі.

Пам'ятайте, що вам бути із самим собою до кінця ваших днів, 24 години на добу, 7 днів на тиждень, без відпусток, свят і вихідних. Ви - головний герой свого роману, або трилера, або трагедії, або чогось іще, що ви щодня власноручно пишете під назвою «Моє життя». Пишіть його вдумливо!

Психологи кажуть, що нещасливі люди у своїх невдачах і нещастях звинувачують усіх навкруги, а всі успіхи приписують особисто собі. Щасливі ж поступають навпаки. Вони в усіх помилках і промахах звинувачують себе, аналізують те, що сталось, і починають діяти. Я бажаю вам, шановні колеги, просто бути щасливими людьми!

І ще одне побажання. Психологи поділяють усіх людей за їх світосприйманням на дві великі групи. До однієї групи відносяться ті, хто вважає себе подарунком усьому іншому світу. Їм усі і все навкруги винні. У них усі навкруги в усьому винні. Такі люди рідко бувають щасливими й, відповідно, здоровими. До іншої умовної групи входять люди, які щиро думають, що світ навколо - це подарунок їм. Вони не вважають, що їм хтось щось винний. Вони, в основному, нікого ні в чому не звинувачують. Це - щасливі люди.

Додаток до побажань.

Рецепт приготування хорошого уроку

Візьміть дюжину найкращих і повновагих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені розчарувань, злопам'ятності та злості. Після того як ви відібрали ці дванадцять емоцій, розділіть їх на п'ять (або шість) уроків, які вам доводиться проводити кожного вашого робочого дня.

Додайте до кожного свого уроку:

• 12 порцій мудрості,
• 11 порцій терпіння,
• 10 порцій хоробрості,
• 9 порцій працездатності,
• 8 порцій оптимізму,
• 7 порцій відданості своїй справі,
• 6 порцій вільнодумства,
• 5 порцій доброти,
• 4 порції відпочинку й турботи про здоров'я,
• 3 порції гумору,
• 2 порції такту,
• 1 порцію віри в кожного свого учня.

Примітка: у пропорціях інгредієнтів можливі варіанти на розсуд того, хто готує.

Для того щоб додати гостроти та насолоди вашому уроку, додайте до нього ложечку гарного настрою, скибку нерозсудливості, за смаком розваги, обов'язково додайте гри й рясно посипте все гарним добрим гумором. А тепер налийте любов до дітей і збийте все енергійними рухами, не допускаючи застою. Поставте ваше блюдо на вогонь дитячих сердець. Прикрасьте своє блюдо посмішками, ізюминками та гілочками радості. Перед подачею учням урок сервірується спокоєм, самовідданістю та професіоналізмом учителя.

Чітко додержуйтесь цього рецепта, у точності дотримуючись інгредієнтів блюда при підготовці кожного свого уроку.

Приємного вам апетиту, шановні колеги! Апетиту до вчительської праці та творчості!

Ще один додаток.

Рецепт щасливого життя

Сюрприз! Сюрприз! Варто визнати, що не із приємних. Готових рецептів щастя не існує! Кожній людині доведеться протягом життя чимало потрудитись над складанням свого власного рецепта. Тож і давайте над цим трудитись! Тим більше, що трудитись ніколи не пізно. Удачі вам у цьому! Побільше успішних трудоднів і поменше трутнів на вашому життєвому шляху!

Автор: А. Бікеєва

http://osvita.ua/school/method/teacher/1876/

2016-2017 н.р. Конспект 1 уроку

Конспект першого уроку за темою:

« Щоб у серці жила Батьківщина:

до 25-річчя незалежності України». 

(конспект ви можете переглянути, натиснувши курсором на назву )

Подарунок місту Краматорську від Клуба Підприємців.

Діяльність Клубу Підприємців Краматорська спрямована на творення, розвиток Міста, Громади, Країни.

 Девіз Клібу: «Працюй для майбутнього дітей в НАШІЙ Країні». І це , повірте, не реклама.

Хто не пам’ятає щорічну акцію «Краматорськ без амброзії», фестивалю аматорського мистецтва імені Марії Приймаченко?

У серпні 2016 року  ми побачили дерев’яні скульптури, які були створені краматорським митцем В'ячеславом  Гутирею та гостем із Києва - митцем Сергієм Лаушкіним.  Вони стали спражньою  прикрасою й надбанням всього міста.  

Цікаво, що в один день (27 серпня ) народилися І.Я.Франко і Богдан Ступка. А ще Фаїна Раневська!

Богдан Ступка: астральний феномен української культури (слово на пошану пам'яті Майстра)

Одні називали його «генієм», другі – «великим», а він віджартовувався: «1 метр 78 сантиметрів». Крім указаних нагород, він ще й був лауреатом Міжнародної театральної премії К. Станіславського, академіком Академії мистецтв України, художнім керівником Національного театру імені Івана Франка. «Творчість – це самотність бігуна на довгій дистанції», - любив повторювати Богдан Сильвестрович – і сам одинокий бігун в українському художньому просторі. 

Афоризми Богдана Ступки

Гординя – це найбільший гріх. Але кожен хоче пахнути фіалкою. Тоді починається задирання носа. Від цього користі ніякої.

Прощаю все. Це прийшло з часом. Дехто старіє і ще дурніший стає, а хтось – навпаки. Відношу себе до тих, що мудріші. Якісь негаразди, конфлікти на сцені, з режисером чи партнером – іду до нашого замдиректора Данила Даниловича Федоряченка. Йому зараз 91-й. Він підтримує, каже: "Так, так". І в самому розпалі закінчує: "Прости йому". Простити – набагато краще, ніж когось покарати.

Творчість – це сумнів. Його нема – нема прогресу. Те саме в економіці, усюди. Треба сумніватися, зможу це зробити чи ні. Коли сам до чогось приходиш – будеш гордий, що зробив це сам, а не за ручку тебе привели. "Тут стань, тут так ручку витягни, тут так говори" – це вже ремесло, а не творчість.

Маєш знання – мусиш ними поділитися. А не товкти інших своєю зверхністю.

Якщо ти такий розумний, допоможи ще комусь зрозуміти щось у цьому житті.

У дитинстві, коли шматок хліба випадково падав на підлогу, піднімав, обдмухував його і клав назад стіл. Так учила бабуся. Це святі елементарні речі. Таке ставлення збереглося по цей день.

Чому предметом мистецтва завжди є людина? Бо вона так і нерозгадана. Російський поет Євгеній Винокуров написав: "Мир разложил на части Пикассо. Слеза стекает. Разложи, попробуй". Хімічний склад можна розкласти, але чому вона капнула?

Треба навчитися прощати, щоб створити і зберегти сім'ю.

Конфлікти супроводжують кожну сім'ю. На них розлучаються, а потім лікті кусають усе життя, чого розлучилися. Із віком входиш в інші поняття й розуміння. Стаєш ближче духовно, по-людськи. У шлюбі треба вміти вчасно приголубити, погладити, поцілувати. Тоді розумієш, що в тебе є її підтримка, а в неї – твоя.

Коли був молодий, міг надутися, не розмовляти, сварилися. Жінка підійде і скаже: "Іди пообідай, що ти на голодний шлунок дуєшся. А потім дуйся скільки хочеш". І вона мене цим брала, бо дуже швидко відходила.

За матеріалами: ukrinform.ua, poglyad.te.ua

Фото: dumskaya.net

http://old.dyvensvit.org/articles/8618.html

160 років І.Я.Франку

І.Я.Франко

У 2016 році виповнюється 160 років від дня народження та

 100 років від дня смерті величного українського письменника, поета, публіциста, перекладача, вченого, громадського і політичного діяча.

Завтра 27 серпня минає 160 років від дня народження  І. Франка.

Я пишаюся тобою, Україно!

Маловідомі факти про Україну до Дня Незалежності 

Шановні українці, щиро вітаємо вас з величним та визначним святом для кожного громадянина — з Днем Незалежності України!

Бажаємо вам щастя, здоров'я, благополуччя та злагоди вашим родинам!

У цей святковий день портал Domik.ua пропонує вам 10 маловідомих, але визначних фактів про Україну. Нам, українцям, дійсно є чим пишатися:

1.     Україна є найбільшою країною, територія якої повністю розташована в Європі.

2.     Географічний центр Європи знаходиться в містечку Рахів Закарпатської області.

3.     Один з найбільших історичних транспортних шляхів — «шлях із варяг у греки» пролягав територією України. Він пов’язував північні землі Давньої Русі з південними руськими землями та Балтійське море з Чорним.

4.     Перший вищий навчальний заклад у Східній Європі був заснований у 1576 році в Острозі. Слов’яно-греко-латинську академію заснував князь Острозький Костянтин-Василь.

5.     В Україні найбільше освічених людей, ніж в інших європейських країнах. Кількість людей з вищою освітою на душу населення вища, ніж середньоєвропейський рівень. Крім того, Україна займає 4 місце в світі за кількістю громадян з вищою освітою.

6.     Українська мова одна з найбільш мелодійних у світі. Наша мова поступається лише італійській.

7.     1/4 всіх запасів чорнозему на планеті знаходиться на території Україні.

8.     В Україні знаходиться найбільший запас марганцевої руди у світі. На території країни зосереджено 2,3 мільярди тон і близько 11% від усіх покладів планети. Ще у нас немало залізної руди - 7% світового запасу.

9.     Найдовший інструмент у світі — українська трембіта — її довжина може досягати 4 метрів, а її звуки чути на відстані більше 10 км.

10.                       В Україні в 1814 році винайдено перший рамковий вулик, автор винаходу — Петро Прокопович. В останні роки Україна знаходиться у трійці світових лідерів з виробництва меду.

Джерело: domik.ua

http://domik.ua/novosti/malovidomi-fakti-pro-ukrayinu-do-dnya-nezalezhnosti-n247683.html

Зі святом Вас!

У цей святковий день зичу вам міцного здоров’я, щастя, родинного добробуту, душевної рівноваги та впевненості в майбутньому.

Бажаю, щоб ваша важлива праця на благо рідної Батьківщини та українського народу завжди була плідною та натхненною, дарувала вам лише радість та задоволення!!!!

На день вишиванки

Візерунки вишиванок – це зашифровані написи

Вишиванка – це зашифроване послання до того, хто вміє читати. Кожна пелюстка, стеблинка, листочок вишитого рослинного візерунку ‒ це символ: буква, цифра, з яких складається ім’я, прізвище, дата якоїсь події, наприклад, дня нарождення, з зазначенням дня тижня, фази місяця і назви сузір’я, під яким ця подія мала місце. Можна таким чином записати все, що завгодно. Аби тільки знати, як. Тепер завдяки чудовій книжці дослідника української писанки та вишивки Володимира Підгірняка «Текстова вишивка. Бродівське письмо» цьому може навчитися кожен бажаючий.

23 серпня - День Державного Прапора України

Дорогі друзі!

Сердечно вітаю всіх вас з Днем Державного Прапора України.
Державний прапор України — це символ духу українського народу і свободи нашої країни. Дозвольте привітати, дорогі українці, вас з таким гарним святом і побажати кожній українській родині нашої незалежної України щастя, здоров’я, мирного неба і віри в краще майбутнє нашої держави.

Існує легенда,що давно-давно жила колись жінка. І було у неї три  сини. Росли сини чесними, смі­ливими, дуже любили свою матусю, готові були віддати за неї своє життя. Попідростали і вирі­шили піти у світ прославляти свою матір. Виру­шив у дорогу найстарший син. Мати на згадку подарувала йому золоту корону з трьома промін­цями. Пішов син між люди. І за трипроменеву корону, яка зігрівала людей і вела вперед,показувала шлях до кращого життя, дали пер­шому синові ім’я Тризуб.

Настала черга середнього сина. Йому мати в доро­гу подарувала жовто-блакитний одяг. Своїми зви­тяжними справами прославляв він свою матір. Одержав середній син ім’я Прапор.

А там, де був наймолодший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолод­шому синові подарувала соловейків голос. І одер­жав син за свій джерельний голос, величний спів ім’я Гімн.

І з того часу йдуть поруч три брати — Тризуб, Прапор, Гімн і прославляють рідну неньку.

Скільки на землі країн, стільки і прапорів. І всі вони різні: однокольорові, багатокольорові, з візе­рунками, смугами, зірками, хрестами тощо. Кож­ний знак або символ на прапорі має своє значення. Кожний прапор має свою історію. Сьогодні ми по­говоримо про прапор нашої держави.

Державний Прапор України, чи завжди він був синьо-жовтим, як зараз? Украінці з дитинства знають, що символізує синьо-жовтий стяг України. Це блакитне небо над золотистими полями пшениці! Але… Виявляється, прапор України в дійсності завжди був золотисто-синім. Жовтий — сонце, синій -Руське море і наші ріки. Ось стародавня козацька ікона Покрови пресвятої Богородиці

Жовтий колір на українському прапорі, що відображений на покривалі (покровах) в руках у Богородиці на цій іконі позначений зверху, синій-знизу. Знаменита картина Іллі Рєпіна «Козаки пишуть листа турецькому султану» також свідчить про те, що український прапор в давнину був золотисто-синім, жовто-синім, а не синьо-жовтим, як зараз.

Цікаве історичне дослідження про кольори українського прапора у документальному фільмі «У Пошуках Iстини — Таємний Код Прапора України»

ПРАПОР Н. Поклад

Прапор — державний символ,

Він є в кожної держави:

Це для всіх — ознака сили,

Це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

Синє — небо, жовте — жито;

Прапор свій оберігаємо,

Він — святковий, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині,

Ми навіки вже — народом

Українським, в Україні.

Джерело: http://dovidka.biz.ua/virshi-pro-prapor-ukrayini/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

http://pryvitannya.com/den-derzhavnogo-prapora-ukra%D1%97ni-privitannya-z-dnem-prapora/

http://erudyt.net/vixovni-zaxodi/den-nezalezhnosti-ukraini/konspekt-uroku-na-temu-derzhavnij-prapor-svyatinya-narodu.html

Ювілей Вальтера Скотта

15 серпня

·         245 років від дня народження Вальтера Скотта (1771—1832), англійського та шотландського письменника, поета, історика, збирача старожитностей.

Що ми знаємо про цього письменника?

·         Вальтер Скотт-основоположник історичного роману
·         Так, як із Вальтером Скоттом, Велика Британія прощалася тільки з коронованими особами
·         Вальтер Скотт, що в перекладі означає "шотландець", — найбільш відомий представник своєї нації у світі. Для неї він є тим, що для українців — Тарас Шевченко.
·         Рід його був давнім, але зубожілим. Батько губився серед гір судових паперів. Кар"єра юриста світила й синові. Той не відмовлявся. Зрештою, років десять Вальтер Скотт-молодший витратив на судові тяганини: працював шерифом округу, допомагав скривдженим фермерам добитися правди у суді.
·         Хлопчик народився з ногами різної довжини. Лікарі попереджали, що через дитячий поліомієліт він може все життя бути прикутим до ліжка. Вальтер ріс по тітчиних хуторах. Коли було зовсім зле, його загортали в гарячу слизьку шкіру щойно вбитої вівці та поїли козячим молоком з медом.
 ·         Більшу частину своїх великих знань Скотт отримав не в школі та університеті, а за допомогою самоосвіти. Все, що його цікавило, назавжди вкарбовується у його феноменальній пам’яті. Йому не було потрібно вивчати спеціальну літературу перед тим, як скласти роман або поему. Колосальний обсяг знань дозволяв йому писати на будь-яку обрану тему.
·         Вальтер облазив з товаришами всі острови на північ від Шотландії, де зберігся кельтський дух. Гортанні співи на такій несхожій на англо-шотландську говірку кельтській мові підказували: історію предків від нього приховують. І роблять це ті, хто хоче тримати його народ в покорі. Збирання і публікація фольклору для Скотта стали згодом чи не важливішою справою, аніж власна творчість.
·         У нього було дуже сильне перше кохання — п"ятирічний роман з багачкою та аристократкою Вільяміною Белшез. Її батьки, володарі замку під Абердіном, переконували доньку, що Вальтер із його "чесною бідністю" їй не пара. Врешті Вільяміна побралася з приятелем Скотта, банкіром та великим землевласником Вільямом Форбсом. Вальтер образився на цілий світ. Але згодом виявилося, що йому дано було сили і на нову любов, і на вірний шлюб.
·         Дружиною Вальтера стала Чарлот, дочка ліонського візника з роду французьких протестантів-гугенотів.
·         Нещодавно співробітники музею письменника знайшли потайну шухлядку, а в ній — 57 листів подружжя Скоттів одне одному. Це — листування не тільки вірної пари, але й однодумців. А одному зі знайомих Вальтер писав: "Ми з місіс Скотт вирішили побратися, керуючись почуттями найщирішої симпатії. І за дванадцять років подружнього життя це почуття не тільки не зменшилося, але радше посилилося. Ясна річ, йому не вистачало того любовного завзяття, аж самозречення, що його, як мені здається, чоловікові дано пережити тільки один-єдиний раз. Той, хто, купаючись, ледве не пішов на дно, рідко коли зважиться знову заходити в глибоке місце".
·         Вальтер на кілька років пережив Чарлот. За його визнанням, він "просто доживав". Справжньою втіхою були тільки два мисливських собаки. Образ одного з них увічнений на пам"ятнику Скоттові в Единбурзі, столиці Шотландії.
·         У шістнадцять років Вальтер зустрівся з найвидатнішим шотландським поетом Робертом Бернсом. На той час Скотт уже надрукував власну поетичну збірку, критика була прихильною до нього. Але зрозумів, що ніколи не досягне того, що може Бернс. І Вальтер почав шукати свій шлях у велику літературу. Зрештою він створює історичний роман як жанр. Робом Роєм, лицарем Айвенго, королівським стрільцем Квентіном Дорвардом марить уже десяток поколінь молоді. Історію Шотландії Вальтер Скотт зробив модною у світі.
·         40-річним він повлізав у борги та придбав захаращений маєток з назвою "Брудне лігво". Негайно перейменував його на "Чернечий брід" і почав будувати замок. Добудовував його все життя. У ньому написав свої кращі романи, у ньому й помер. То була спроба створити власний світ, за який тільки він відповідатиме. Висаджуючи у "Чернечому броді" кущі й дерева, Вальтер казав: "Мої дуби переживуть мої лаври". На його рахунку садівника три тисячі верб, стільки ж каштанів та в"язів, дві тисячі кущів шипшини. І без ліку улюблених дубів.
·         Скотт створював не лише паркове середовище, але й середовище літературне у своїй країні. Видавав багатотомники інших авторів. Як і Юлій Цезар, любив водночас робити кілька справ. "У моїй голові мають рухатися відразу два потоки думок", — зізнавався.
·         У 1825 році на лондонській біржі вибухнула фінансова паніка, і кредитори зажадали оплати векселів. Ні видавець Скотта, ні власник друкарні Дж. Баллантайн не змогли сплатити готівкою і оголосили себе банкрутами. Однак Скотт відмовився наслідувати їхній приклад і взяв на себе відповідальність за всі рахунки, на яких стояв його підпис, що склало 130000 фунтів стерлінгів, причому борги самого Скотта становили лише малу частину цієї суми.
·         Виснажлива літературна праця, на яку він себе прирік, щоб виплатити величезний борг, відняла у нього роки життя. Скотт пережив чотири інсульти, але продовжував працювати.
·         "Мені допоможе моя права рука", — тільки й сказав. Клерки описали "Чернечий брід", бібліотеку, навіть посуд. На шостому десятку років живий класик працював, їв та спав на меблях з інвентарними номерами. І працював, як фабрика. Засів за багатотомну біографію Наполеона, за інші праці. І все викупив, усі борги повіддавав.
·         Скотт пережив чотири інсульти, але продовжував працювати. Він усе життя зберігав ту привітну усмішку, що врятувала його немовлям. Тоді няня з"їхала з глузду від нещасного кохання і зібралася топити панича в болоті. Але дитя так лагідно усміхалося, що нещасна жінка прийшла до тями. Уже дорослим Вальтер десятиліттями не зізнавався в авторстві найбільш, може, значущого для нього роману "Уеверлі". Бо не був певен щодо його якості.
·         Романи Скотта спочатку виходили без імені автора і інкогніто було розкрито тільки в 1827 році.
·         Термін «фрілансер» (букв. «вільний митець») вперше був ужитий саме Вальтером Скоттом в романі «Айвенго» для опису «середньовічного найманого воїна».
·         Протягом більш ніж 30-річної літературної діяльності письменник створив 28 романів, дев’ять поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць.
·         У день, коли  Велика Британія прощалася зі Скоттом, усі газети вийшли в суцільних жалобних рамках. До того так бувало тільки по смерті коронованих осіб імперії.
·         З творчістю Вальтера Скотта був добре обізнаний Тарас Григорович Шевченко (романи Скотта широко перекладали в Росії з 20-х років ХІХ ст.). У листі до Осипова 20 травня 1856 український поет назвав Скотта великим шотландцем. Окремі поетичні твори Вальтера Скотта українською переклав Павло Грабовський.

Хронологічна таблиця

·         1771, 15 серпня — народився в Единбурзі, столиці Шотландії,  яка входила до складу Великої Британії. Батько — юрист Вальтер Скотт, мати — Анна Резерфорд, донька професора медицини
1772 — захворів на дитячий поліомієліт; до кінця життя кульгає на праву ногу
1792 — отримує звання адвоката, стає фахівцем із шотландського права. Закохується у Вільяміну Белшез
1796, 24 грудня — одружується з Чарлот Маргарет Шарпантьє
1798, 14 жовтня — перша дитина помирає, не проживши двох діб
1799, 24 жовтня — народилася донька Софія
1799–1800 — працює над виданням збірки шотландських народних балад
1801 — народився син Вальтер
1803 — з"явилася на світ донька Анна
1805 — видає поему "Пісня останнього менестреля", перший великий літературний успіх
1806 — стає членом колегії секретарів Верховного суду Шотландії
1812, травень — починає будувати родинний замок "Чернечий брід"
1814, 7 травня — анонімно видає тритомний роман "Уеверлі"
1817, 31 грудня — виходить друком роман "Роб Рой"
1819 — з"являються романи "Ламмермурська наречена", "Легенда про Монтроза", "Айвенго"
1823 — виходить друком роман "Квентін Дорвард"
1825 — фінансовий крах підприємств, пов"язаних зі Скоттом
1830, 15 лютого — перший інсульт
1832, 9 червня — четвертий інсульт, 21 вересня — помирає в замку "Чернечий брід"

·         http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_valter-skott-narodivsya-z-nogami-riznoyi-dovzhini/124733

http://dovidka.biz.ua/valter-skott-tsikavi-fakti/