Українська мова

КЛЮЧІ:ФОНЕТИКА



Губні — «мавпа буф»;
Для того, щоб краще запам'ятати зубні приголосні, використовують речення:

Де ти з'їси ці лини.

Шиплячі — «ще їжджу» (у транскрипції [шч]е ї[ждж|у;
а щоб пригадати свистячі, треба шиплячі вимовити по-дитячому: «сце їздзу».

Речення для запам'ятовування глухих приголосних:

Це теща Феха кашу спече. Усе це кафе «Птах і чаша». Або: Когда папа спит, тогда Федя ходит целый час, шумит. «Хоч фокус – це шепіт»

Для запам'ятовування сонорних: Ми винили рій. (вимов без голосних — і залишаться самі сонорні)

М'які приголосні: [д'], [т'], [н'], [дз'], [ц'], [з'], [с'], [й], [л'], [р']

Речення для запам'ятовування (усіх, крім [дз']та [р'] ): Де ти з'їси ці лини.

                                         Урок №1 


Тема. Вступ. Краса і багатство української мови.
Мета: поглибити знання учнів про багатство української мови, звернути їх увагу на її милозвучність та мелодійність, на засоби досягнення милозвучності; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, удосконалювати культуру усного і писемного мовлення; виховувати любов до рідної мови як скарбниці духовності рідного народу.




Хід уроку
І Оголошення теми та мети уроку.

ІІ Актуалізація опорних знань учнів.

1. Слово вчителя.
    Засвоюючи мову з дитинства, ми так звикаємо до неї , що з’являється ілюзорна впевненість: у рідній мові ми все знаємо. Але володіти мовою і знати всі її таємниці — різні речі. Вона – невичерпна скарбниця людських знань. Вона – чарівник, який може повернути нас у минуле, скорочувати відстані, збільшувати простори людської уяви. Вона є засобом і для навча-ння ,і для спілкування , передачі емоцій, почуттів, виховання, мислення. Із усіх земних істот лише людина має дар звукового мовлення, яке є результатом колективної праці багатьох поколінь.

- А зараз подумайте та сформулюйте головну думку, висловлену в цьому уривку.

Якось у колі літераторів зайшла мова про роботу над словом. Григір Тютюнник довго мовчав, тільки слухав. Потім розповів , як він колись підібрав закоцюблу на морозі пташку. Поклав її за пазуху, туди, ближче до серця, відігрів, вийняв і посадив на долоню: вона пурх – і полетіла. Отак, каже, і слово: як відтеплиш його серцем і воно злетить – вважай, ти його знайшов. ( За А.Шевченком)

2. Міні-вікторина « Походження мови»

- Скільки існує мов на світі? ( Близько 3000 мов)
- До якої групи мов належить українська мова? ( До східнослов’янських)
- Назвіть інші мови , які належать до цієї групи? ( Російська та білоруська)
- Українська мова багата, красива і милозвучна. Яке місце за милозвучністю вона посідає у світі? (2-ге після італійської)- Яка державна мова республіки України?
- Які засоби милозвучності ви знаєте?

3.Перепишіть, розкриваючи дужки.(Робота з карткою)

На попелищі виросли дивовижні рослини, які не боялися вогню, бо самі спалахували полум’ям (і, й) залишалися цілісінькими. Здавалося, (у, в) них (у, в)селився дух непоборного народу. (У, в) народу назва­ли цю рослину неопалимою купиною. (У, в) деяких місцевостях так називають линці.

4. Прочитайте, правильно вживаючи у – в, і – й. Поясніть вживання.

(У, в)чися, дитино, бо (у, в)читися треба!
(У, в)чися, голубко, хай розум не спить,
Хай серце (і, й) воля, (і, й) дух росте (в, у) силу,
Хай книжка розкрита любові навчить.
(Д. Білоус)


- Скажіть, діти, чи була б наша мова милозвучною , якби зникли всі голосні звуки?

Я хочу розказати вам одну цікаву історію.

Щоб зекономити місце, в одному словнику прізвища видатних людей надрукували лише приголосними літерами та Ь. Прізвища яких українських письменників надрукували у словнику?

Швчнк, Фрнк, Гнчр, Стльмх, Кцбнськй.


ІІІ Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

- Закони мови ми сприймаємо легко, як щось дане нам від народження . Серед них є універсальні правила, що підходять для кожної мови, та особливі закони окремих мов. Пригляньмося ж уважніше до цього таємничого світу… Ознаками кожної мови є надлишковість та економічність. Тобто 2-3 букви з 5-6 є «зайві», тому економічність мови виражається у зменшенні кількості звуків, букв, складів.

1.Гра «Світлофор»

Над словами , де допущені помилки, «засвіти» червону зірочку. Перепиши слово правильно. Підкресли орфограму.
1.Вілла, обличчя, колекція, зілля, пюре, роз’єднати.
2. Мароко, вугілля, директор, булйон, міссурі, процесс.
3.Пассажир, деплом, розрісся, нетто, институт, імміграція.
4.Калькутта, поні, интелектуальний,урі, педіатр, колося.

 - Давайте пригадаємо правила написання слів іншомовного походження.

2. Диктант –переклад
Голландия-Голландія
Иллюзия- ілюзія
Физика-фізика
Ванна-ванна
Пюре-пюре
Институт- інститут
Коллега-колега
Директор-директор


3. Гра « Розшифруй» (явище економії мови)

Цікаво « поводяться» слова, коли є потреба ущільнити повідомлення, використавши якомога менше звуків,- передати ширше поняття.  Спробуйте розшифрувати ці слова- символи.
Кіно- ( кінематограф)
Мультик-( мультиплікаційний фільм)
Маршрутка- (маршрутне таксі)
Мобільник- (мобільний телефон)
Універсам-( універсальний магазин)
Завуч- (завідувач учбовою частиною)


4. Диктант з таємницею.
Записати слова у дві колонки: І- з апострофом, ІІ- без апострофа.
Якщо слова правильно записані, то за першими літерами прочитаємо латинську назву повісті М.Коцюбинського, що перекладається «марево».

Муляж, орючи, фельд’єгер, ад’ютант, рясно, гарячий, авантюра, тім’я, Ньютон, авіаз’єднання, алюр. (fata morgana)

ІV Підсумок уроку


VДомашнє завдання Виписати 5-6 прислів’їв про мову.


Тема. Прислівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. ( 7 кл.) Мета: пригадати й поглибити навчальний матеріал про прислівник як незмінну самостійну частину мови; формувати в учнів уміння розпізнавати прислівники в реченнях, визначати їх морфологічні ознаки та синтаксичну роль; розвивати пам’ять учнів; виховувати любов до мови.


ХІД УРОКУ

І Повідомлення теми , мети, завдань уроку.

1. Вступне слово вчителя.
- Сьогоднішній наш урок - продовження зустрічі із знайомими та незнайомими словами. Ми помандруємо володіннями вже знайомої частини мови. Якої, ви скажете самі, коли уважно прослухаєте вірш Л.Лужецької про цю частину мови і визначите, слів якої частини мови у ньому найбільше. Ви не просто будете слухати вірш. Але й називатимете слова, записані на дошці.


Ознаку дії називає,
А також місце, час, причину,
Цієї дії визначає,
І кожен цю частину знає.
Сміється сонце як? Ласкаво.
Мандрує небом величаво.
А небо голубіє дивно,
Пливуть хмарини тихо,мрійно
Дзвенить кохана мова чисто,
А кожне слово – урочисто,
Земля стрічає нас святково,
Сміються зорі загадково.
Сади цвітуть коли? Весною.
Коли трави є шовкові? Улітку.
А врожай коли збирають? Восени.
Снігу всі коли чекають? Узимку.

- Отже, яку частину мови ми будемо вивчати?
- Правильно, про прислівник.
Учитель далі читає рядки віршу, записані на дошці.


Бо це – ПРИСЛІВНИК всім відомий.
Незмінна ця частина мови.
На запитання ЯК? КОЛИ?-
Готові всім відповісти.
Прислівників багато в мові,
Усі яскраві, всі чудові!
Щоб закріпити знань основи,
Повторим цю частину мови.


- Отже , запишіть тему сьогоднішнього уроку.

ІІ Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Слово вчителя.
- Пам’ятаєте слова: Прислівник звик,
Незмінюваний в мові,
Ознаки різні виражать при слові.
А правило звучить так:


ПРИСЛІВНИК- це незмінна самостійна частина мови, що передає ознаку дії, ознаку предмета або ознаку іншої ознаки.


2.Робота з підручником. (§10, с. 55, опрацювання таблиць)

3.Тренувальна вправа №148 підручника (с.55)

- подані у вправі словосполучення у такому порядку: словосполучення з прислівниками , що втрачають ознаку
1) дії;
2) предмета;
3) іншої ознаки.

Виконувати якісно; їхати додому;дуже високий; сміятися безперестанку;відчиняти навстіж;кава по-турецьки; їхати верхи; напрочуд красивий; суворо додержуючись; м’ясо по-закарпатськи; надто швидко.

Для перевірки
ДІЯ
Дієприслівник + присл.
Дієслово + присл.
ПРЕДМЕТ
Іменник + прислівник
ІНША ОЗНАКА
Прикметник + присл.
Прислівник + присл.
Виконувати якісно
Їхати додому
Сміятися безперестанку
Відчиняти навстіж
Їхати верхи
Суворо додержуючись
Кава по-турецьки
М’ясо по-закарпатськи
Дуже високий
Напрочуд красивий
Надто високий



ІІІ Закріплення нового матеріалу.


§  Прочитати загадки. Виписати прислівники разом зі словами, до яких вони належать. Поставити питання до прислівників і визначити їх групи за значенням.

Хто малюнок на вікні уночі зробив мені?(Мороз)
Зробив ( коли?) уночі- час дії
Що росте догори коренем? ( Бурулька)
Росте (як?) догори- спосіб дії
Удень вікно розбивається, а вночі само вставляється. ( Ополонка)
Розбивається (коли?) удень - час дії
Вставляється ( коли ?) вночі – час дії
Хто найраніше встає? ( Півень)
Встає (коли?) найраніше- час дії

§ Дібрати за наведеним зразком до поданих прислівників антоніми і записати їх парами.

Наприклад: високо-низько.
Швидко ( повільно)-спосіб дії;
Далеко (близько)-місце дії;
Вперед(назад)-місце дії;
Вдень( вночі) –час дії;
Зранку ( звечора) – час дії;
Учора ( сьогодні) – час дії;
Колись (зараз)- час дії;
Темно ( світло) – час дії;
Добре ( погано)- спосіб дії;
Голосно ( тихо)- спосіб дії;
Мало ( багато)- міра дії;
По-новому ( по-старому) – спосіб дії
По-нашому ( по-вашому) – спосіб дії
Весело( сумно)- спосіб дії
Знизу( зверху) – місце дії
Влітку ( восени)-час дії.


§ Порівняйте слова і словосполучення.
У день (який?) народження – удень (коли?) працювати
В останнє (яке?) вікно – востаннє(як?) запрошувати
У двох ( у скількох?) хлопців – удвох (як?) змагатися

§ Дайте відповіді на питання.
- До якої частини мови належать виділені слова у правій колонці?
- Як можна довести свою думку? Які слова відповідають на питання коли? Як? і не змінюються?
- Знайти однозвучні з прислівниками слова в лівій колонці. До якої частини мови вони належать?
ІV Підсумок уроку.
V Домашнє завдання: § 10, вправа 150.








Контрольна робота з теми «Словосполучення і речення»(8 клас)

1. Перекладіть словосполучення.( 1б.)

Принимать участие
Год от года
Лицом к лицу
Два раза в неделю
Слушать музику
Занятия по математике 

2.Перебудуйте речення так, щоб непрямий порядок слів став прямим. (1,5 б.) 

Працювала добре бригада виробнича влітку.
Гори вдалині покриті туманом виднілися.
Перетинали подвір’я білим піском посипані стежки.

3. Із поданими нижче словосполученнями складіть речення.(1,5 б.)

Буду вчитися, почали готуватися, хай буде щаслива, людина завидної долі.

4.Зробіть повний синтаксичний розбір словосполучень.(2 б.)
Вимовити пошепки
Садок вишневий
Наблизитися до річки


5.Виконайте синтаксичний розбір речення(3 б.)

Стрімко неслись коні, заквітчані різнокольоровими стрічками.

6.Відредагуйте речення.(3 б.)
Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвалась ручка.
Підписку на газети і журнали можна оформити на протязі двох місяців.

_________________________________________________________




Тема. Прикладка як різновид означення. Непоширені й поширені прикладки. Написання непоширених прикладок через дефіс. Прикладки, що беруться в лапки.        (8 клас)
Мета: ознайомити учнів з прикладкою як різновидом означення, із правилами вживання розділових знаків при ній; формувати вміння визначати в реченні прикладку і способи її вираження; розвивати логічне мислення й мовлення у дітей; виховувати сумлінність, уважність, старанність у навчанні.
Тип уроку: комбінований
Хід уроку
І Організаційний момент
ІІ Актуалізація опорних знань
1.Гра «Незакінчене речення» до теми «Другорядні члени речення»
 1.Другорядні члени речення поділяються на…(додатки, означення, обставини)
 2.Змістовий зв'язок між головним і другорядним членами речення можна встановити, поставивши від головного до другорядного члена речення… (питання)
 3.Другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків називається… (додаток)
 4. Другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання: який? котрий? чий? називається… (означенням)
 5. Другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії – місце, час, причину, мету, спосіб, ступінь і відповідають на питання як? де? звідки? коли? чому? відколи? - називаються … (обставиною)
 6.Означення підкреслюються … (хвилястою лінією)
 7.Найчастіше означення виражаються… (прикметниками, займенниками), рідше … (іменниками)
 8.Додатки підкреслюємо… (пунктиром -----)
 9.Найчастіше додатки виражені… (іменниками, займенниками)
 10.Обставини підкреслюємо… (крапка тире)
 11.Найчастіше обставини виражені … (прислівниками, іменниками з прийменниками)
 12.Членами речення не є такі службові частини мови… (прийменники, сполучники)
2.   Робота біля дошки.
—  Зробіть синтаксичний розбір речення, визначте, які в ньому вжито означення; узгоджені чи неузгоджені.
Повіяли теплі вітри і принесли на своїх крилах пісні пташок. (М.Коцюбинський)
ІІІ Повідомлення теми та мети уроку
ІV Вивчення нового матеріалу
1.      Слово'вчителя.
Прикладкою називається різновид означення, що виражається іменником, узгодженим з означуваним словом у відмінку, і дає предмету другу назву (вірш «'Заповіт»," дуби-велетні) .
Прикладка може бути узгодженою і неузгодженою.
Узгоджена прикладка — та, яка узгоджується з означуваним словом у роді, числі і відмінку (літак-винищувач).
Неузгоджена прикладка — та, яка пов'язана з означуваним словом зв'язком керування (театр імені Шевченка). До неузгоджених прикладок також належать назви газет, журналів, підприємств, установ, залізничних станцій, портів тощо (видавництво «Ранок», роман «Марія»).
Прикладка буває непоширена (виражена одним словом — трава-веснянка) і поширена (виражена словосполученням — школа імені Лесі Українки).
2.      Робота з таблицею «Прикладка».



3.         Пояснення таблиці
Непоширена прикладка пишеться через дефіс, якщо:
а)         прикладка й означуване слово виражені загальними іменниками:  вітер-пустун,
б)         загальний іменник стоїть після власної назви: Дніпро-ріка, але ріка Дніпро
в)         прикладка входить до складу терміна: меч-риба, гриб-паразит.
Неузгоджені прикладки (назви газет, журналів, художніх творів, підприємств, фірм тощо) пишуться з великої букви і в лапках: роман «Собор», газета «Ліра», цукерки «Ведмедик».
Прикладки, до складу яких входять слова імені, пам'яті, в лапки не беруться: Харківський державний університет імені Каразіна.
(Учитель може запропонувати учням прочитати теоретичний матеріал підручника.)
Прикладки
Правила
Приклади, вправи
                     Прикладки пишуться через дефіс:
1. Якщо при­кладкою ви­ступає родова назва:
полин-трава, Оскіл-ріка,    пор.: трава полин, ріка Оскіл.


Поставте, де необхідно, дефіси: Ведмідь гора, Волга ріка, Київ місто; ріка Москва, гора Говерла, місто Львів, озеро Ільмень.
Правила
Приклади, вправи
2. Якщо узго­джуваний імен­ник виступає прикладкою в постпозиції:
Воїн-богатир, дівчина-красуня;
але: богатир воїн, красуня дівчина.


Поставте, де необхідно, дефіси: хлопець невдаха, матрос герой, дівчина краса, дід вусань, кінь вогонь, машина птах; невда­ха дядько, герой хлопець, краса дівчина.
3. Якщо імен­ник і прикладка міняються міс­цями
жінка-естонка, естонка-жінка.


Поставте, де необхідно, дефіси: учитель математик, математик учитель; лікар терапевт, терапевт лікар; хлопець ка­зах, казах хлопець.
4. В термінах, коли означува­ний; імен­ник родове поняття, а узго­джуваний ви­дове:
льон-довгунець, гриб-паразит.


Поставте, де необхідно, дефіси: заєць русак, жук короїд, орел бородач, літак винищувач.
5.Прикладки по­рівняльно-мета­форичного харак­теру (близькі до атрибутивних):
турботи-оси, гриб-парасолька.
           
VІ Закріплення набутих знань
1.         Практична робота.
—        Запишіть речення, підкресліть прикладки, вкажіть, чим вони виражені; поясніть правила написання прикладок.
1. Українські кінематографісти для натурних зйомок історичного фільму «Ярослав Мудрий» спорудили макет стародавнього Києва на землях біля села Підгірці. (Із журналу) 2. Нині вони мчали в уяві ярами-байраками  через калинові мости. (М. Олійник)
3. Один тільки дядько Самійло не піддавався воронячим чарам. (О. Довженко)
2. Вибірковий диктант.
—        Випишіть із речень прикладки зі словами, до яких вони відносяться, поясніть їх написання; визначте, узгоджені, вони чи неузгоджені.
1. А вночі вересень-чародій трусив з неба зорі, немов яблуня з райського саду. 2. Український степ по-своєму чарівний і величний. Його красу змалював ще великий Гоголь у повісті «Тарас Бульба». 3. Нема нічого кращого в світі, як їхати рідними шляхами-дорогами. 4. На твоїх берегах, Псьол-ріка, споконвіків народжувалися і виростали працьовиті люди. (З те. І. Цюпи) 5. Лейтенант Грибачов за наказом командуванні одвів свою роту після бою на спочинок. 6. У бухту гордо й велично першим увійшов лінкор «Севастополь». (З те. В. Кучера)
3. Робота з підручником. (Учитель пропонує учням виконати вправи з підручника.)
4. Самостійна робота.
—        Поставте, де потрібно, лапки і дефіс у сполученнях слів.
Місто герой; вулиця імені Т. Г. Шевченка; газета Літературна Україна; Дніпро ріка; сльози перли; бібліотека імені В. Короленка , магазин Тисяча дрібниць, , заєць (біляк), буркун (зілля), трава (деревій), богатир (юнак), юнак(богатир)., сніжинки  ( пушинки), син  (парубок), велетень (дуб), дуб (велетень), чудо (корабель), птах (ворон), річка (Хортиця), гриб(паразит).
VІІ      Підсумок уроку
—        Що таке прикладка?
-        Яка прикладка називається узгодженою?
-        Коли ставиться дефіс при прикладці?
VІІІ Домашнє завдання


1.         Вивчити теоретичний матеріал.
 2.            Виконати вправу з підручника (на вибір учителя). 

_____________________________________________________________________________
Тема. Написання слів іншомовного походження.( 5 кл.)
Мета: поглибити й систематизувати знання учнів про написання слів іншомовного походження; удосконалювати орфоепічні та орфографічні навички; розвивати пам’ять, усне мовлення, логічне мислення; прищеплювати любов до рідної мови.
ХІД УРОКУ
І Оголошення теми та мети уроку.
ІІ Актуалізація опорних знань учнів.
1.     Перевірка домашньої вправи.
2.     Фронтальне опитування.
3.     Словниковий диктант.
      Волосся, зіллють, возз’єднання, ртуттю, матір’ю, навмання, швидкістю, кров’ю, безмежжя, безчестя, листя,  клоччя, підніжжя,радістю,колосся,знання,людяністю,сторіччя.
4.     Робота біля дошки.
-         Виконати синтаксичний аналіз речення.
Я був захоплений в̠е̠л̠и̠ч̠ч̠ю п̠р̠о̠с̠то̠р̠ів ̯н̮а̯ш̮о̯ї к̠р̠а̠ї̠н̠и. ( просте, розповідне, неокличне, поширене, 2-скл.,повне)
ІІІ Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.
1.     Гра «Редактор»
Завдання: у поданих словах виправити , де потрібно, помилки. Із 2-3 словами ( на вибір) скласти речення.
 Бульон,  к’ювет, атель’є,  б’юлетень, рель’єф, п’юре , міліон, пьєдестал, інтерв’ю, р’юш, бязь, ін’єкція, пюпітр, адютант,  пєса.
2.     Гра «Кращий знавець слів».
-         Замінити вислів словом іншомовного походження.
1.     Вимова (дикція).
2.     Умовний знак, який повідомляє про щось(сигнал).
3.     Дитячий лікар (педіатр).
4.     Знання з чого-небудь, конкурс, огляд( олімпіада).
5.     Вікно з товстим склом на кораблі чи літаку (ілюмінатор)
3.     Коментований диктант.
-         Записати слова, виділити орфограму ( букви И-І в іншомовних словах). Пояснити написання слів.

Директор, циферблат, система, шифр, ритм,бензин, жирафа, інкубатор, інститут,радіус,президія,мітинг, дизель, поні.
4.     Вправа з ключем.
Вставити пропущені букви И та І , записати слова у 2 колонки:
1)    Із вставленою буквою І
2)    Із вставленою буквою И.

Сп…дометр, бенз…н, реж…м, оф…цер, еруд…т, лог…ка, операц…я, дев…з,  хр…зантема, нарц…с, к…но, арх…тектор,
ял…к.
Словникова робота: Я'лик- невелика шлюпка з 1 або 2 парами весел.

-         З початкових букв записаних слів повинні скластися 2 слова, якими закінчується прислів’я: « Краще гірка правда , ніж  …»
Перевірка:
І
Спідометр
Офіцер
Логіка
Операція
Девіз
Кіно
Архітектор


  И
Бензин
Режим
Ерудит
Хризантема
Нарцис
Ялик

 IV Підсумок уроку



V Домашнє завдання: повторити правила, вправа з підручника ( на вибір учителя)
______________________________________________________________
Конспект уроку з української мови
за темою:
«Означено - особові речення» (8клас)

( на матеріалі ліричних творів В. Стуса)
Учителя української мови та літератури
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №35
з профільним навчанням
м. Краматорська
Ягодкіної Н.Л.



2012-2013 н. р.
Тема.ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ ( на матеріалі ліричних творів В.Стуса )
Мета: розкрити учням звитяжний шлях В. Стуса , непересічність його таланту та сформувати в учнів поняття про односкладні речення, їх види; ознайомити з означено-особовим реченням, способами вираження в ньому головного члена; розвивати вміння аналізувати ці речення у висловлюваннях та ліричних творах В. Стуса, моде­лювати й конструювати їх відповідно до комунікативного завдання; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти естетичному розвиткові особистості;  розвивати навички самостійного синтезу літературно-критичного та біографічного матеріалу; формувати активну життєву позицію, повагу до людей, які зреклися власного щастя заради загального добра.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань ( формування  мовної  компетенції ).

 Епіграф до уроку:
„Митець потрібен своєму народові та усьому світові тоді,
 коли його творчість зливається з криком його нації”.
Василь Стус

Методична ремарка.
  Учні працюють у творчих групах. Протягом уроку вчителем та учнями коментуються ліричні твори письменників Донеччини. Перед кожним учнем на парті – біографія В.Стуса, тексти поезій поета, картки із запитаннями для самоконтролю та опорні схеми.

І. Організаційно- вступна  частина
Лірична хвилинка.
Лунає ніжна лірична мелодія, на фоні якої звучить поезія В.Стуса «Початок творчості».

Початок творчості
Мені здалося - я живу завжди.
Неначе в сні було моє дитинство,
Неначе в казці, я пройшов цей вік,
І мій вінок, де квітне двадцять весен,
Уже пожовк, осипався, опав.
Прозора неглибинність пойняла.
Опливши плеском лоскотним проміння
Дитинне серце   забутим ранком
Човном безвесельним замрівся світ,
Вода застигла. Сонце відтремтіло.
Дитинство загубилось серед дня.
Той день! Марудний день! Забатожіли,
Завирували, пролились шляхи,
І рідна хата попливла за плотом,
І попливла із серця гіркота.
Весна! Весна! - від поночі до рання,
Весна -у день, на дах, на капелюх,
Весна - в колючі воронові гнізда,
Весна - на кригу і від берегів
На течію, на вир, на чорториї.
Весна правує серцем, як веслом...
Весна збігає, і збігають роки.
Вже й вечори попереду біжать.
Світає день на білому папері,
На цілий аркуш видовжився день.
І дні подовжені замиготіли
В моєму відривнім календарі.
Розумова розминка(«карусель» запитань і відповідей)
Бесіда за такими запитаннями:
-Як ви гадаєте який поет написав цей твір?

Слово вчителя:
    Донецький край дав світу цілу когорту людей неординарних, талановитих. Крім людей праці, космосу, спорту, майстрів художнього слова, з Донбасу, регіону вкрай зрусифікованого, пролунали, як це не дивно, палкі слова на захист української культури, за незалежність України. Вірними синами українського народу заявили про себе донбасівці Іван Дзюба, Іван Світличний, Олекса Тихий, Микола Руденко, Василь Голобородько, Василь Захарченко, Анатолій Мироненко,Василь Стус. Ці сміливі виступи представників Донеччини припадають на важкі для країни 60-70-і роки XX століття, коли радянською владою, комуністичною партією переслідувалися національно-патріотичні ідеї, заборонялося відстоювання свободи слова, національної гідності, рідної культури.
Україна повинна пам’ятати своїх героїв. Один з таких у нашій новітній історії є поет-правозахисник Василь Стус. Його ім’я сьогодні знає весь світ.
   Василь Стус народився на Поділлі, та виріс і сформувався у Донецьку. Він бездоганно володів українською та російською мовами, фундаментально знав російську класику, глибоко вивчив літературу західної Європи, перекладав з німецької та інших мов.
  Філософські погляди В.Стуса, його світосприймання національної ідеї ще мало досліджені, проте, здається ніхто, крім нього, не зміг своєю трагічною долею, відданістю інтересам України та особистою мужністю так переконливо обгрунтувати основні критерії духовного відродження незалежної держави.

Постановка виконавських завдань:
1.Поглибити знання про ліричні твори .
2.Досліджувати роль односкладних речень та спосіб їх вираження в аналізованих поезіях.
3.Розширити знання про означено-особові речення.

Творче спостереження з елементам зіставлення
► Прочитати висловлювання. Визначити їх стильову належність.
Списати, виділяючи головні члени. Дослідити, яка відмінність у синтаксичній організації речень обох висловлювань.
Текст 1
    Я знав майже напевно,
     що він обікрав моїх друзів,
     зробив нещасною мою матір,
     а дружину призвів до сухот.
     І сповнений рішучості,
     я подався до нього на розплату.( В.Стус)
Що тебе клясти, моя недоле?
Не кляну. Не кляв. Не проклену.
Хай життя – одне тернисте поле,
Але перейти – не помину.
Дотягну до краю. Хай руками,
Хай ліктями, поповзом – дарма.
Душу хай обшмугляю об камінь –
Все одно милішої нема
За оцю утрачену й ледачу.(В.Стус)

  IV. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1.       Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»       
·         Які бувають речення за будовою? (прості й складні)
·         Які бувають речення за характером граматичних основ? (двоскладні й односкладні);
·         Які речення називаються односкладними? (це речення з одним головним членом речення).
·         На які види поділяються речення за головними членами? (підметом і присудком).

2.   Розповідь учителя.
   Односкладні речення є яскравим виражальним засобом. Означено-особові речення вживаються тоді, коли автор свідомо усуває своє «я» і наголошує на дії, характерній для ліричного героя.
   Ці речення широко використовуються в художньому та розмовному стилях.Також означено-особові речення використовуються в науковому стилі (Розглянемо умови проведення хімічного досліду), офіційно-діловому (Вважаю своїм обов'язком довести до вашого відома).
   Означено-особові речення енергійні, експресивні, у науково-популярних текстах вони є засобом вираження логічної послідовності, концентрації уваги на певних явищах.
   Означено-особові речення з дієсловом-присудком у наказовому способі служать засобом вираження експресії, волевиявлення, створення спонукальної, окличної інтонації й використовуються в публіцистичному, художньому та розмовному стилях.
3.Завдання учням.
— Прослухавши розповідь учителя про означено-особові речення та використавши власний досвід, складіть узагальнюючу схему «Означено-особові речення».
Колективне опрацювання опорної схеми
4.   Вправа з елементами самостійного пошуку.
— Прочитайте речення, визначте, які з них можна перетворити на означено-особові, запишіть їх. З'ясуйте, чому інші речення не підлягають такому перетворенню.
1. Ви розкажіть про ваші враження від поїздки. 2. Петро вчиться у десятому класі. 3. Ти виконав роботу успішно. 4. Ти не забудь написати замітку до стінгазети. 5. Я поспішаю додому. 6. Люди радіють літу. 7. Ми довго милувалися чудовим краєвидом.
5.Вибірковий диктант
- З-поміж поданих односкладних речень виписати лише ті, у яких головний член виражений особовим дієсловом. Визначити спосіб, час, особу й число головного члена у виписаних реченнях.
1. Ще й до жнив не дожив,ані жита не жав,не згубив, не лишив.І не жив.(В.Стус)
2. На Колимі запахло чебрецем і руто-м’ятою, і кропивою.
3. Ні на що не нарікай з печаллю.
4. Полюби неспокій самоти
    З запахом міцного каніфолю.
5. Сто років як сконала Січ. Сибір.

- Серед виписаних речень визначити, у яких із них дія виконується означеною особою.
6.Лінгвістичний експеримент (на основі тексту з попереднього завдання)
- Трансформувати односкладні речення у двоскладні, увівши підме­ти, виражені особовими займенниками. Прочитати вголос транс­формоване висловлювання. Зробити висновок про стилістичну функцію односкладних означено-особових речень у мовленні.
Методичний коментар. В односкладних означено-особових речен­нях на першому плані перебуває не особа, а дія чи стан. Використан­ня цих синтаксичних конструкцій у мовленні засвідчує динамічність висловлення, а також сприяє уникненню невдалого повторення тих самих членів речення, виражених займенниками.
1.Вибірково-розподільна робота (кодовий диктант)
- Прочитати односкладні означено-особові речення. Усно визначити спосіб морфологічного вираження в них головного члена. Запо­внити таблицю, вписавши у відповідні колонки номери речень.

Головний член означено-особового речення виражений
дієсловом І особи одни­ни дійсного способу теперішнього часу
дієсловом І особи мно­жини дійсно­го способу теперішнього часу
дієсловом II особи од­нини дійсно­го способу теперішнього часу
дієсловом І особи мно­жини наказо­вого способу
дієсловом II особи од­нини наказо­вого способу





1.      Стою й тихо складаю хаті присягу (В. Думанський). 2. Жити­му в цих стінах і питиму чисту воду з криниці в цьому дворі завжди (В. Думанський). 3. Береш вудку й весло та йдеш до річки (О. Василь­ківський). 4. Дивлячись на край свіжої ріллі, бачу кінець літа (О. Ва­сильківський). 5. Ідемо оце до схід сонця в поле (С. Васильченко). 6.Люблю свою Донеччину. Її степи, байраки, лісосмуги, терикони. Люблю і її людей, невтомних трударів землі, заводів, фабрик, шахт. Любив завжди, люблю і сьогодні, як мені здається, в годину негоди, асиміляції, байдужості моїх земляків-українців до національної культури, навіть до рідної мови...(Олекса Тихий)

2.Вибірковий диктант
( На столі у дітей лежить біографія В.Стуса, вони повинні прочитати текст і виписати
головний член  тільки означено-особового речення)


Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Вінницької області.
Коли йому було два роки, родина переїхала до Сталіно (тепер – Донецьк).
Майбутній поет і правозахисник закінчив середню школу № 75 і вступив до Сталінського педагогічного інституту, закінчивши його за спеціальністю "українська мова та література" в 1959 році.
За розподілом поїхав до школи в Кіровоградської області, за два місяці призваний до лав Радянської Армії.
Після звільнення від 1961 до 1963 року працював учителем української мови й літератури в середній школі № 23 Горлівки (Донецька обл.)
У березні 1963-го став літературним редактором газети "Соціалістичний Донбас", яка в ті часи виходила російською та українською.
Восени 1963 року вступив до аспірантури Інституту літератури імені Шевченка та переїхав до Києва.
У січні 1972 Стуса арештували, звинувативши в антирадянські агітації. Відбув п’ять років таборів у Мордовії і два роки заслання в Магаданській області.
На початку 1980 року поета затримали вдруге, засудивши до 10 років примусових робіт і 5 років заслання.
Помер 4 вересня 1985 року у карцері табору 389/36 поблизу села Кучино Пермської області. Умер не оплаканий матір’ю, про яку пам’ятав завжди. «Прошу не залишати напризволяще мою маму, Стус Олену Яківну… Має потребу мама, в основному, в моральній підтримці, виплакуючи очі за сином. Люди добрі, пишіть їй, хай не буде вона одинокою у своєму горі — підтримайте її дух!».
Посмертно реабілітований у 1990 році.

3.Дослідження - відновлення
- Відновити поетичні рядки з творів В. Стуса, ставлячи у від­повідній формі дієслова, що в дужках. Визначити спосіб, особу й число дієслів. Назвати вид односкладних речень.
Ні на що не (нарікати) з печаллю.
Рідне і кохане — все мине.
Все (прийняти) — буттєве й неземне.
Те, що заховалося за даллю,
Не поверне більше, не верне
Ні на шепіт стишеного болю,
Ні на крик розгойданої мсти —
(Полюбити) неспокій самоти
З запахом міцного каніфолю.
Та в щедротне дивовижних днях
Голубінь розмріяного поля
Нам доносить розбуяла воля
В часових і тембрах і тонах.

************************************************************

Ще й до жнив (не дожити),
в полі жита (не жати).
Досі — (не долюбити),
і (не жити), і не жаль.
Що життя — то хіба
твоя сутня межа?
Смерть заріже раба,
і нехай — без ножа.
Але жити — замало.
Боротись — (уміти),
щоб нащадок  твій змалку бува не знімів.
(Не зніміти) на уста і на вуха( не зглути).
Хай (померти)!
Та за нами останеться рух.
Згинем — хай!
Хай — ославлені.
Хай — не біда,
вікова чортопхайка
наближує даль.
По роках, по кістках,
по обмерзлих гробах
витрамбовує повінь
для річища шлях.
А до жнив (не дожити),
в полі жита (не жати),
і замало( любити) —
то, їй-богу, не жаль.

4.Творче конструювання
► За поданими початком і кінцем скласти твір-мініатюру (6—7 ре­чень) у художньому стилі, використовуючи односкладні означено-особові речення.
МОЇ ВРАЖЕННЯ ВІД ТВОРЧОСТІ  В. СТУСА
Скласти сенкан до образу В. Стуса.
Тестування
Тестові завдання
1.Які речення називаємо односкладними ?
а) ті, у яких є підмет і присудок;
б) ті, у яких пропущений присудок;
в) ті, у яких є лише один головний член речення.
2. В означено-особових реченнях присудок вказує
а) на ІІІ особу однини;
б) на ІІ особу однини;
в) на І або ІІ особу однини або множини.
3. Визначити тип односкладного речення
Назбираю у гаю запашного зілля.
а) означено-особове;
б) безособове;
в) узагальнено-особове.
4.В  узагальнено-особовому реченні присудок вказує
а) на ІІ особу однини;
б) на ІІІ особу однини;
в) на І і ІІ особу однини і множини.
5. Визначити тип односкладного речення
Мені життя прожитого не жаль.
а) неозначено-особове;
б) безособове;
в) називне.
6. У безособовому реченні головний член виражений
а) особовим і безособовим дієсловом;
б) дієсловом ІІ особи однини і множини;
в) безособовим дієсловом, дієсловами на – но,   то, неозначеною формою дієслова і прислівником.
7. В односкладному називному реченні
а) головний член речення присудок;
б) головний член речення підмет;
в) головного члена речення немає.
8. Визначити тип односкладного речення
Ще з пелюшок дитину привчали любити й шанувати хліб.
а) узагальнено-особове;
б) означено-особове;
в) неозначено-особове.
9. Визначити тип  односкладного речення
Ось моє рідне село.
а) означено–особове;
б) безособове;
в) називне.
10. У неозначено-особовому реченні присудок  вказує:
а) на ІІІ особу множини;
б) на І  особу однини і множини;
в) на І і ІІ особу однини і множини.
11. Визначити тип односкладного речення
За рідний край життя віддай.
а) називне;
б) узагальнено-особове;
в) неозначено-особове.
12. Визначити тип  речення і його частин
Загриміло, і полегшено зітхнув степ, і радісно стало навкруги.
а) складне, двоскладне речення;
б) означено-особове в складі складного речення;
в)  складне речення, складається із трьох частин: 1  безособове,  2 –двоскладне, 3 – безособове.
Взаємоперевірка за тестами.


Самооцінювання.                                         
   Учні заповнюють картки. За кожним з визначених критеріїв виставляють оцінку від 0 до 5 балів.

                                            Картка  самооцінювання
Прізвище, ім’я учня ___________________  Дата _________  Клас ____

                                 Критерій
 Оцінка
Я брав активну участь у роботі на уроці

Я давав відповіді на запитання

Я зрозумів, чим відрізняється односкладне речення від двоскладного

Я зрозумів, які речення  є означено-особовими

Я навчився визначати означено-особове речення

Оцініть свою роботу на уроці

Загальна кількість балів


  1. Що спільного й відмінного у світосприйманні В. Стуса та Т. Шевченка?
З-поміж українських письменників XX ст. доля Василя Стуса найбільш схожа на Шевченкову. Обох переслідувала імперія — відповідно царська та комуністична. Обоє зазнали заслання із забороною на творчу діяльність. В обох життя обірвалося на пів- дорозі (Т. Шевченко помер у 47 літ, В. Стус — у 48). Водночас вони поціновуються не у своїй природній властивості як поети,яскраві творчі постаті, немислимі поза мистецтвом: у народній уяві обоє окреслюються передовсім як борці за зневажені люд­ські права, за зганьблену національну гідність.
2.   Пояснення епіграфа.
3.   Запитання для підсумкової бесіди
  1. З'ясувати, у яких стилях мовлення односкладні означено-особові речення вживаються найчастіше.
  2. Визначити, для якого стилю мовлення ці речення не є характерними.
  3. Поміркувати, у яких документах офіційно-ділового мовлення вжи­ваються односкладні означено-особові речення.
4.      У чому полягає філософічність поетичного мислення Стуса?
  1. Чи є поет життєлюбом? Чи не втратив він радість від життя?
  2. Чим, на вашу думку, традиційна, а чим новаторська поезія митця?
1. Підготувати усну зв’язну розповідь “Односкладне речення”.
 2. Доповнити правила Дейла Карнегі 3 - 4 власними у формі одно­складних речень.
Основні способи привертати до себе людей
Правило 1. Будьте щиро зацікавлені іншими людьми.
Правило 2. Усміхайтесь!
Правило 3. Говоріть про інтереси іншої людини.

Учитель завершує свій урок віршем
Нам би про душу хоч не забути,
Нам би хоч трохи добрішими бути.
Ми лише раз - так уже повелося -
Живемо на цій грішній землі.
Хай романтика віри й любові
Слова людського, тепла й доброти
Нам порожнини в душах заповнить,
Куди вже війнули ринкові вітри.
Скиньмо із лиць своїх черствості маску.
Нехай зігрівають нас сонячні промені.
Зробімо Україну щасливу, як казку.
Нам милосердя, Господи, подай
До всіх страждущих і незахищених,
Ми ще від страху і злі, і сліпі,
В душах у нас ще багато що знищено.
Благослови рід людський на добро,
Душі відкрий нам для злагоди й миру,
Щоб на Вкраїні незгод не було
Нас збережи! І спаси! І помилуй!
І. Тулунтай.


ДОДАТОК ДО УРОКУ
Пам’ять про В.Стуса па Донеччині:
-           На будинку філологічного факультету Донецького національного
університету, де свого часу навчався В.Стус, 20 вересня 2001 р. в урочистій обстановці було відкрито меморіальну дошку - своєрідний пам’ятник В.Стусу. У той же день  у цьому вузі відбулася            Всеукраїнська наукова        конференція
„Творчість Василя Стуса у контексті європейської літератури”.
-           4 вересня 2002 р. у шахтарській Горлівці відкрито Донбаський історико-
літературний музей В.Стуса. Ця подія відбулася завдяки „Фонду В.Стуса”, який очолив Олег    Федоров. У цьому музеї   проводяться екскурсії,         конференції,
Стусівські читання.
-           На сторінках газети „Донеччина” ведеться рубрика „Стусове коло”. У ній
надруковано  десятки матеріалів,   серед   них статті журналістів         Ю.Доценка,
О.Винниченка, І.Зоца, В.Шептухи, М.Хижняка, В.Руденка, П.Куща, А.Осинської, Л.Мочалової,            товаришів Стуса       - І.Дзюби, А.Лазаренка, В.Дідківського,
М.Сенчила, В.Сороки, спогади П.Бондарчука, С.Жуковського, І.Костирі та ін.
-           Пропагандистом життя та творчості В.Стуса була мистецтвознавець Донецької філармонії Валентина Тиха. У її активі - сотні виступів перед учнями, студентами, вчителями, серед робітників донецького краю. У залі філармонії вона провела лекцію-концерт „Василь Стус - поет, людина, патріот, громадянин” (1991), урочисті вечори, присвячені пам’яті поета (1993, 1998) та інші заходи.
-           Збірка віршів та нарисів донецьких авторів під назвою „Стусове коло” (Укладач О.Гросов, Донецьк, 2002), вийшла до 65-річчя від дня народження В.Стуса.
Вірші наших земляків, присвячені пам ’яті В.Стуса. Станіслав Жуковський (м. Донецьк).
Поет
Він вільним був, самим собою,
Хоча за гратами сконав.
Та переможцем із двобою Все ж вийшов і пророком став.
Незламні дух його і воля Подивували цілий світ.
Така йому судилась доля,
Щоб спалахнувши, як болід,
Окреслить сяйвом простір синій,
Востаннє видихнуть: прости...
В ім’я згоріти України І в цім безсмертя віднайти * * *
Іван Колесник (м. Артемівськ).
Стусу
Про нього знали за кордоном І шанували, як могли.
А в себе, у Союзі, вдома В тайгу, за грати упекли.
Багор, сокиру, бензопилку Йому дали замість пера,
Щоб „виправляв свою помилку”
І голос щоб не підіймав!
Щоби хвалив радянську дійсність,
Вождів народу вихваляв,
Щоб звав вперед до комунізму,
Був задоволений життям!
Щоби забув усі спокуси Вірші про рідний край писать.
Щоби ніхто не знав про Стуса,
Щоб б був він просто арештант!
Зрікався він від громадянства,
Писав в ООП, та не добивсь...
Бо зле, пихате наше панство Ховало всі його листи!
*          * *
Та все ж на вільну Україну
Із забуття він повернувсь
Як патріот, як син, як символ —
Правдивий, непокірний Стус!
Епоха не цінує геніїв за їхнього життя — вона згадує про них надто пізно. Якась жорстока закономірність: час палить, нищить генія невблаганними вироками, а коли збагне, що дух його — безсмертний, схиляється в пошані і каятті. Вогонь віків живе в людських устах. І нехай він буде проклятий земним світом! То не має значення для епохи. Головне, що сила цього чудодійного вогню жива, жива, допоки ридає над аркушем паперу хоч один поет. Шкода лише, що іноді ми залишаємось сліпими, невиправдано байдужими. Шкода...
Так, мій Батьку, мій Вчителю, ти повернувся до свого народу, що був твоїм невгасимим болем, вічною скорботою. Ти вірив, що повернешся до України й після свого згоріння. Твоє серце не могло розсипатись попелом.
Не один ти згорів. Скільки українців віддали життя заради того, щоб не зректись своєї любові, своєї журби! Україна пам’ятає своїх синів, береже згірклу пам’ять про них у материнському серці, яке нагадує згусток туги, гордості й ганьби. Сьогодні до мого народу повертаються імена тих, хто пройшов довгий шлях від забуття до безсмертя.
Мимоволі лягають на папір терпкі рими...
Синьоокий розпатланий вітер Принесе мені ваші листи,
Що не зможуть по пошті дійти З того світу.
То ж кріпіться, шалені слова:
Ви — безсмертя жива запорука,
Ви — чиясь і надія, і мука,
Правіків сивочуба трава.
Імена... Лиш роки й імена...
З-під каміння, і криги, і попелу;
Що живими були десь закопані,
Знає те лише пісня сумна...


Ще й до жнив не дожив,
в полі жита не жав.
Досі — не долюбив,
і не жив, і не жаль.
Що життя — то хіба
твоя сутня межа?
Смерть заріже раба,
і нехай — без ножа.
Але жити — замало.
Боротись — умій,
щоб нащадок  твій змалкубува не знімів.
Не знімів на устаі на вуха не зглух.
Хай помреш!
Та за нами останеться рух.
Згинем — хай!
Хай — ославлені.
Хай — не біда,
вікова чортопхайка
наближує даль.
По роках, по кістках,
по обмерзлих гробах
витрамбовує повінь
для річища шлях.
А до жнив не дожив,
в полі жита не жав,
і замало любив —
то, їй-богу, не жаль.



Вельможний сон мене здолав,
і тут нараз почув я:
Господній голос пролунав:
мій сину! Алілуйя!
Терпи страсну стезю конань,
спізнай смертельні чари
дороги добр і почекань,
свавілля і покари.
Хоч тяжко душу берегти
під небом цим полуднім,
а треба йти, а треба йти
щосвятом і щобуднем.



МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ І ЗА НАС.
Господи! Ти створив небо і землю, дякуємо Тобі за милість і любов до нашого народу. Дякуємо, що зберіг Ти нашу Україну. Її народ донині, поміг вистояти в жорстоких нелюдських тортурах, почуй нашу молитву, благослови нашу землю, нашу Україну, многостраждальний народ, збережи його, дай сили перенести тимчасові негаразди, підніми з руїн Україну. Благослови нас, щоб ми були гідними синами і дочками Матінки-України, твоїми дітьми. Дякуємо Тобі Господи, що чуєш нас.
_________________________________________________

Тема. Вживання сполучників у простому і складному реченні.
Мета: закріпити в учнів уміння правильно ставити розділові знаки в реченнях із сполучниками; удосконалювати уміння знаходити  сполучники  в реченні та відрізняти їх від інших службових частин мови; формувати уміння самостійно будувати висловлювання з використанням  сполучників; збагачувати словниковий запас,  розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять; підвищувати мовну та мовленнєву культуру.

Тип уроку:     урок формування практичних умінь та навичок.

ХІД УРОКУ

І Організаційний момент
ІІ Актуалізація опорних знань

1.      Повторення опорного конспекту


(із  педагогічного досвіду М.Піддубного та Н. Мельник «Опорні конспекти з української мови для 6-7 класів»)
2.      Перевірка домашнього завдання
3 .Синонімічна хвилинка

Запишіть сполучники-синоніми. Наприклад: бо, тому що, через те що.

 4. Омонімічна хвилинка

Доведіть, що подані службові частини мови є омонімами повно­значних. Складіть для підтвердження речення. Коло, край, браво, салют. Наведіть власні приклади.
      5. Гра «Четверте зайве»
- Вибрати серед службових частин мови одне зайве
       А, І, В, БО
      НЕ, ТОМУ ЩО, ЯК, ХОЧ
      ЯКЩО, ПРОТЕ, А, НІ
     ЧИ, ЯКБИ, МОВ, БИ
      У, АЛЕ,ТО, ЩОБ
ІІІ Оголошення теми та мети уроку
IV Виконання вправ на закріплення
1.      Запишіть речення і зробіть висновок, як вживаються частини парного сполучника.
Доведе язик не тільки до Києва, а й до кия.
Звір якщо не вкусить , то налякає.
Хоч не красне, але власне.
Не тільки мотузок, а й терпець рветься.

2.      Вправа з ключем.
Словосполучення запишіть у 2 колонки:
1)      Із сполучником й;
2)      Із сполучником і.
З перших букв перших слів повинно скластися закінчення прислів’я:
« Бачить око далеко,а …»
     Рада (й,і )розрада, орачі (й,і) сіячі, щука (й,і) йорж, епос (й,і) лірика,дим (й,і) чад,
згода (й,і) лад, автобус (й,і) таксі,літо (й,і) зима, учитель (й,і) учні, мама (й,і) тато, іній (й,і) сніг.
Для перевірки:
                        Й                                                                  І
            Рада й розрада                                               Щука і йорж
            Орачі й сіячі                                                   Епос і лірика
            Згода й лад                                                     Дим і чад
            Учитель й учні                                                Автобус і таксі
             Мама й тато                                                   Літо і зима
                                                                                     Іній і сніг
( розум ще далі)
Примітка: ( зробити висновок  з дітьми після цієї вправи)
Українська мова уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. При цьому пауза сприймається як приголосний.
3.      Об’єднати прості речення в складні, використовуючи відповідні сполучники. Намалювати схеми до речень.
Літак не відлетів своєчасно. Була погана погода.
 (Літак не відлетів своєчасно, бо була погана погода).
Буря вщухла. Хвилі продовжували вирувати.
(Буря вщухла,а хвилі продовжували вирувати).
Прийшла весна. Настали теплі, сонячні дні.
(Прийшла весна ,і настали теплі, сонячні дні).
Я радію. До мене приходять друзі.
(Я радію, коли до мене приходять друзі).
4.      Диктант з коментуванням.
-          Вказати з-поміж речень прості і складні. Пояснити вживання в простих і складних реченнях сполучника І.
Маленьким хлопчиком додому у полі йшов я в шумі трав і у гніздечку кам’яному сорокопудика спіймав. Тримав я міцно пташеня те, й на мене зорили з руки його лякливі оченята, немов чорненькі ягідки. Над ним сіяла синь квітчаста і птиць лунав щасливий спів… (В.Сосюра)

5.      Творча робота.
-          Скласти  письмове висловлювання за поданим початком. Підкреслити сполучники у тексті.
Якби мені крила…

V Узагальнення. Підсумки


Картка самооцінки роботи на уроці
Дата____________          Прізвище____________________
Як я працював(ла) на уроці
Коментар учня
1
Я повторив(ла)  раніше вивчений матеріал

2
Я висловлював(ла)  щось нове, нові  ідеї

3
Я плідно працював(ла),виконував(ла) письмові вправи

4
Я зможу скласти узагальнюючу розповідь із наведенням прикладів

5
Настрій на уроці.
Найбільше мені сподобалось.


VI Оголошення оцінок. Домашнє завдання.
Виписати 5 крилатих висловів, підкреслити всі службові частини мови в них і визначити в зошиті до якої частини мови вони належать ( підписати над словом)
*********
Тема. Незмінювані  іменники. Тренувальні вправи.
Мета: поглибити знання учнів про незмінювані іменники, навчити їх правильно вживати ці іменники в реченні, користуватися ними в усному й писемному мовленні; виховувати в учнів інтерес до лексичних багатств рідної мови.
ХІД УРОКУ
І Оголошення теми та мети уроку.
ІІ Актуалізація опорних знань учнів.
  1.Перевірка домашнього завдання ( Учні зачитують власні оповідання «У зоопарку» ).
  2. Фронтальне опитування.
-       Які іменники відносяться до незмінюваних?
-       Як визначити рід незмінюваних іменників? Наведіть приклади.
-       Як визначається рід у незмінюваних іменниках - власних географічних назвах?
-       Чи змінюється в українській мові іменник пальто ?
ІІІ Узагальнення вивченого матеріалу
  1. Творча вправа ( конструктивна).
- Знайдіть мовленнєві помилки, виправте текст.
Кума листа одержала з Кавказу від кума:
«Привіт,кума,із курорту поблизу Сухума!
Був я вчора в питомнику, здєшнім зоопарку.
Там із мене мєстний майстер цокнув фотокартку.
Те, що в мене за плечима, то не просто сітка,
А велика загорожа - шимпанзяча клітка.
Я на фоні получився разом з шимпанзою.
Не наплутай: я спереду, шимпанза за мною.
(П.Глазовий)
(Отримала,кумо,Сухумі,в розпліднику,місцевому,місцевий,сфотографував або зробив фото,клітка із шимпанзе ,вийшов,шимпанзе, шимпанзе )
-       До якого стилю мовлення відноситься поданий текст?
-       З якою метою автор змінив слова у гуморесці?
-       Яке враження у вас від такого мовлення?
2.Вправа «Реконструювання»
- Ввести подані іменники в речення так,щоб кожен із них стояв у давальному й орудному відмінках.
!!!Нагадую, що не змінюються жіночі прізвища на приголосний звук та на  -ко, -ло.
Майя Усенок, Ольга Литвин, Вікторія Сербик, Віра Собко,трюмо, кіно.
3. Мовленнєва загадка(усно).
 Учитель попросив одного із учнів: «Поклич Петренка». П’ятикласник вибіг на подвір’я і зупинився в нерішучості. « Кого ж покликати, - міркував він, - Сергія чи Валентину? Обоє ж мають однакове прізвище».
    Кого мав на увазі учитель і чому завагався учень?
4.Словниково-логічна вправа  «Одним словом».
- Замінити кожне словосполучення незмінюваним іменником. Із двома - трьома словами скласти і записати речення.
Столиця Японії (Токіо)
Підземна міська залізниця( метро)
Поїздка за кордон ( турне)
Автомобіль з лічильником ( таксі)
Курортні міста на Кавказі ( Батумі, Сухумі, Сочі)
Теплий шарф ( кашне)
Місце для пошиття одягу (ательє)
Окуляри без оправи (пенсне)
Невеликий гаманець (портмоне)
Короткий зміст опер( лібрето)
Найменша пташка ( колібрі)
Людиноподібна мавпа ( шимпанзе)
Маленькі коні ( поні)
Горбатий бик ( зебу)
5. Пояснювальний диктант
- Записати речення, знайти незмінювані іменники,пояснити їх правопис.
Ідуть шахтарки по шосе, і жарти й сміх. ( В.Сосюра)
Київ радісно шумить над шахтами метро. ( В.Сосюра)
Захар поїхав шукати адресне бюро.
Граціозною групою застигли на острівці рожевокрилі фламінго (О.Гончар)


ІV Підсумок уроку
V Домашнє завдання.

      Скласти висловлювання про сучасну українську пісню, використовуючи подані імена та прізвища у непрямих відмінках: Таїсія Повалій, Ірина Білик, Наталія Могилевська, Ані Лорак.

Немає коментарів:

Дописати коментар