Творча майстерня учителя української мови та літератури Ягодкіної Н.Л.: жовтня 2022

«Кожна нація повертається до свого класика і переосмислює його, роблячи сучасним, проектуючи його спадщину на сучасну арт-площину, відкриваючи нові образи та змісти. «ТЕЛЬНЮК: Наш Шевченко» - не данина моді. Ми не намагаємося вскочити у тренд. Ми просто визріли для того, щоб заспівати поезію Тараса Шевченка» - Галя та Леся Тельнюк

Тарас Шевченко В казематі Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині - Однаковісінько мені. В неволі виріс меж чужими, І, не оплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу, Малого сліду не покину На нашій славній Україні, На нашій - не своїй землі. І не пом'яне батько з сином, Не скаже синові: «Молись, Молися, сину: за Вкраїну Його замучили колись». Мені однаково, чи буде Той син молитися, чи ні… Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені.