багнет – колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик
бахур – 1) розпусник; залицяльник; 2) позашлюбна дитина, байстрюк; 3) хлопець, дитина
баюра – 1) велика, глибока калюжа; 2) яма, вибій
береги – білі краї книжки чи зошита; краї чогось
блават – волошка; (заст.) шовкова тканина блакитного кольору; шовк; шовковий одяг
блюзнірство – зневажання чогось святого, високого, цинізм
бовван – 1) (заст.) статуя бога в язичників; 2) (лайл.) дурень, обмежена людина
бовваніти – виднітися, маячити, показуватися здаля
брезкнути – ставати хворобливо товстим; набрякати
брость – брунька на дереві, квітці
бузувір – людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість; запеклий фанатик; зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок
бузько (діал.), бусол, гайстер (зах.), чорногуз – лелека
буцегарня (заст., розм.) – в’язниця, тюрма
бязь – густа бавовняна тканина
ватра (діал.) – вогнище, багаття
верф – сукупність споруд на березі річки, моря і т. ін., де будують і ремонтують судна
вино – піки
висмик (діал.) – підвищення на шляху
відтак – з того часу, після чогось , потім
вікопомний (книжн.) – якого пам’ятатимуть віками, незбутній
вно – плата за наречену в деяких давньоруських племенах; (заст. ) посаг
віхоть – м’яка, безвільна людина
врна, врно – густі сходи посівів, густа вовна з овець
в’язи (розм.) – шия, тильна частина шиї, шийні хребці
габа (діал.) – хвиля
гателИти – жадібно їсти, пожирати
герць – двобій, поєдинок
гиря – (перен., діал., зневажл.) брита голова, голова взагалі; убога, нужденна людина
ґандж, ґанджа (діал.) – вада, недолік
ґевал – велика неповоротка, незграбна людина; (заст.) груба некультурна людина
ґніт – стрічка, що використовується для горіння в гасовій лампі, свічці тощо
ґорґоші (діал.) – плечі
ґуральня (заст.) – спиртово-горілчаний завод; винокурня
далебі (розм.) – справді, дійсно
двірець (західноукр.) – вокзал
десниця (заст.) – права рука
дженджуристий (розм.) – який кокетує своєю зовнішністю та одягом; пустий, легковажний
джереґеля – коса, складена вінком на голові
джиґун (розм.) – залицяльник, спокусник; пустий, легковажний чоловік, той, хто любить пишно вдягатися
дзвнка – бубна
дзиґарі (заст.) – годинник
допіру – нещодавно
достоту – саме так, точно, якраз
жир – трефа
заполоч – кольорові бавовняні нитки для вишивання
захланний (діал.) – жадібний
знічев’я – не маючи що робити
зугарний (розм.) – управний, умілий; який може, здатний робити що-небудь
кавалок (розм.) – шматок
калабаня, ковбаня – глибока вибоїна, звичайно на дорозі, з водою, болотом; 2) глибоке місце, яма у водоймі
карафа (карафка) – графин
картатий – із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.)
кІнва – 1) великий дерев’яний кухоль; 2) відро
кльба (зах.) – приклд вогнепальної зброї (рушниці, карабіна і т. ін.)
комиза – вередування, примха, каприз; вередун
коц (розм.) – 1) грубе вовняне однотонне вкривало з начісками; (рідко) покривало на ліжко з якої-небудь тканини; 2) ворсовий пристрижений однобічний килим
краля – дама (карт.)
кріс (зах.) – рушниця
кжіль – прядиво чи вовна, намотані на кужівку (частину прядки у вигляді кілка); (рідко) те саме, що кужівка
лайдак (діал.) – 1)убога бездомна людина; 2)уживається як лайливе слово
лАнець – 1) (лайл.) людина в лахмітті; 2) (множ.) старі речі хатнього вжитку; ганчірки; барахло
ланіти (заст.) – щоки
легіт – легкий приємний вітерець
леґінь (зах.) – юнак, парубок
листковий – який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто), рос. „слоёный”
літепло – тепла вода, теплінь
лда – те, що приховує що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось; (діал.) омана
лутка – 1) бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк; 2) підвіконня
митусем (лежати) (діал.) – урізнобіч, (рос.) „валетом”
муравель (діал.) – мураха
мурелі (діал.) – абрикоси
навІдліг – розмахнувшись із силою, із розмахом
навпрошки (розм.) – навпростець, прямо
наглий – раптовий, несподіваний
напашки – накинувши на плечі одяг, не всовуючи рук у рукава
напірник, насипка – мішок із щільної тканини, куди насипають пір'я для подушки або перини, спідня наволочка
натщесерце, натще – на порожній шлунок
невістулька, невісточка – ромашка
нехворощ – багаторічна трав'яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид полину; чорнобиль
нижник (діал.) – валет
нівроку – 1) нічого собі, як треба, більше ніж треба; непоганий; 2) для вираження побажання не принести горя своїми словами
обрус (діал.) – скатертина
оковита – міцна горілка високого ґатунку або те саме, що горілка
осоння (діал.) – освітлене сонцем місце
паламар – служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння, дячок
перебендя (розм.) – вередлива, капризна людина; той, хто вміє весело, дотепно про щось розповісти
печеня – запечене або смажене м’ясо
поготв – тим більше, ти паче
позрний – який насправді не існує, уявний
помисливий – який від усього чекає небезпеки, неприємності; недовірливий, хворобливо підозріливий, рос. „мнительный”
пошиванка, пошивка – наволочка (верхня) для подушки
прцінь (діал.) – адже; усе-таки; принаймні; проте, однак
притИчина (розм., заст.) – 1) перешкода, завада; 2) пригода; 3) причина
путівець – дорога між селами, польова дорога
рамена (заст.) – плечі
рахманний – тихий, спокійний
ремствувати – нарікати
ринва – труба або жолоб для стікання води
рінь, ринь – 1) грубий пісок, гравій, галька і т. ін.; 2) берег або дно річки з грубого піску, гравію, гальки і т. ін.
робітня (заст.) – майстерня
ружина (діал.) – рушниця
рурка (зах.) – трубка, рулон
світлина (західноукр.) – фотографія
свічадо – дзеркало, підвісний свічник для багатьох свічок
святенник – богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів; удавано-побожна, лицемірно-праведна людина
серпанок – легка прозора тканина, схожа на дим паволока, яка обмежує видимість предметів, пелена
стрій (розм.) – одяг, убрання
талан – доля, щастя, удача
тирса – 1) дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою; 2) трав'яниста степова рослина, ковила волосиста; насіння цієї рослини
тривкий – міцний, сталий, що не піддається змінам
туркіт – голуб особливої породи; своєрідні звуки, що їх видає голуб чи горлиця
філіжанка – невелика чашка
фіранка – шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо, занавіска (заст.); невеличкі засклені дверцята у вікні для провітрювання
харапудитися (розм.) – лякатися; злякано кидатися вбік (про коней, волів)
цебер, цебро, цеберко – відро
церата – рос. „клеёнка”
цигикач, цигикало – горе-музикант, поганий музика
черінь – 1) дно печі, місце для випікання хліба та варіння страв; площина, яка нагадує дно печі; 2) площина над склепінням печі, на якій сплять, сушать зерно і т. ін.
чоловічок – те саме, що зіниця (ока)
шабатура (діал.) – скринька, коробка
шпиталь – госпіталь; (заст.) лікарня; (заст.) богадільня
штука (діал.) – мистецтво
шуйця (заст.) – ліва рука
ятка – 1)легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. 2) накриття з хмизу, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка
https://sites.google.com/site/cikavinkiru/cikavi-ukraienski-slova
