Beg stroka

Я - вчитель, це - професія від Бога! Я хочу бачити і чути майбуття! Для цього в мене лиш одна дорога, Іти із учнем поруч все життя!

Сторінки

Методичні рекомендації

 На допомогу педагогові

До нового 2023 /2024 н.р.

Серпень, 2023  рік


Джерело https://docs.google.com/document/d/1BDBPFy_oyVh1Mgloa-hwdqfFXxi-uxgD/edit?fbclid=IwAR2uJnVMdq7fYyAjup39tJEcY-UyVtp8rgObodtyYvXiGjaoX7WejH-tB2Y


Календарно-тематичний план: як правильно скласти

Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу освіти.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, потрібно враховувати:

  • Державні стандарти загальної середньої освіти;
  • навчальні програми предметів (курсів);
  • модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);
  • освітню програму закладу освіти.

Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початкової школи.

Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти. Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, крім тем уроків та дат їх проведення, може містити опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.

У процесі вивчення роботи педагога щодо ведення календарно-тематичних планів треба звернути увагу на наступне:

  • відповідність плану Державному стандарту загальної середньої освіти;
  • відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм з предметів (курсів);
  • відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, робочому навчальному плану;
  • забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.

Календарно-тематичне планування розробляється не тільки для класно-урочної, але й для інших організаційних форм освітнього процесу. Календарне планування може розроблятись або на семестр, або на весь навчальний рік. У закладі освіти видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань (комісій) закладу освіти та заступником директора з навчальної роботи.

У кінці навчального року вчителі самостійно або на засіданнях методичних об’єднань проводять аналіз реалізації календарно-тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем, які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року.

https://www.schoollife.org.ua/kalendarno-tematychnyj-plan-yak-pravylno-sklasty/

Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів (2023-2024 н.р.)

Рекомендації

Послідовність підготовки дистанційного уроку

  1. Формулювання мети уроку у відповідності до чинної програми.
  2. Обмірковування мотиваційної частини уроку: чого ти будеш навчатися? що повториш/закріпиш? де і в який спосіб ці знання зможеш застосувати? які сформовані на уроці знання тобі необхідні/потрібні?
  3. Визначення послідовності подання навчальної інформації з урахуванням логіки формування/закріплення понять, здобуття/закріплення знань, умінь і навичок.
  4. Добір дидактичного матеріалу з урахуванням вікових особливостей, інтересів та схильностей учнів.
  5. Планування словникової роботи, бажано з використанням онлайн-словників (тлумачних, синонімів та ін.).
  6. Встановлення міжпредметних зв’язків, з’ясування можливостей інтегрування з іншими навчальними предметами.
  7. Увідповіднення обсягу дібраного матеріалу з часом допустимого перебування учнів перед екраном. Дотримання санітарних норм.
  8. Компонування навчального матеріалу змістовими блоками – на слайдах презентації або записами на екрані (уявній дошці).
  9. Критичне осмислення викладу навчального матеріалу з метою скорочення, спрощення, об’єднання певних тем/правил.
  10. Вибір форм перевірки здобутих/закріплених на уроці знань. Складання/добір засобів перевірки (тестових завдань, тем творчих робіт і под.)
  11. Добір домашнього завданняБажано надати можливість вибору (наприклад: трьох вправ з п’яти запропонованих, теми есе з кількох названих, жанру письмової роботи на задану тему). Коментарі до виконання завдань: що і в якій послідовності потрібно опрацювати; де розміщено матеріал для самостійного опрацювання; адреса, на яку потрібно надіслати виконану роботу.
  12. Робота над візуалізацією дібраної навчальної інформації.
  13. Створення цікавого/захопливого початку дистанційного уроку.
  14. Обмірковування (за потреби й запис) озвучування навчального матеріалу.

Що слід обміркувати й урахувати перед створенням уроку в дистанційному форматі

Якщо не знаєш, що і як діяти, роби крок уперед.
Конфуцій.

Не такий онлайн новий, як його малюють.
Сучасне прислів’я.

Підготовку уроку в дистанційному форматі слід починати з опрацювання методичних рекомендацій МОН щодо використання технологій дистанційного навчання в умовах карантину.

Автори рекомендацій радять розпочинати з коригування  календарно-тематичних планів та перегляду очікуваних результатів.

«Обсяг навчального матеріалу потрібно скоротити: вилучити несуттєві фрагменти, матеріал кількох тем об’єднати в одну. Орієнтуючись на рівень засвоєння матеріалу, вилучене можна поступово додаватиДеякі з очікуваних результатів в умовах Д.Н. можуть виявитися недосяжними, тому варто дещо знизити їх рівень» [1, С.14]. Слід визначити теми для самоопрацювання – за можливості обсяг навчального матеріалу для самостійного опрацювання потрібно зменшити.

Молодому колезі: як аналізують урок мови

Яким би досвідченим і освіченим не був учитель, однаково відвідання уроку навіть найдоброзичливішим спостерігачем змушує його знітитися й розхвилюватися. Учитель – вічний учень, тож оцінка його праці для нього важлива.
Молодий учитель зазвичай хвилюється менше за корифея. Зазвичай початківець упевнений: я і тільки я знаю, як треба! У такій самовпевненості молодого колеги прихована небезпека. Те, що здається найпростішим, може виявитися найбільш складним.
За яким алгоритмом здійснюють аналіз уроку мови? Що слід обов’язково тримати в полі зору, готуючись до уроку?
Виділяють три типи аналізу уроку: комплексний, стислий та аспектний.
О.Глазова. Молодому колезі: як аналізують урок мови

Як здійснити самоаналіз уроку української мови

Самоаналіз уроку – інструмент самовдосконалення вчителя, засіб формування й розвитку професійних якостей педагога, що виявляються передовсім у його вмінні чітко сформулювати мету та завдання уроку, спланувати навчальну роботу і передбачити її результати.
Від уміння проаналізувати ситуації, що виникли у процесі проведення уроку, багато в чому залежить спроможність учителя організувати подальшу педагогічну діяльність. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати чужі та свої помилки.
О.Оперчук. Як здійснити самоаналіз уроку української мови

https://glazova.org.ua/content/category/recommendation

Немає коментарів:

Дописати коментар