На День Святого Миколая (збірочка текстів для уроку про Святого Миколая)

ІСТОРІЯ СВЯТОГО МИКОЛАЯ

Святий Миколай - чудотворець, доброчинець, чарівник. У ніч на 19 грудня, у день його пам'яті, він розносить дарунки дітям, вітає з зимою, благословляє на добрі вчинки.

Миколай жив у місті Патарі в Малій Азії. Народився у 280 році в родині багатих та благочестивих батьків Феофана та Нонни. Дядько Миколая був єпископом патарським. Хлопець ріс у добрі та любові, але його глибоко засмучувала навколишня бідність і убогість горожан. Він як міг допомагав бідним родинам, дітям-сиротам. Щоб не принижувати людей милостинею, він по ночах розносив їжу, одяг, ласощі і клав на порозі убогих осель. З часом люди довідалися про доброчинця і уже відкрито йшли до нього із своїми бідами та проблемами.

Ще замолоду для сиріт він став батьком, для бідних - милостивим подателем, у біді - помічником, у горі - втішителем. Миколай залишив світське життя і віддався службі Господові. Продав після смерті батьків усе добро, роздав убогим та бідним, а сам вирушив прочанином у Палестину. Повернувшись, став священиком у місті Міри, а згодом - єпископом. Під час гонінь християнської віри його кинули до в'язниці, а за правління Костянтина Великого звільнили. На старості літ отець Миколай прийняв чернецтво.

Ще за життя люди вважали отця Миколая Святим. Одного разу він щирою молитвою втихомирив бурю на морі і врятував чимало рибалок, а також корабель, на якому пливли прочани до Палестини. Мав дар зцілювати калік, недужих, неодноразово рятував приречених на страту. Але найбільшою його заслугою було те, що він безмірно любив усіх людей, цінував кожну окрему людину. Його життя - то любов і служіння людям.

Завдяки доброчинності, вірності і щирості у служінні вірі християнській, прославлянні імені Бога ділами та вчинками на землі, отця Миколая було визнано церквою як Святого.

За легендою, Святий Миколай живе у Раю на небесах і раз у рік спускається на землю, щоб прийти до діток і принести їм дарунки за хороше навчання, чемну поведінку, повагу до батьків та старших людей. Святий Миколай все знає про діток, усе хороше і погане записане у нього у великій книзі, котру допомагають йому заповнювати ангели цілий рік. А якщо котрась дитина була нечемною чи не хотіла вчитися, то замість Святого Миколая у чарівну грудневу ніч до нього прийде чортеня Антипко. Воно залишить під подушкою непослуха пучок вербових різочок. Іноді наука не іде без бука. Але то буває дуже рідко, бо дітки у нас усі слухняні і добре вчаться на радість батькам.

Українці з давніх часів вважали Миколая своїм святим. Багато церков побудовано на його честь. Усі рибалки та моряки вважають його своїм покровителем. На Подолі у Києві постала нова церква Святого Миколая, збудована на штучному острові посеред Дніпра київським Річковим портом. Бо й донині незламною є віра людей у силу Божого слова та силу покровительства Святого Миколая.

Схожість образу Святого Миколая із Дідом Морозом і Санта-Клаусом скоріше візуально-казкова. Дід Мороз і Снігуронька - персонажі, котрі прийшли до нас з язичества. У ті далекі часи існували боги природи добрі та злі. І у лихої богині Зими була добра і ніжна донечка Снігуронька, а дідусь Морозище на старості років ставав добрим Морозом, що приходив у найлютіший місяць січень до діток і приносив подарунки. Він радів разом з ними, що минула уже половина зими, і скоро знову прийде весна з теплом, а значить і життя відродиться травами, квітами і новим урожаєм. Така ж природничо-божественна природа Санта-Клауса, народжена північними народами старої Європи і популяризована новою американською нацією.

Святий Миколай - образ, що асоціюється з високими людськими моральними цінностями, глибокою вірою у Бога та у праведність існування на землі. Не гроші, а любов, порядність, доброчесність та благородство керують світом. І один раз на рік, у чарівну грудневу ніч, усі ми маємо можливість бути доброчинцями задля власної втіхи і Божої ласки. Дякуючи доброму імені Святого Миколая, кожен з нас може зробити щасливими стільки діток, обділених долею у батьківській ласці. Та й до власних дітей цього дня ми маємо можливість прийти з казкою і відзначити за слухняність та гарне навчання. Дарувати любов один одному - це благо, що дав нам Господь, а навчив це робити Святий Миколай.

Сьогодні українська резиденція Святого Миколая знаходиться у Карпатах. У Національному природному парку “Гуцульщина”, навіть є садиба святого Миколая, куди кожен може приїхати на екскурсію.

Чому Святий Миколай – найкращий?
Його мощі виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважали однаково й католики, й протестанти, його люблять діти Колумбії, Німеччини та України.
Та лише в Україні, як стверджують деякі дослідники, Святого Миколая вважали опікуном дітей. У старих церковних записах є такі слова: “Напередодні Святого Ніколауса матері тримають напоготові подарунки та різки для своїх дітей” (1555 р.). А в давній миколаївській колядці:”Святий Ніколасе, мені поклади, що за потрібне вважаєш ти. Яблука, горіхи, мигдаль маленькі діти радо їдять!”
Святого Миколая можна вважати прадідом і Діда Мороза, і Санта Клауса, адже на основі його древнього образу з`явились ці казкові персонажі. 

 Отець Миколай як особистість втілює найкращі людські ідеали. Він відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю.Очільники Церкви й богослови, встановлюючи свято, закликали вірних пам’ятати саме про ту взірцеву чистоту й щедру доброчинність, брати їх за приклад. Миколай, оцінюючи поведінку дітей, вчить бути порядними, чесними і слухняними, милосердними, безкорисливими, щедрими та допомагати іншим.

 Св. Миколай опікується воїнами, водіями і мандрівниками, допомагає бідним у скруті, вважається покровителем дітей та студентів, моряків, торговців та лучників.

В народних переказах святий Миколай боронить людей перед стихійним лихом, а найбільше на воді. Усі одеські рибалки в своїх куренях мали образ святого Миколая. Вихоячи в море на промисел, рибалки завжди брали з собою образ святого чудотворця. 

Тексти  для  контрольного  аудіювання, контрольного читання мовчки  або для уроків розвитку мовлення

1.Миколай Чудотворець

Є такий святий – Касіян. За дванадцятьма замками він тримає усі, які є на світі, вітри та ними порядкує. Нашле один вітер – недорід буде, пошле інший – тяжка пошесть на людей нападе, пустить третій вітер – впаде мор на  худобу, пошле четвертий – землю спалить посухою. Свято преподобного Касіяна  раз на чотири роки – 29 лютого. У Касіянів день не сварилися, бо до кінця року Касіян у землю забере. Як не нагодуєш цього дня худобу – черв’як в тобі до року заведеться і тебе знищить. Як зневажиш старовинні звичаї – Касіян зробить калікою. На Касіянів рік (високосний) не будували нових  хат, не справляли весіль, не купували землі.

Пішов якось той Касіян до Господа скаржитись:  його чомусь народ  не любить, а Святому Миколаєві усе дякує та церкви вибудовує.

Послав Пан-Біг по Святого Миколая ангела. Лiтає ангел туди, літає сюди – шукає. А Святий Миколай, поки Касіян на небі відпочиває, на Чорному морі кораблі спасає.

-Почекай трохи, - говорить Касіянові Господь. – Впорається, то прийде, тоді розберемося.

Ждуть та ждуть, а Миколая нема. Знову Господь ангела  посилає, а той:

-Він вогонь на землі гасить, людей із пожежі рятує.

Знову чекають – і знову нема.

-Від турків козаків звільняє, кайдани їм на руках розбиває, - ангел пояснює.

Нарешті став перед Господом Миколай. У болото  забруднений, увесь обмазаний, лише очі ясним сонечком з-під кошлатих брів горять.

-Де ти пропадаєш, Миколаю? – роздивляється його Бог, - і чому такий брудний?

-Та віз в мужика в болото перекинувся, то помагав витягати.

-Тепер зрозумів, Касіяне, чому  Миколі  люди церкви зводять? – каже Господь. – Роби і ти так, то й тебе любитимуть…

Святий Миколай  був єпископом у місті Мирі в країні Лікії. Тому святого називають Миколою Мирлікійським. Із самого народження хлопчик творив чудеса. Під час свого охрещення три години на ніжках простояв, щоб ушанувати  Пресвяту Трійцю.

Коли багаті батьки залишили Миколі  спадщину, він усе те добро роздав бідним. Якось настав у Лікійській країні голод. Один італійський купець мав корабель. Вантажений хлібом. Святий Миколай явився йому у сні й говорить: “Ось тобі три золоті монети, вези свій хліб  туди і туди”. Прокидається купець, а в руці три золоті… Брали голодні той хліб тремтячими руками, ноги купцеві цілували. А він: “Святому Миколаєві дякуйте!”

Свято Миколая  відзначають двічі на рік. Перше свято Миколая відзначають у грудні, в день його народження. Це зимовий Микола.

День Миколая намагалися відзначати не пишнотами, а добрими справами. Хизуватися доброчинністю було цього дня не прийнято, адже Святий Миколай і сам творив дива не на показ, а на людську радість і користь. На  свято Миколая сиротам збирали й подавали на прожиття, стареньким вибілювали хату,  біднякам заготовляли дров. Дітлашня чекала вечора: найслухняніші й найкмітливіші одержували від Миколая подарунки. Співали, гралися, а під кінець  робили своєрідні гірлянди з горішків та яблучок, чіпляли їх до сволока, щоб Святий Миколай  через рік до цієї хати завітав та всіх застав тут живими-здоровими.

І після смерті вершив Святий Миколай доброчинні свої чудеса. Друге Миколине свято – 22 травня. Цього дня мощі святого було перевезено до міста Бар і поставлено у церкві Святого Стефана.

На весняного Миколая серед молоді були ігри. Дівчині зав’язували очі, хлопці ставали у гурт. “Шукай Миколая!” – гукали їй подруги, і вона вказувала на когось, хто траплявся під руку. Вибраний нею хлопець мав звітуватися, кому протягом року зробив добрo.

Молебні цього дня правились біля води. Не дай Боже, щоб водоймище було занехаяне! Це значить, що з тим, хто насмілився занехаяти кров землі, зробиться так само. (За Г.Маковій;  555 сл.).

На кожне  із  запитань  вибрати правильну  відповідь

1. За народними переказами, усі, які є на світі,  вітри тримає за дванадцятьма замками

а) Святий  Стефан;

б) Святий Маркіян;

в) Святий Касіян.

2. Святий Миколай рятував людей

а) від застуди та  заразних хвороб;

б) від потопання у воді,  спалення у вогні,  негараздів у дорозі;

в) від заздрісного ока і злого слова.

3. Чудотворець Миколай був єпископом

а) у  місті Мирі в країні Лікії;

б) у Віфлеємі в країні Палестині;

в) у Константинополі.

4. Залишену багатими батьками спадщину Святий Микола

а) віддав монастирям;

б) роздав бідним;

а) пожертвував на будівництво храмів.

5. Свято Миколая  відзначають

а) один раз на рік;

б) двічі на рік:  влітку і восени;

в) двічі на рік: взимку і весною.

6. День Миколая відзначали

а) урочистими церемоніями на вулицях і площах;

б) не пишнотами, а добрими справами;

в) плануванням доброчинних справ на наступний рік.

7. З-поміж дітей подарунки від Миколая одержували

а) найрозумніші та найосвіченіші;

б) найнещасніші і найзнедоленіші;

в) найслухняніші й найкмітливіші.

8. Хату прикрашали гірляндами з яблук і горіхів для того, щоб

а) ними пригостився Святий Миколай із ангелами;

б) Святий Миколай через рік знов прийшов і всіх застав живими-здоровими;

в) переконати Святого Миколая у щедрості господарів хати.

9. Весняне свято Миколая відзначають

а) у березні;

б) у квітні;

в) у травні.

10. Вибраний дівчиною у грі на весняного Миколая хлопець мусив

а) заспівати пісню;

б) розповісти, що вчинив поганого;

в) звітуватися за добрі справи.

11. Молебні на весняного Миколая правилися

а) на узліссях;

б) на галявинах;

в) біля водойм.

12. Святий Миколай є уособленням

а) справедливості;

б) доброчинності;

в) саможертовності.

2.     Чудотворець Миколай
Святий Миколай – найулюбленіший святий і дітей, і дорослих. Чим же заслужив він на таку честь і славу?
Народився Миколай у місті Патарі в Малій Азії в благочестивих батьків Дитиною багато часу проводив за молитвою в храмі, а юнаком прийняв чернечий сан. Після смерті батьків усю спадщину роздав убогим. Усі сили він спрямував на допомогу людям: розшукуючи бідних, потай допомагав їм, годував голодних. заступався за зневажених.
До наших днів дійшла зворушлива історія про бідного чоловіка і трьох його дочок. Не маючи приданого, дівчата не могли вийти заміж. Довідавшись про скруту. в якій опинилися ці добрі, скромні та богобоязливі люди, Миколай тричі підкинув у вікно їхньої халупи по клуночку із золотом. І донині має він звичку складати свої подарунки то в черевичок, то під подушку...
Миколай вирішив усамітнитися в пустелі й присвятити життя молитві. Проте з неба він почув голос, що наказував йому повернутися до людей. Не бажаючи жити в рідному місті, де всі знали про його милосердя, Миколай пішов до міста Мири в країні Лікії, де бувати йому не доводилося. Там він жив як бідняк і щодня перший приходив до храму Божого.
Якраз у Мирах помер єпископ, треба було обрати нового архіпастиря. Люди вирішили: “Бог має Сам вказати свій вибір!” Вирішили, що за єпископа слід обрати того, хто вранці перший увійде до храму. Перед початком вранішньої служби всі зійшлися на церковній паперті, очікуючи Божого знаку. Першим до храму увійшов Миколай.
Миколай не хотів приймати сан єпископа, проте зважив на волю народу. Він став батьком для сиріт, заступником для скривджених. Благочестивим і жертовним життям Святий Миколай здобув чудесний дар зцілювати людей, розраджувати їх у біді, навіть утихомирювати бурі на морі.
“...Кожному, хто має, дасться йому та й додасться...” У цій біблійній фразі йдеться про безмежну милість Бога до Його вірних слуг. Святий Миколай за життя зробив багато добрих справ, тому дав йому Господь можливість і після смерті невидимо перебувати серед людей, щоб і далі робити їм добро. Після того, як святий упокоївся і тіло його було поховане в храмі, він не переставав творити чудеса.
Коли в Мирах засудили до страти трьох безневинних чоловіків і вже збиралися виконати вирок, на майдані з’явився Святий Миколай і, вихопивши з катових рук меча, привселюдно викрив підкупленого суддю. А коли в Константинополі незаконно засудили трьох полководців, Святий Миколай явився у сні імператорові Константину і відновив справедливість
Свята чудотворця Миколая в Україні є улюбленими. Їх два: 22 травня та 19 грудня. На зимового Миколая співають колядки.
Тепер, замість Діда Мороза, ми дедалі частіше звертаємося за втіхою й заступництвом до Святого Миколая. У новорічну ніч він обдаровує найслухняніших і найкмітливіших дітлахів (За А.Губарем;424 сл.).
Завдання до тексту “Чудотворець Миколай”
1. Святий Миколай народився в місті
• а) Константинополі;
• б) Патарі в Малій Азії;
• в) Вифлеємі в Палестині.
2. Ставши юнаком, Миколай
• а) вступив до війська;
• б) став мандрівником;
• в) прийняв чернечий сан.
3. Залишену батьками спадщину Миколай
• а) витратив на придбання землі;
• б) роздав бідним;
• в) передав монастиреві.
4. Миколай став єпископом
• а) у місті Мирі в країні Лікії;
• б) на горі Афон у Греції;
• в) у Антіохії в Римській імперії.
5. У місті Мири він опинився через те, що
• а) шукав для себе кращого житла;
• б) не хотів жити в місті, де всі знали про його милосердя;
• в) мріяв стати єпископом.
6. Сан єпископа Миколай прийняв
• а) як давно омріяний;
• б) як заслужену нагороду за благочестя;
• в) зваживши на волю народу.
7. Дар зцілювання людей, утихомирювати бурі на морі Миколай здобув
• а) благочестивим і жертовним життям;
• б) обіцянками здійснити багаті пожертви;
• в) підтримуючи дружні стосунки з церковною верхівкою.
8. Можливість і після смерті невидимо перебувати серед людей була надана Миколаю за те, що
• а) за життя він мав сан єпископа;
• б) за життя зробив багато добрих справ;
• в) усупереч бажанню він став єпископом.
9. Пам’ять Святого Миколая вшановують
• а) 22 березня і 20 грудня;
• б) 22 травня і 19 вересня;
• в) 22 травня та 19 грудня.
10. У день зимового Миколая в Україні співають
• а) веснянки;
• б) колядки;
• в) щедрівки.
11. Новорічної ночі Святий Миколай обдаровує
• а) найспритніших і найзухваліших;
• б) найсміливіших і найсильніших;
• в) найслухняніших і найкмітливіших.
12. Святий Миколай є уособленням
• а) багатства, практичності, спритності;
• б) милосердя, безкорисливості, скромності;
• в) слухняності, покірності, чемності.

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь

1. За народними переказами, усі, які є на світі, вітри тримає за дванадцятьма замками

а) Святий Стефан;

б) Святий Маркіян;

в) Святий Касіян.

2. Святий Миколай рятував людей

а) від застуди та заразних хвороб;

б) від потопання у воді, спалення у вогні, негараздів у дорозі;

в) від заздрісного ока і злого слова.

3. Чудотворець Миколай був єпископом

а) у місті Мирі в країні Лікії;

б) у Віфлеємі в країні Палестині;

в) у Константинополі.

4. Залишену багатими батьками спадщину Святий Микола

а) віддав монастирям;

б) роздав бідним;

а) пожертвував на будівництво храмів.

5. Свято Миколая відзначають

а) один раз на рік;

б) двічі на рік: влітку і восени;

в) двічі на рік: взимку і весною.

6. День Миколая відзначали

а) урочистими церемоніями на вулицях і площах;

б) не пишнотами, а добрими справами;

в) плануванням доброчинних справ на наступний рік.

7. З-поміж дітей подарунки від Миколая одержували

а) найрозумніші та найосвіченіші;

б) найнещасніші і найзнедоленіші;

в) найслухняніші й найкмітливіші.

8. Хату прикрашали гірляндами з яблук і горіхів для того, щоб

а) ними пригостився Святий Миколай із ангелами;

б) Святий Миколай через рік знов прийшов і всіх застав живими-здоровими;

в) переконати Святого Миколая у щедрості господарів хати.

9. Весняне свято Миколая відзначають

а) у березні;

б) у квітні;

в) у травні.

10. Вибраний дівчиною у грі на весняного Миколя хлопець мусив

а) заспівати пісню;

б) розповісти, що вчинив поганого;

в) звітуватися за добрі справи.

11. Молебні на весняного Миколая правилися

а) на узліссях;

б) на галявинах;

в) біля водойм.

12. Святий Миколай є уособленням

а) справедливості;

б) доброчинності;

в) саможертовності.

Казка про святого Миколая

Був тихий зимовий вечір десь у середині грудня.

На великому ліжку сиділи мама з маленькою дівчинкою Софійкою.

Їй вже було аж два рочки, і маленька дуже любила, коли матуся розповідала їй казочку.

Та сьогодні мама розказувала не звичайну казку, а легенду про святого Миколая, адже через кілька днів свято і Миколай має принести Софійці подарунок, бо вона була дуже слухняною дівчинкою.

- Святий Миколай, - розпочала матуся, - захисник всіх подорожніх і дітей.

Давно-давно, жив хлопець Миколай. Був він сирота. Його батько й мати померли, залишивши синові велике майно.

Мав Миколай дуже добре серце і хотів допомогти всім довкола.

Під покровом ночі Миколай брав на плечі мішок з харчами, грошима і одягом та йшов до осель бідняків. А там підкидав подарунки у вікна.

Дуже любив він дітей, тому вони найпершими отримували подарунки.

Але не забував і про вдів, сиріт і інших нужденних.

Минули роки. Миколай став священиком, а далі і єпископом. Всі шанували і любили його за доброту, за ласкавість і мудрість. А про діток він і далі не забував. Як тільки довідувався, що якась дитина в біді, зараз ішов до неї з потіхою й подарунками.

Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом, Господь спитав:

- Чого бажаєш, мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?

- Нічого не бажаю, - відповів Миколай, - тільки дозволь мені, Боже, сходити час від часу з неба на землю й відвідувати дітей.

Усміхнувся ласкаво Господь і сказав:

- Знав я, яке буде твоє прохання. Щороку в день своїх іменин зможеш сходити на землю.

А на землі пам'ять про Миколая не завмерла. Всі пам'ятали про його добрі діла, про його святе життя, і тому Церква його святими назвала.

Та й на небі Миколай не сидить та відпочиває: він то подорожніх від хуртовини рятує, то пожежу допомагає гасити, то на морі шторм зупиняє. Допомагає людям, як може.

У ніч з 18 на 19 грудня в оселі, де живуть діти, нечутно приходить Миколай і так само нечутно кладе переважно під подушки, а іноді у черевички сплячої малечі жадані дарунки. І що характерно - саме ті дарунки, які собі намріяли слухняні хлопчики й дівчатка.

Взагалі-то напередодні чарівної ночі потрібно написати лист-прохання до святого, покласти записку на вікно і сподіватися на здійснення мрії: Чи то Ангел, чи то яка пташка той лист забере. І Миколай точно знатиме, чого від нього сподіваються. Але якщо малюк ще цілком не писемний, то святий і так здогадається.

А що чекає неслухняних? Ну, таких в Україні геть мало. Якщо трапляються, то їм дістається різочка, але тоненька і не довга. А якщо мама й тато дуже попросять Миколая, то попри різочку святий все ж покладе бодай цукерку чи помаранчу. Хіба би дитина зовсім не вірила в чудо. Є ж пісенька для святого Миколая: «Ой, хто, хто Миколая любить, ой, хто, хто Миколаю служить, тому святий Миколай у всі часи помагай».

Коли матуся закінчила розповідь, Софійка сонно посміхнулась і заснула.

А вранці прокинулась з гарним настроєм - їй наснився святий Миколай, який запитував, що подарувати цій маленькій красуні.

Софійка попросила, крім улюблених цукерків, коника, на якому можна гойдатися.

А завтра вже свято.

Дівчинка цілий день допомагала мамі, була слухняною.

А ввечері, коли лежала в ліжечку, довго не могла заснути і чекала святого.

Тільки-но вона заплющила оченята, як до кімнати зайшов Миколай - сивий дідусь з добрими очима. Він поклав маленькій під подушку ласощі, а коника тихенько поставив біля ліжечка.

Поправив ковдрочку і вирушив далі. Бо святому потрібно було обдарувати всіх дітей!

А вранці з кімнати Софійки не почулось " МАМА!"

Там лунав дзвінкий дитячий сміх. А мама, прийшовши до донечки заспівала: "Ой, хто, хто Миколая любить..."

Повернення килима

Один ремісник, який жив у Константинополі, мав особливу любов до святого Миколая і завжди святкував день його пам’яті. На старості літ він зовсім збіднів.

– Нічого у нас немає до свята нашого улюбленого за­ступника святого Миколая, – каже він одного разу до своєї жінки.

– Ось у нас залишилось останнє – килим, його продаймо, щоб купити все, що потрібно, щоб догодити Богу і великому Чудотворцю, – відповіла його благочестива жінка.

Ремісник узяв килим і пішов на базарну площу. Там до нього підійшов поважний старець і спитав:

– Скільки ти хочеш отримати за цей килим?

– Візьму скільки дадуть.

– Ось тобі шість золотих монет, – відповів старець, узяв килим і пішов геть.

Люди, які були на базарі, оточили старого ремісника, дивуючись, чому він розмовляє сам з собою.

Тим часом старець з’явився в будинку ремісника:

– Візьми свій килим, твій чоловік – мій давній друг, я зустрів його сьогодні на базарі, – промовив він, віддаючи килим.

Коли ремісник повернувся з базару додому, жінка почала йому докоряти:

– Як ти зміг не дотриматись обіцянки і не продати килим. Теперішнім обманом ти очорнив усе своє попереднє життя!

Старий від здивування довго не міг вимовити і слова, побачивши килим. Нарешті він спитав:

– Хто приніс килим?

Вислухавши жінку, він радісно скрикнув:

– Живий Господь, що милує Своїх рабів! Сам Святий Миколай купив у мене килим, а потім знову повернув його нам.

Старенькі, ставши на коліна, разом прославили Бога і дивного угодника Божого Миколая, що завжди готовий прийти на допомогу всім, хто вшановує його. Звістка про це чудо швидко рознеслася по місту. Патріарх Константинопольський, дізнавшись про це, призначив цьому подружжю пожиттєве утримання.

 Святий Миколай. Українська легенда.

То було дуже-дуже давно. Жив в однім краю,  служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. Усі знали, який він добрий та щедрий. Ще змалечку він ніколи не проходив повз людське горе. Був дуже тихим і незлостивим. Шанував своїх батьків. Молився, щоб у світі було більше справедливості, миру, добра й милосердя.

 Коли не стало батьків, Миколай роздав своє майно людям, а сам став священиком. Він зробив багато добра за своє життя. А як не хотів наживати слави на чужому горі, то робив усе таємно.

Жила одна бідна удова з маленькими дітьми. Скрутно їм було, голодно і холодно. Щовечора плакала жінка, але не знала, чим порятуватися.
А одного ранку застилала ліжко, аж дивиться: під подушкою лежить вузлик, набитий грішми. Як вона здивувалася! А як зраділи діти! Адже тепер мама не буде плакати, а на свята й вони отримають подарунки й солодощі.
Помолилася жінка Богу, подякувала щиро за добро. Тільки пізніше здогадалася, що то все турбота Святого Миколая.

* * *
Давно-давно, ще за княжих часів, відбулась ця історія. Пізно ввечері човном по Дніпру поверталася молода родина з гостин. Тато веслував, а мати з немовлям на руках задрімала. Аж тут дитина випала з материних обіймів! Як плакала молода жінка, як страждала! Дніпро, здається, навіки поглинув маля. Мати, мов чайка-небога, квилила на човні: «Святий Миколо, врятуй моє дитя!» Тільки диво могло порятувати дитину. Горю батьків не було меж. Аж уранці в соборі Святої Софії знайшли немовля. Воно було живе і чомусь тихенько посміхалося. Ніхто не знає, як воно опинилося у храмі. Батьки ж були понадміру щасливі! Художник із Києво-Печерської Лаври навіть намалював ікону за цією історією. А в Києві та й по всій Україні будували церкви в ім'я Святого Миколая.

Легенда про святого Миколая і малого Тарасика

Ходить святий Миколай по всіх-усюдах, минає хати, палаци, села, міста, роздає дарунки, благословляє і втішає бідних та нужденних.

Так він зайшов до села, у якому під самим лісом стояла хата. Двері відчинені, на порозі сидить хлопчина, босий, розхристаний, у подертій одежині і вдивляється в небо, в ту молочну дорогу, що з небесних палат веде на землю.

Це малий Тарасик. Матері він не пам’ятав, торік помер тато, лишився хлопець круглим сиротою. Тепер служить у людей, пасе влітку вівці та гуси. Він не показував великого розуму— робив, що йому наказували робити, але й ця робота ішла в нього мляво. Одне лиш захоплювало. Побачить, бувало, що якась мати пестить і цілує свою дитину, малий Тарасик біжить мерщій туди і так вдивляється в матір, наче щось просить.

Приходить Святий Миколай під хату, а Тарасик навіть шапки не знімає, лише розплющив очі та й дивиться.

— Що ж ти, Тарасику, мене не пізнаєш? — питає Миколай.

— Чому ні, тільки я Вас визирав із неба, а Ви тим часом прийшли із села.

Усміхнувся Святий Миколай і знов питає:

— Скажи мені, Тарасе, чим тебе маю обдарувати, може, шапкою, одягом, чобітьми?

— Ні…

— Може, тобі дати їжі такої, щоб ти не був ніколи голодний.

— Ні…

— А може, ти хочеш грошей багато?

— Теж ні.

— Скажи-но, Тарасику, щиро, що ти хотів би мати, адже знай, що я й для тебе приніс дарунків, бо ти нічим не прогнівив Господа Всевишнього.

На ті слова Тарас упав навколішки і прошепотів несміло:

— Я хотів, Святий Отче Миколаю, щоби мене хтось хоч раз у житті попестив і приголубив, як мати свою дитину.

Засумував Святий Миколай і не сказав жодного слова. Любов матері — це єдине, чим важко обдарувати сиротину.

Але і з таким бажання звертаються дітки до Миколая. За щиру і наполегливу молитву часто Святий Миколай обдаровує їх новою родиною і любов’ю батьківською.

http://ua.korporativus.com/svatiy_mikolay/legenda_pro_svatogo_mikolaya_i_valogo-tarasika.html

Легенда про Святого Миколая і Касьяна

Йшли якось разом Святий Миколай і Касьян по лісу прогулювалися. Тут назустріч їм чоловік їхав на возі, і як тільки ближче під’їхав, візок та і перекинулася прямо в болото. Стоїть мужик, не знає що робити. То з одного боку підійде, то з іншого, а все ніяк не підніме її з болота.

Подумав трохи, і каже, звертаючись до святих: «О, вельмишановні святі, не могли б ви мені допомогти дістати мій візок з болота?».

На що Касьян не довго думаючи відповідає: «Прошу вибачення, але я не можу. Мені зараз перед Богом поставати, я ж можу прийти до нього в брудній рясі», а Святий Миколай мовчки закотив рукави і допоміг мужичку.

І тут, як спеціально, викликає Господь Бог до себе Касьяна і Миколая. Бачачи неохайний вигляд Чудотворця, запитує його:

— Ти чому з’явився до мене в брудному вигляді?

— Я допомагав мужику віз з болота дістати.

— Касьян, ти ж з ним був, так чому ж ти чистий ?

— Ну я ж не міг постати перед тобою в настільки неохайному вигляд… — відповідає Касьян.

— Раз така справа, тоді нехай люди шанують Миколая двічі на рік: взимку і влітку, а тебе Касьян, раз на чотири роки, і то боячись.

http://ua.korporativus.com/svatiy_mikolay/legenda_pro_svatogo_mikolaya_i_kasyana.html

Побажання !!!!

Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.

У віконце заглядає, подарунки підкладає.

Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо

Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.

Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:

Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,

Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був

І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,

Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії,

Фунтів міліон любові і кохання не на слові,

А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.

Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.

Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.

Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.

Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.

Я із святом Вас вітаю й віри в диво Вам бажаю! 

http://doshkolenok.kiev.ua/stihi-st-nikolay/892-sv-mykolai-ukr-legenda.html

http://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/265-19-grudnia-sviato-mykolaia

http://zdolbunivcity.net/chomu-svyatyj-mykolaj-najkraschyj/

http://www.spadshina.com/programs/narodoznavstvo-ukrayini-narodi-velikoyi-ukrayini/traditsii-i-obichai-ukraintsev/traditsiyi-ta-zvichayi-ukrayintsiv-na-kozhen-misyats-roku/gruden/istoriya-svyatogo-