неділю, 11 грудня 2016 р.

13 грудня - день народження Апостола Андрія Первозваного

АНДРІЙ ПЕРВОЗВАНИЙ – ОСНОВОПОЛОЖНИК УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ – ПРИКЛАД СУМЛІННОГО СЛУЖІННЯ, ВІРНОСТІ ПОКЛИКАННЮ ПЕРЕД БОГОМ І ЛЮДЬМИ



Як оповідає церковна історія, після того, як Господь вознісся на небеса, апостоли, сповнившись Духа Святого на день П’ятидесятниці, кинули жереб для того, щоб розподілити краї, де проповідувати. І апостолу Андрію випав жереб проповідувати в країнах Скіфських. Скіфськими країнами в давні часи називались всі землі на північ від Чорного моря, і тому він поніс вчення Христа у Північне Причорномор`я – у межі сучасної Грузії, а також в наші українські землі. Саме тому це свято є особливим святом для нас, українців, бо апостол Андрій Первозваний вважається основоположником Української Православної Церкви. Його слово було першим словом проповіді Євангелія, Словом Христовим, сказаним в землях сучасної України. Він проповідував у Причорноморських містах-колоніях, руїни яких і досі існують на півдні України, зокрема в Херсонесі.

Як оповідає літопис, довідавшись, що неподалік є гирло Дніпра, він вирішив піднятися по ньому. Нестор-літописець розповідає, що одного разу він разом з учнями заночував на березі Дніпра під горами, а коли прокинувся, вказавши учням на це місце, сказав: “Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, тут буде місто велике і Бог збудує багато церков”. І благословивши ці гори, піднявся на них і поставив хрест.

За словами літописця, це відбулося саме там, де сьогодні побудований Київ. А місце, де стоїть Андріївська церква – один із символів сучасного Києва – саме та гора, на який апостол Андрій поставив свого хреста. Тому церква була збудована саме там, незважаючи на досить складний ландшафт.

У Києві є щонайменше три пам`ятники апостолу Андрієві Первозваному. Один, найвідоміший – в скульптурній групі поруч з княгинею Ольгою на Михайлівський площі. Відомий також пам`ятник неподалік від площі Слави. Ці монументи нагадують нам про те, що ще з першого століття після Різдва Христового, безпосередньо від одного з найближчих учнів Ісуса Христа, наші землі почули благодатне слово Господньої проповіді.



Свого часу Київський Собор 1629 року своєю постановою зазначив, що Апостол Андрій є і апостолом українським – його очі бачили нашу землю, ноги стояли на ній, а вуста благословляли. Тому ми вшановуємо апостола Андрія Первозванного не тільки як учня Ісуса Христа, не тільки як людину, що віддала за віру своє життя, бо він, як відомо, був розп`ятий на хресті у вигляді літери “Х” (тому такого вигляду хрест називається Андрієвським). Ми шануємо його як мученика, як апостола і як проповідника християнської віри в наших землях, бо він першим насадив тут християнську віру, яка потім через багато-багато років виросла у велику Церкву, засновану після хрещення Русі за часів князя Володимира. Церкву, яка дала великих славних державних мужів, церковних діячів, і яка й досі є духовною опорою для українського народу, без якої важко уявити собі і українську історію, і свідомість українського народу, і традиції, і звичаї. 
Первозванний чи Первозваний?
Нині, 13 грудня, православна церква молитовно згадує пам'ять святого апостола Андрія Первозваного. 
 Вже звично, що в титулі апостола Андрія вживають подвійне нн – Первозванний. У довідковій літературі натрапляємо на різне написання.  Та й серед редакторів часто-густо виникає суперечка щодо цієї теми. Мовляв,  другий компонент складного слова – званий – має дієприкметникове походження, що унеможливлює подвоєння (адже жоден український дієприкметник не має такого суфіксального подвоєння).

А що кажуть словники?
Російсько-український словник за ред.. А. Кримського:
Первозва́нный – первозва́ний. [Андрі́й Первозва́ний].
Словник-довідник Жайворонка "Велика чи мала літера?" подвоєння уникає: Первозваний (Андрій)
http://ua-mova.livejournal.com/1274195.html
Робота з текстом
Уважно прочитайте текст, виконайте завдання до нього, обираючи з чотирьох варі­антів відповідей одну правильну.
У пам'ять про відвідини апостола Андрія
Сказав Ісус Своїм учням: «Ідіть і навчіть усі народи, хрестячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!» І пішли апостоли по різних країнах, несучи народам науку розіп'ятого Вчителя. Один із них, Андрій Первозванний, проповідував у Греції, потім у Скіфії. Одного разу він вирушив по Дніпру й доплив аж до Києва. Тут апостол піднявся на го­ру, установив на ній хрест і поблагословив Київ, провістивши, що він буде великим містом з багать­ма церквами, де процвітатиме Христова віра. Було це, за легендою, у І столітті після Різдва. Пророц­тво здійснилося: у X столітті Київ прийняв хри­стиянство, став святим містом для кожного ук­раїнця і здобув серед народів світу заслужену сла­ву «другого Єрусалима».
А гора, на яку зійшов апостол Андрій, відтоді називається Андріївською. У княжі часи на ній стояв Андріївський монастир, згодом на ній з'яви­лася церква, яка збереглася дотепер, - Андріївська. То дивовижна, немов аж летюча церква!
Справді, струнка висока споруда на вершечку гори немов пливе в небі, особливо на тлі рухливих хмар. Власне, вона спирається не стільки на гору,  як на спеціальний двоповерховий будинок - стилобат, що є її основою. Збудували її в 1747-1753 роках за проектом славетного архітектора Растреллі,  що жив і працював у Росії.
Церква ошатна й святкова, немов новорічна ялинкова прикраса. Адже її збудували для царів, щоб приймати їх, коли ті приїжджатимуть до Києва. Вона сяє високо над Дніпром золотом і ясною блакиттю; бані її прикрашено золотими куче­рями, що вирізняють її з-поміж інших київських церков. Збудована в пізньобароковому стилі, всередині Андріївська церква оздобленна у стилі рококо. Йому притаманна особлива пишнота, усілякі заокруглення, кучері й вигини. Позолоченими кучерями, голівками янголиків прикрашено чудовий іконостас. А велика картина художника Платона Бориспольця «Проповідь апостола Андрія», що зберігається в церкві, нагадує всім про  незабутні події (За З. Мензатюк).
1. З помилкою написано іншомовне слово тексту
А Растреллі
Б пізньобарокковому
В скіфам
Г християнство
2. Правило написання ненаголошених го­лосних о та а ілюструє слово
А кожного Б монастир В дивовижна Г ошатна
3.  Правило орфографічного оформлення подовження в тексті застосовано неправиль­но у слові
А притаманна Б оздобленна  В прикрашено Г заслужено
4. Слово Єрусалим ілюструє таке правило написання й у власних назвах іншомовного походження
А слова східного походження
Б традиційні узвичаєні написання
В давні запозичення
Г слова церковного вжитку
5.  Правильно оформлено у транскрипції вимову слова
А [легендойу] Б [заоУ круглеин:а] В [проц'в'іта'тиеме] Г [йаснойу]
6.  Слово Первозванний містить буквосполучення -нн-, бо воно
А церковнослов'янське з походження
Б передає вищу інтенсивність ознаки
В указує на неможливість виконання дії
Г є винятком

У Словниках України онлайн узагалі-то є три варіанти: окрім дієприкметника первозваний і прикметника первозванний, фігурує ще й іменник Первозванний - власне титул апостола Андрія. Словник України онлайн

Немає коментарів:

Дописати коментар