https://www.facebook.com/photo/?fbid=743728046214583&set=pcb.408210767205989
вівторок, 28 жовтня 2025 р.
#наголосуримах (Дякую Ірині Віталівні)
Матеріали взяті з сайту: https://ukr-mova.in.ua/
Корисні матеріали для підготовки до ЗНО взяті з: https://instagram.com/znoona200?igshid=8rwazr6k96so
До Дня писемності
Українська мова видрізняється милозвучністю, самобутніми словами й правилами. Ось кілька цікавих фактів про неї..
https://www.facebook.com/reel/2280917722349016
Пароніми
Ви всі знаєте, що паро́німи (від дав.-гр. παρώνυμος — «близька назва») — це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням.
Я вам раджу завітати на сторінку до Iryna Vitaliivna у фейбуці і дізнатися ще більше.
https://www.facebook.com/media/set/?set=oa.675300213373377&type=3
Матеріали взяті з сайту: https://ukr-mova.in.ua/
Корисні матеріали для підготовки до ЗНО взяті з: https://instagram.com/znoona200?igshid=8rwazr6k96so
Наша рідна мова
Я у фейсбуці побачила цю чудову людину- Аллу Василишин. Вона пише вірші і просто гарна жінка. У нас в Україні багато берегинь, бо на жінку покладена ця роль- берегти і оберігати (рідних, мову, свої цінності у житті, пам'ятки...). Хтось глибоко відчуває це, а хтось із жінок тільки прокидається із цим почуттям. Я особисто з нею не знайома, але відчула її через її творчість. Ось її вірші.
Історія роду — могутня.
Це та ідентичність з початку часів,
Яка проросте у майбутнє.
Не знищити слово, що в серці зорить,
По жилах тече замість крові,
Що полум’ям віри в молитві звучить,
Що піснею ллється в розмові.
Бо мова — ріка, що тече крізь віки,
Це мудрість, що сяє в зеніті.
В ній — щастя і смуток. Лиш їй завдяки
Ми знаємо, хто ми на світі.
Бо мова — це сила, що прагне висот,
Це те, що об’єднує долі.
Якщо маєш мову — то ти є народ,
Що йде до жаданої волі.
Алла Василишин
26.10.2025
Життя навчить і падати, й вставати,
І вірити лише собі... завжди.
Того, хто поруч вже не хоче йти.
Покаже час, хто істинний, хто хибний,
Залишить одиниці у душі —
Це ті, кому ти просто так потрібний,
І часто це не рідні... а чужі.
Життя навчить крізь сльози посміхатись
І будувати у душі межу,
Аби ніхто не зміг її зламати,
Аби брехню не бачити чужу.
...Не розкидатись мудрими словами
Для тих, кому байдужі ці слова.
Життя навчить тримати місце зламу
Надійно замаскованим від зла.
Навчить обходити глибокі ями
І, попри біль, завжди іти вперед.
Життя навчить... але залишить шрами...
Воно таку платню завжди бере...
Радіодиктант у моїй гімназії
В Одеській гімназії № 47 на День писемності і мови 27 жовтня відбулося свято- Радіодиктант національної єдності. Ми пишемо його кожного року. А в цьому році він був особливим.
Ми готувалися до цього свята, і свято відбулося. Зібралися діти , адміністрація гімназії та учителі.
Ось відео про це свято, яке створила Рашкова Т.М.
понеділок, 27 жовтня 2025 р.
Сильні люди бувають набагато беззахиснішими за слабких…
Сильні люди бувають набагато беззахиснішими за слабких…
Сильні люди відповідають зовсім не за себе. І навіть не за своїх близьких. Вони відповідають за весь світ, що потрапив у їхню орбіту. Тому що сила притягує до себе – так кажуть фізики, а вони теж знають, що говорять.
Сильні люди зовсім не здоровіші й не міцніші за всіх інших. Просто вони точно знають, що не мають права непритомніти і вмирати, поки від них усе ще хтось залежить.
А ще сильні люди дуже самотні. І зовсім не тому, що нікого не терплять поруч із собою. Просто... Вони ж сильні? От нікому й на думку не спадає, що і їм буває боляче, страшно, самотньо, просто сумно...
Ходять по землі сильні, мовчазні люди. З ними не завжди легко, не завжди приємно, не завжди комфортно – зате надійно. Це і є та сама кавалерія, яка завжди приходить на допомогу в останню мить!
Бережіть сильних людей…
https://www.facebook.com/photo/?fbid=25049075898020097&set=gm.1725623318150077&idorvanity=337751686937254
Я вчусь не брати до серця
https://www.facebook.com/photo/?fbid=10161523769957536&set=gm.25298659429738107&idorvanity=970162986347757
Ох ці чудові дієслова!!!!
Українська мова багата на колоритні дієслова. На жаль, деякі з них перебувають у пасиві: знати ми їх знаємо, а от уживати забуваємо. Значення дієслів добре запам’ятовувати разом з іменниками, з якими вони стало сполучаються в мовленні.
Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України
https://www.facebook.com/photo/?fbid=1883735221794424&set=a.1173991522768801
АБО
https://www.facebook.com/inmo.org.ua?__cft__[0]=AZVcFZCUxLoaTmHBjexDjKjXK0IZJFfGh6AEngU_-sR852961s2HlfOtK84kb0rg1pGOvddgJf_YRzcFbX-biTkJMu6jw4ytEr21Hyr2Ja3aDjFz5X_Fb-O11Nx4WtMOhIstq5ABAuhFIch5811C71c9JuWIFDFjg7ixvTQVRx3Zwrs-GcKLn_FIlN_YNqfmZxUwmPhinnX7sj1u0GQrHZo4Giq8WF8Z9jBjbN_lwD2_6A&__tn__=-UC*F
Синдром невимкненої праски у вчителя 🧠або поради від Ірини Гондюл
У вчителів це не про праску. Це про думку, яка не дає спокою:
«Чи відправила я той звіт?»,
«Чи не забула я перевірити той один зошит, який лежав під стопкою?»,
«Чи точно я вимкнула проектор?» 
І ось ви вже вдома, з чаєм у руках — а всередині все ще дзижчить шкільна сигналізація: «перевір, перевір, перевір…» Є простий спосіб цю тривогу приборкати.
Коли закінчуєте справу, зробіть щось трохи абсурдне: після надсилання звіту, наприклад, урочисто промовте: «Відправлено! І хай йому буде добре в електронному житті!», помахайте проектору «прощавай», підморгніть зошитам і скажіть: «На сьогодні все, мої красотулі», легенько поплескайте комп’ютер по монітору — «Гарна робота, колего», або підкиньте ключі вгору зі словами «Місія виконана!».
Такі дрібниці мозок сприймає як фінал — і перестає вас «гріти», як праска, яку точно вимкнули. І вже не доведеться, прокидаючись о третій ночі, думати: «А точно я замкнула кабінет?».
Бо з гумором легше: розгладжує будь-які «зморшки» у професійному житті.
https://t.me/Siayte_Yaskravo
https://www.facebook.com/photo/?fbid=32262571233356730&set=a.992993217407940
Підписатися на:
Коментарі (Atom)