Тест на знання чи вгадування українських діалектизмів
Ось вам підбірка зі слів з різних регіонів
Філіжанка (Галичина) – чашка
Тормозок (Донбас) – продукти з дому для перекусу на роботі
Миска (Полтавщина) – глибока тарілка
Кастрюльщик (Одеса) – таксист, або інша професія, що пов’язана із транспортом
Ракли (Харківська обл) – студенти семінарії
Бузько (Тернопільска обл.) – лелека
Гумка (Херсонщина) – магазин секонд-хенду
Німа (Полтавська обл.) – немає
Гишки (Тернопільска обл.)- холодець
Ружа (Галичина) – трояндаПросю (Полтавська обл) – прошу
Кугут (Буковина) – півень
Фраїрка (Закарпатська обл.) – дівчина
Мать (Донецька обл.) – мабуть
Самокатка (Вінницька обл.) – велосипед
Тамички (Чернігівська обл.) – там
Моторка (Закарпатська область) – мопед
діалектизми Гризодуб О.Л.
https://docs.google.com/presentation/d/1VTtHQm0257rnReEG990RA9j_Gtu4fFIJZmKtHuO
pMnM/edit#slide=id.p13
Із творів Леся Мартовича словничок діалектних слів:
барабулька — картопелька вагуватися — вагатися вбійник — вбивця вгурний — гордий, образливий, впертим, поганий вдяка — вдячність відай — мабуть, либонь, може відумерти — залишити щось після смерті; відказати спадщину відумерщина — спадщина втека — втеча вужівка — мотузка вчасти — частково гадкувати — гадати гіркувати — важко трудитися; щось здобувати гіркою працею глагоїти — робити лагіднішим, заспокоювати глібити — заглиблювати, штовхати в біду гноба — ледащо гулюкати — ганьбити, кричати на когось дзьобéнка — гуцульська шкіряна торба з прикрасами дихтіти — дихати днеськи — щоденно днинськи — щодень, день у день, цілими днями доглупатися — доміркуватися, додуматися дожиданка — дожидання допевне — напевно доразу — зразу доста — досить драбуга — поганець, паскуда дурнота — дурість єврейчук — єврей живіт — життя завзяток — завзятість заголомшити — приголомшити; побити до непритомности збиточний — пустотливий збиточник — пустун згляд — погляд згоді — згодом знакомість — знайомство зокремішне — зокрема зоря́ти — світати, розвиднюватися зосміливитися — насмілитися зчаста — часто ізпередковіку — з давніх-давен інклюз — гріш, що ніби має таємничу силу повертатися до свого власника капарниця — нечупара каправий — гнилоокий, кислоокі» карчило — потилиця, карк кілько — скільки кревняк — родич кулакувати — бити кулаками легшинка — легка робота лякерки — лаковані черевики маєство — майно маленечкий — малесенький маржина — худоба мацісінький — малесенький милитися — помилятися мудрішки — дурниці, вигадки навидіти — шанувати, поважати, любити навманці — навмання навтямитися — остогиднути, обриднути навчитель — учитель наглябистий — з похилими плечима надвірок — подвір’я наліг — погана звичка нарік — наступного року насупереч — всупереч насупір — навпаки незабавки — незабаром ногавиця — штанина обава — страх однакий — однаковий окрайка — вишиваний пояс омраза — образа оногди — недавно переверці — перевертом перемітка — вишитий рушник, яким жінки зав'язують голову пізьма — злість, ненависть подалеки — далеко, здалека пожовтий — жовтуватий позаушник — ляпас політок — урожай поляруш — гаманець помийниця — ледащо; нехлюя порекло — прізвище пороблення — чари посмішкуватися — підсміюватися похатник (міський) — службовець, який не має власної хати придибанка — пригода, випадок приключка — пригода притика — причина, привід причинок — добавка, додаток, додача причка — лиха пригода пробуток — перебування продрюхатися — прочунятися псячити — називати псом, ганьбити публíка — ганьба перед громадою рабівник — грабіжник розплуга — розорене місце, відкрита борозна святочний — святковий скараскатися — відчепитися, позбутися сміховинець — насмішник споминка — спогад спочувати — співчувати спублічити — прилюдно осоромити стання — становище старунок — здобування, піклування, турботи старцун — стара людина улискуватися — блищати урядник — урядовець хавка — рило, морда, пика, паща халупник — селянин-бідняк, що має тільки хату (халупу) без ґрунту хідник — тротуар хосен — користь хоти-не-хоти — хоч-не-хоч хрунь — свиня, виборець, що продає свій голос під час виборів; зрадник чатиння — соснові голки шпотатися — спотикатися.СТАЛІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ТА ФРАЗЕОЛОГІЗМИ
бандиги гнути — плести нісенітниці брати на гоцки — насміхатися, глумитися виповнювати уряд — виконувати доручення відки голова — конче, неодмінно (йому треба відки голова кілька крейцарів — йому конче треба кілька крейцерів). добре заходити собі — бути в добрих стосунках долів головою — вниз головою. іти навзаводи — бігти навипередки йти в заліжку — битися об заклад лоском покинути — лишити щось незакінченим мати в тямці — мати на увазі на вираз розповісти — вміло роз’яснити на млі ока — вмить не мати боя — не боятися ні в дві ні в три — ні з сього ні з того побабчене лице — чоловіче обличчя з рисами старої баби пожити смерті — загинути преч би ся казало — на лихо стулити хавку — замовкнути узяти в крепи — притиснути у лежу впасти — захворіти у лексі мати — легковажити умкнути мову — заніміти.Більше про діалектні риси творів письменника (не лише лексичні, а й граматичні) можна дізнатися з розвідки Івана Матвіяса «Відображення говорів у мові творів Леся Мартовича» https://bit.ly/3p9DVi2
Немає коментарів:
Дописати коментар