Вітання...

 

Доброго ранку! Підготувала добірку вітальних висловів.

 Доброго ранку!
 Доброго ранку вам!
 Доброго вам ранку!

 День вам добрий!
 День добрий вам!
 Добрий день вам!
 Добрий день!
 День добрий!
 Добридень!

 Добривечір!
 Добрий вечір!
 Доброї ночі!
 Доброго здоров'я!
 Доброго здоров'ячка!

 На добривечір!
 На добридень!

 Бог на поміч!
 Боже помагай!
 Дай, Боже!
 Дай, Боже, вечір добрий!
 Дай, Боже, здоров’я!
 Дай, Боже, щастя!

 Здоров! Здорова! Здорові!
 Здоров був! Здорова була!
 Здоров будь! Здорова будь!

 Здоровенькі були!
 Здоровенькі!
 Здорові будьте!
 Здорові були!
 Здорові з понеділком! (з неділею, з п’ятницею)
 Здрастуй! Здрастуйте!
 Здрастуйте вам у хату!

 Бажаю доброго вечора!
 Бажаю доброго дня!
 Вітаю вас!
 Вітаю!
 Дозвольте привітати вас!
 Зі святом будьте здорові!
 Ласкаво просимо!
 Моє шанування!
 Моє шануваннячко!
 Мої вітання!
 Моя пошана!
 Привіт тобі, друже!
 Привіт!
 Раді вітати вас!
 Раді вас бачити!
 Раді вас вітати!
 Салют!
 Шановний друже!
 Шановний пане!
 Шановні панове!

 Слава Україні! Героям Слава!
 Слава Ісусу Христу! Слава Йсу!
 Слава навіки Богу святому!
 Слава навіки Богу! Слава навіки!

 Як поживаєте?
 Як почуваєтесь?
 Як ся маєш?
 Яка приємна зустріч!
 Які маєте гарні новини?
 Які новини?

 Стосовно вітань «Добрий день (вечір)!» чи «Доброго дня (вечора)!», то більшість мовознавців закликають вживати традиційну українську форму «Добрий день!».

Пояснюють це тим, що:
 українці віками віталися «Добрий день!» і «Добрий вечір!», саме такі форми наявні і в народній творчості, і у творах письменників, а от «Доброго дня!» і «Доброго вечора!» практично відсутні і там, і там;
 вітальні формули самі в собі є побажаннями. Це усталені конструкції, слова ввічливості. У різних піснях ми чуємо «Добрий день вам, люди добрі!», «Щедрий вечір, добрий вечір добрим людям на здоров'я!», «Добрий вечір тобі, пане господарю!» і так далі;
 стійкі сполуки видозмінювати не годиться, вживати «Добрий день!» і «Добрий вечір!» — мовна традиція. Щоб побажати щось людині, вживають: «Гарного дня (вам)!», «Вдалого дня (вам)!» — і такі побажання переважно кажуть на прощання, а не під час зустрічі.

Є і протилежні думки, що не варто цуратися форми «Доброго дня!» і що вона також має право на існування, мовляв, така форма разом з уже нормативно визнаною «Доброго ранку!» логічніша, вмотивованіша, правильніша, а, головне, емоційно приємніша.

#yuliiamoroz_вічне #yuliiamoroz_словничок #вітання #привітання #добрийдень #доброгодня #добридень #доброгоранку #привіт #вітаю #yuliiamoroz_грамотнамова #вчимомову #нотаткипромову #українськамова #українська_мова #мова #мованачасі #моваонлайн #грамотнамова 

…ГОРНЯТКО… (притча)

 …ГОРНЯТКО… (притча)

Одне молоде подружжя, яке колекціонувало антикваріат, а особливо чайні чашки, увійшли в магазин. Побачивши одну незвичайну чашку, вони спитали: «Чи можна подивитись на неї? Ми ще ніколи не бачили настільки гарної чашки.»

Коли жінка передала її їм, чашка сказала: «Ви не розумієте, я не завжди була чашкою для чаю. Був час, коли я була лише шматком червоної глини».

Мій майстер взяв мене і почав крутити, і бити мене знову й знову і я закричала: «Не роби цього! Мені це не подобається! Залиши мене в спокої», – але він тільки посміхнувся і лагідно сказав: «Ще ні». І тоді – БАХ!

Я опинилась на колесі, яке оберталось і раптом мене почало крутити, і крутити, й крутити. «Перестань! В мене паморочиться в голові! Мене зараз знудить!» – закричала я. Але майстер тільки кивнув і тихо сказав: «Ще ні».

Він крутив мене, штовхав і бив, деформуючи так, як йому подобалось і тоді… тоді він поставив мене у піч. Я ще ніколи не відчувала такого жару. Я кричала, стукала і стукала в двері. «Допоможіть! Заберіть мене звідси!» Я могла бачити його крізь щілину і я могла читати в нього по губах, як він похитав головою: «Ще ні».

Коли я подумала, що більше не зможу витримати ані хвилини, двері відчинились. Він обережно вийняв мене і поставив на полицю, і я почала холонути.

«О, це таке приємне відчуття! Ах, це вже набагато краще», — подумала я. Але після того, як я охолонула, він зняв мене і розфарбував. Запах був жахливий. Я подумала, що я задихнусь. «О, будь ласка, перестань, перестань!» – закричала я. А він тільки похитав головою і сказав: «Ще ні». Тоді він раптом поставив мене назад у піч. Тільки це вже було не так, як вперше. Цього разу було вдвічі гарячіше і я знала, що можу задихнутись. Я благала. Я просила. Я кричала. Я була впевнена, що не витримаю. Я була готова здатись.

І тоді двері відчинились і він вийняв мене і поставив на полицю, де я остигала і чекала, чекала, бажаючи знати, що тепер він збирається зробити зі мною? За годину він взяв дзеркало і сказав: «Подивись на себе».

Я глянула і сказала: «Це не я, це не можу бути я. Це прекрасно. Я прекрасна!»

Тоді він тихо сказав: «Я хочу, щоб ти пам’ятала це:

Я знаю, що тобі було боляче, коли я крутив, бив, штовхав тебе, але якби я залишив тебе у спокої, ти б висохла.

Я знаю, що в тебе паморочилось в голові, коли ти оберталась на колі, але якби я зупинився, ти б розкришилась.

Я знаю, що було боляче, гаряче і неприємно в печі, але якби я не поставив тебе туди, в тебе б з’явились тріщини. Знаю, що запахи були огидні, коли я розфарбовував тебе, але якби я не зробив цього, ти ніколи б не загартувалась. В твоєму житті б ніколи не було кольорів. І якби я не поставив тебе вдруге у піч, ти не прожила б довго, бо не втримала б твердості.

Тепер ти – закінчений виріб. Тепер ти – те, що було в моєму задумі, коли я тільки починав тебе.»

Наш Творець знає, що Він робить з кожним з нас.

Він – ГОНЧАР, ми – його глина,

Він формує і ліпить нас і піддає нас тільки таким випробуванням і такою мірою, щоб ми могли стати бездоганною частиною Його доброї, приємної і досконалої волі.

Маймо час на розмову з Майстром.

( з ін-т мережі)

https://www.facebook.com/profile.php?id=100011179897649

Кінцугі ( із японської традиції)

 В Японії існує тисячолітня традиція під назвою Кінцугі, в якій зламані предмети ремонтуються золотим порошком і клеєм. Тому об'єкти, які ремонтуються таким чином, цінніше для їх власників. Вони вважають, що '' шрами '' є частиною об'єкта і являють собою унікальний момент в їхньому житті. Замість того, щоб ховатися, вони повинні бути приводом для гордості. Ці '' зламані '' об'єкти стають красивішими після ремонту.
Кінцугі - це теж життєва філософія, зламані люди не викинуті і не відкинуті; вони відремонтовані, а їх шрами так само, як предмети, відремонтовані з Кінцугі, роблять їх більш цінними і красивими.

Оповідання Олена Цимбурська

 

Хлопчик років десяти, тремтячи від холоду, босоніж стояв біля вітрини взуттєвого магазину і, не відриваючись, дивився на тепле взуття.
До нього підійшла одна жінка і запитала:
- Мій маленький друже, що це ти з таким інтересом розглядаєш за цим склом, про що думаєш?
- Я прошу Бога, щоб Він мені дав одну пару черевиків, - відповів хлопчик.
Дама взяла дитину за руку і увійшла з ним в магазин. Вона попросила продавця принести шість пар дитячих шкарпеток і запитала, чи може той принести таз з теплою водою і рушник. Службовець приніс все, про що його попросила жінка. Вона повела хлопчика в задню частину магазину, зняла рукавички, вимила дитині ноги, висушила їх рушником. Продавець приніс шкарпетки. Дама наділу одну пару на ноги дитині, потім приміряла і купила йому черевики, попросила загорнути інші шкарпетки і віддала їх хлопчикові. Потім вона погладила його по голові і сказала:
- Тепер, без сумнівів, ти відчуваєш себе набагато краще.
Вона првернулаля, щоб піти. У цей момент хлопчик дотягнувся до її руки і, дивлячись на неї зі сльозами на очах, запитав:
- Ви дружина Бога?

Знайомимо вас з красивими українськими словами, якими варто замінити популярні запозичення у щоденному спілкуванні.

 Ми вже розповідали вам про 12 нових красивих слів на заміну запозиченням. Цього разу ми пропонуємо вам звичні українські слова, які треба вживати замість популярних запозичень, від радіо максимум.

Бережімо рідну мову та не засмічуймо її чужизмами, адже ми маємо чудові власні відповідники!

Амбасадор – посол

Імідж – образ

Візія – бачення

Деградація – занепад

Менеджмент – керування

Симптом – ознака

Легітимний – законний

Прерогатива – перевага

Інвестиція – вкладення

Дефект – вада, недолік, брак

Форвард – нападник

Прайс-лист – цінник

Краудфандинг – спільнокошт

Аргумент – доказ

Кастинг – відбір

Прогрес – поступ

Меседж – повідомлення

Аплодисменти – оплески

Фонтан – водограй

Чізкейк – сирник

https://inlviv.in.ua/suspilstvo/kultura/20-garnih-ukrayinskih-sliv-yaki-zaminyat-populyarni-zapozichennya

Я͟к͟ ͟в͟и͟с͟л͟о͟в͟и͟т͟и͟ ͟з͟а͟х͟в͟а͟т͟ ͟у͟к͟р͟а͟ї͟н͟с͟ь͟к͟о͟ю͟

 

Бездоганно, блискуче, бомбезно, вдало, винятково, витончено, влучно, вражаюче, гарно, гоже, дивовижно, довершено, захопливо, казково, карколомно, круто, навдивовижу, надзвичайно, невимовно, незрівнянно, неймовірно, неперевершено, приголомшливо, прекрасно, розкішно, славно, сприятливо, фантастично, феєрично, феноменально, хóроше, чарівно, чудово, шалено, я в захваті.

 Поширюйте, друзі! Так буде правильно!

Рух «За мову»

Старые игрушки могут творить чудеса...

 На эту встречу я идти не очень хотел. Но уговорили: «Тебе он понравится, интересный парень!». Игорь, молодой бизнесмен, начал с нуля, сам. Занял денег, открыл дешевую парикмахерскую, дело пошло, потом еще одну, еще одну. В общем, молодец.

Мне предстояло с ним интервью. Описать историю успеха, как это называется в журналах. Я приехал в офис, где сплошь веселая молодежь, на стенах дурацкие плакаты.

Своего кабинета у Игоря не было. Он сидел на большом кожаном диване, ноги на журнальном столике, в драной майке, весь в татухах. «Блин, ну и персонаж!» – мрачно подумал я.

Игорь сказал: «Ой, сорян, ща я быстро отвечу в вотсапе и начнем».

Я сел. И тут заметил в углу дивана маленького игрушечного зайца в смешных штанишках.

Он был очень похож на моего любимого зайца. Которого мне подарила бабушка, когда мне был год. И пока Игорь что-то строчил, я ушел мыслями в детство. Тот заяц был моей самой любимой игрушкой. Я с ним спал, я с ним играл, я с ним разговаривал, открывал ему свои мелкие тайны и мечты. Лет до семи этот заяц был моим лучшим другом. У него оторвался глаз – мы с мамой нашли пуговичку и пришили новый. У него истрепались штаны – мы сделали ему новые.

Я рос, но с зайцем не расставался. Он всегда был где-то рядом. Хоть я уже и не разговаривал с ним.

А потом началась семейная жизнь.

Как-то жена затеяла генеральную уборку, когда меня не было. Я вернулся – зайца нет. Конечно, я ужасно ругался, хотя жена уверяла, что зайца не выбросила, просто отдала. «Ну тебе он зачем, а? – спрашивала она. – Ну ты же большой мальчик, Лёша!»

Рассказывать ей, как я общался с зайцем и как он помогал мне жить, даже когда я вырос – я не стал. Вряд ли бы она поняла. Решила бы, что муж не в себе. О зайце дико жалел, часто его вспоминал.

Игрушки своего детства нельзя выбрасывать никогда, они для нас кто-то вроде ангелов-хранителей.

…Игорь, наконец, повернулся ко мне: «Ну я готов!»

Мы разговаривали долго. Игорь мне действительно понравился.

Уже когда я уходил, то спросил: «А вот этот заяц – он чей?»

Игорь улыбнулся: «Мой. Я без него никуда. Он вроде талисмана. Знаете, если честно, я считаю, что он мне во всем помог. Да, этот потрепанный заяц. Только не думайте, что я сумасшедший. Я же рос в детском доме. У меня не было ничего, кроме этого зайца. Я рассказывал ему, как вырасту, как всего добьюсь, как мы с ним поселимся в своем большом доме… Ну ведь так и вышло!»

Игорь помолчал: «Только в интервью про зайца не надо. Не поймут».

«Точно не поймут», – ответил я.

…Вечером я спросил у жены: «Признайся, куда ты тогда дела моего игрушечного зайца?»

Жена быстро ответила: «Вот же ты не можешь его забыть, хоть уже пятнадцать лет прошло! Я собрала игрушки и отнесла в детский дом, у нас был неподалеку тогда. И зайца тут же схватил какой-то мальчишка лет трех».

И я засмеялся. Я вдруг увидел всю жизнь, всю историю моего зайца с разными глазками. Он ушел тогда от меня, но стал ангелом-хранителем для совсем другого мальчишки. Ему этот заяц был гораздо нужней.

Наши старые игрушки действительно могут творить чудеса. Ну по крайней мере, так мне хочется думать.

Алексей БЕЛЯКОВ

https://www.facebook.com/groups/707841232738476/user/100036471401356/

15 правил мудрого человека

 

15 правил мудрого человека

1. Больше молчать; 
2. Никогда ничего не спрашивать прямо; 
3. Не раскрывать свои мысли в чужих книгах (не писать на полях); 
4. Мудрый человек никогда никому не будет рассказывать о своих истинных намерениях. Хвастовство вызывает зависть (сильный энергетический посыл), что ведет к потерям хваставшегося. Люди по своей сущности завистливые. Зависть – одна из сильнейших эмоций, вызывает сильную реакцию Вселенной; 
5. Хитрость – умение пользоваться обстоятельствами. Мудрость – знание как, где и чем пользоваться; 
6. Мудрый человек в разговоре никогда не использует оскорбления напрямую; 
7.Мудрые люди не раскрывают карт друг друга перед непосвященными; 
8. Мудрые люди стараются использовать максимум своих возможностей даже для достижения малых целей. Чтобы не терять сноровку. Даже на мелком тренируются делать великие дела (примечание, к данному случаю не относится использование связей, для мелких целей мудрые люди - связи не используют); 
9. У мудрого человека всегда под рукой есть все необходимое для важных дел. Мудрый человек старается просчитать ситуацию наперед; 
10. Мудрый человек всегда считается с чужим мнением, но никогда не расстается со своим. Только в случаях встречи с истиной корректирует свое мнение; 
11. Мудрые люди всегда стараются следить за знаками и не упускают возможности воспользоваться полученными знаниями; 
12. Мудрые люди следят за своим здоровьем, а не гробят его в погоне за ложными целями; 
13. У мудрого человека в жизни не бывает неудач, есть только опыт, иногда негативный; 
14. Мудрые люди любые вопросы между своими решают их только между своими, без привлечения третьих лиц (мудрые люди на толпу не скандалят); 
15. В любой ситуации чтобы воспринять ее адекватно, сперва ищут плюсы, а лишь потом проверяют - были ли там вообще минусы.

интернет

https://rudenkovi.jimdofree.com/%D0%BC%D0%BE%D1%97-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B8/