Не “з тих пір”, а
“відтоді” та інші правила української мови.
Шпаргалка на щодень
Не “з тих пір”, а “відтоді” та інші
правила української мови. Шпаргалка на щодень
Короткий курс української мови.
·
Не “з тих пір”, а “відтоді”; не “з цих
пір”, а “відтепер”; не “до цих пір”, а “досі”; не “з яких пір”, а “відколи”.
Наприклад: “Відтоді ми з ним товаришуємо”; “Відтепер ти відвідуватимеш її
щотижня”; “Досі вона не могла цього збагнути, а тепер їй вдалося”; “Відколи він
про це знає?” (У певних стилістичних контекстах доречно вживати вислови “з тієї
пори”, “до тієї пори”, “до цієї пори”, “від цієї пори” (де слово “пора” саме в
однині)).
·
Не “по крайній мірі” і не “в крайньому
випадку”, а “принаймні” чи (в деяких контекстах) “бодай”, “хоча б”. Наприклад:
“Принаймні спробую його переконати”; “Зроби бодай частину роботи, коли не
зможеш всю”; “Прийди хоча б на одну із зустрічей”.
·
Не лише “із задоволенням”, а “залюбки”.
Наприклад: “Вип’ємо по келиху вина? – Залюбки”.
·
Не “у зв’язку з…” (при вказівці на
підставу чогось), а “з огляду на…” або “з причини…”, або й просто “через…”
Наприклад: “З огляду на страйк працівників громадського транспорту я запізнився
на засідання”; “Через запізнення він не почув кількох виступів”; “З цієї
причини я мушу виїхати з міста”.
·
Не “дякуючи…” (при вказівці на
сприятливу причину), а “завдяки…” Наприклад: “Завдяки гарній погоді вдалося
оглянути всі архітектурні цікавинки міста”. (Дієприслівник “дякуючи” вживається
лише в прямому значенні “складання кимось подяки на чиюсь адресу”, як от: “Він
довго не міг розпрощатися, багатослівно дякуючи їй за допомогу”).
·
Не “із-за…” (при зазначенні причини
чогось), а “через..”. Наприклад: “Це сталося через її недбалість”.
·
Не “у відповідності із…”, а “відповідно
до…” Наприклад: “Відповідно до законодавчих змін нам належить оформити ще
кілька додаткових документів”.
·
Не “згідно чого”, а “згідно з чим”.
Наприклад: “Згідно із новим законом ти вже маєш таке право”.
·
Не “не дивлячись на щось…”, а
“незважаючи на щось” або “попри щось”. Наприклад: “Незважаючи на всі зусилля,
ми не зуміли впоратися із тим завданням”; “Попри ускладнення, вона все
завершила вчасно”. (Дієприслівник “дивлячись” із заперечною часткою “не”
вживається лише в тому разі, коли йдеться безпосередньо про відсутність
зорового погляду на когось чи щось, як от: “Він говорив це, опустивши очі
додолу й не дивлячись на співрозмовників”)
·
Не “знайти своє відображення”, а
“відобразитися (або відбитися)”. Наприклад: “Цей життєвий досвід письменника
відобразився в сюжетах нових його оповідань”.
·
Не “в подальшому” (як прислівник), а
“надалі” чи “згодом”. Наприклад: “Надалі він вже так добре знав цю справу, що
не потребував жодних помічників”; “Згодом вам підвищать зарплатню”.
·
Не “втратити свідомість”, а
“знепритомніти”. Наприклад: “Через тривале перебування під променями спекотного
сонця вона раптом знепритомніла”.
·
Не “завідуючий”, “командуючий”, а
“завідувач”, “командувач”. Наприклад: “Завідувач кафедри (а не завідуючий
кафедрою”) виголосив наукову доповідь”; “Командувач армії (а не “командуючий
армією”) видав наказ”.
·
Не “знеболюючий” (і вже поготів не
“обезболюючий”), а “знеболювальний”. Наприклад: “Цей знеболювальний препарат
справді дієвий”.
·
Не “швидкоспалахуючий”, а “займистий”
або “легкозаймистий”. Наприклад: “Біля джерел вогню поводьтеся обережно з
легкозаймистими речовинами”.
·
Не “заживляючий і не “загоюючий”, а
“гойний”. Наприклад: “Він переконався, що ця мазь справді гойна, бо рана почала
швидко затягуватися”. (А ось ще гарний приклад використання цього слова в
тексті Лесі Українки: “Є у нас м’які завої і бальзам на рану гойний, там на
вежі біла постіль вже давно на вас чекає”)
·
Не “болевгамовуючий”, а “болегамівний”.
Наприклад: “Болить голова. Маєш щось болегамівне?”
·
Не “миючий (засіб)”, а “мийний”.
Наприклад: “Купи кілька мийних засобів: мило, пральний порошок і засіб для
миття посуду”.
·
Не “відпочиваючий”, а “відпочивальник”.
Наприклад: “Шановні відпочивальники, ознайомтеся з правилами поводження в
санаторії!”
·
Не “захоплюючий”, а “захопливий” або
“напрочуд цікавий”. Наприклад: “Сюжет фільму – справді дуже захопливий”; “Вона
розповіла напрочуд цікаву історію”.
·
Не “вражаючий”, “вражаюче”, а
“дивовижний”, “навдивовижу”. Наприклад, “Те, що сталося, – дивовижний випадок”;
“Спортсмен виступив на змаганнях навдивовижу сильно”.
·
Не “потрясаючий”, а (залежно від
контексту) “дивовижний”, “приголомшливий”, “шалений”, “чудовий”. Наприклад: “Як
враження від вистави? – Чудово! (а не “потрясаюче”); “Їхнє сходження на вершину
– приголомшливо (а не “потрясаюче”) сміливе”); “Стиль цього митця – шалено (а
не “потрясаюче”) новаторський”; “Тут дивовижні (а не “потрясаючі”) краєвиди”.
·
Не “багатообіцяючий”, а “далекосяжний”
(або “обнадійливий”, “перспективний”). Наприклад: “Ваші ідеї переконливі, а
тому мають далекосяжні перспективи”; “Те, що Вам вдалося зробити, – дуже
обнадійливе для подальшого розвитку справи”.
·
Не “металобрухт”, а “брухт”. Наприклад:
“Приймаємо брухт”. (Слово “брухт” в українській мові не застосовується ні до
чого іншого, крім як лише до МЕТАЛЕВИХ ламаних чи пошкоджених предметів, тому
частинка “метало-” є зайвою).
·
Не “підводити підсумки”, а “підбивати
підсумки” або “підсумовувати” чи (в певних контекстах) “висновувати” Наприклад:
“А тепер – підбиймо підсумки нашої дискусії!”; “Не забудь наприкінці своєї
статті підсумувати”; “Отже, здійснивши всі належні дослідження, вже можемо
остаточно висновувати”.
·
Не тільки “з радістю”, “з натхненням”,
“з усмішкою”, “з довірою” (або “з недовірою”), а й “радо”, “натхненно”,
“усміхнено”, “довірливо” (або “недовірливо”). Наприклад: “Він радо відгукнувся
на запрошення”; “Після тривалого творчого спаду вона раптом знову стала
працювати натхненно”; “Ти відповів їй усміхнено”; “Чогось він позирає на вас
недовірливо”; “Вона розпочинає спілкування з новими людьми здебільшого
довірливо”. (Прислівниками можна заміняти й багато інших аналогічних
важковаговитих конструкцій “з + іменник в орудному відмінку”, адже органіка
української мови й словотвору тяжіє до лаконічності та влучності).
·
Не “посмішка”, “посміх” (якщо йдеться
про доброзичливу і неглузливу емоцію), а “усмішка”, “усміх”. “Посмішка”,
“посміх” – здебільшого тільки коли йдеться про глузливу, кепкувальну реакцію.
Наприклад: “Радісна усмішка (а не “посмішка”) осяяла її обличчя”, але “Ледь
помітна зневажлива посмішка (а не “усмішка”) майнула в нього”.
·
Не “в основному”, а “здебільшого”,
“переважно”, “гОловно”. Наприклад: “Тут присутні здебільшого початківці в цій
професії”; Саме ці три чинники гОловно й визначили наявний стан наших справ”;
“Віряни Польщі переважно сповідують католицизм, і лише меншість належить до
інших конфесій”.
·
Не “в першу чергу”, а “передусім”,
“найперше”, “насамперед”. Наприклад: “Передусім виконай ось ці завдання, а
відтак вже думай про складніші”; “Заяви пільговиків обіцяють розглянути найперше”;
“Насамперед він дбає про родину, а кар’єрні успіхи для нього другорядні”.
(Словосполучення “в першу чергу” слід вживати лише тоді, коли йдеться про пряму
участь у черзі на щось, як от: “Він потрапив не в першу чергу претендентів на
участь в конкурсі, а в другу, тому братиме участь в ньому не цього року, а лише
наступного”).
·
Не “місцями” (як прислівник), а
“подекуди”. Наприклад: “Подекуди завтра в Чернівецькій області передбачається
дощ”.
·
Не лише “йде дощ”, а “дощить” або “падає
дощ”. Наприклад: “А за вікном усе дощить і дощить”; “Дивись: дощ уже не падає”.
·
Не тільки “в іншому місці”, а й
“деінде”. Наприклад, “Будь ласка, розповідай ці свої “казки” деінде, та не
тут”.
·
Не “відтак” (при вказівці на підсумок,
висновок), а “отже” або “тому”. Наприклад: “Ти не був уважний на лекції, а отже
(а не “відтак”), мало що зрозумів”. (“Відтак” доречне лише в значенні “після
чогось”, “потім”, як от: “Спершу ти скажи, а вже відтак – я”).
·
Не “прийшлося по смаку”, а
“засмакувало”, “смакує”, “стало (виявилося) до смаку”. Наприклад: “Морозива
здебільшого не полюбляю, але ця марка мені таки засмакувала” (або “смакує”);
“Арабська кухня стала йому до смаку”.
·
Не “нервувати”, а “нервуватися”.
Наприклад, “Чому ти так нервуєшся? Все буде добре”. (Слово “нервувати” є в
українській мові, але має дещо інше значення: воно вживається лише в значенні
“дратувати нерви іншим”, як от: “Її слова мене неабияк нервують”).
·
Не лише “довжиною”, “глибиною”,
“висотою”, “шириною”, а “завдовжки”, “завглибшки”, “заввишки”; завширшки”.
Наприклад: “Завдовжки 5 метрів”.
·
Не “за всією імовірністю”, а “ймовірно”,
“вірогідно” (а ще краще – “певно”, “напевно”, “вочевидь”, “радше за все”).
Наприклад: “То він таки приїде? – Це в його інтересах, і він обіцяв, тому,
вірогідно, так”; “Соцопитування свідчать, що в нього найнижчий рейтинг з усіх
кандидатів, тож радше за все його не буде обрано”; “Вочевидь, більшість
мешканців Харкова ще не один рік буде, на жаль, російськомовною”.
·
Не “як би там НЕ було…”, а “хоч би як
там було…” Наприклад: “Хоч би як там було, а він досягне мети”.
·
Не “де б НЕ був (була, було, були)…”, а
“хоч би де був (була, було, були)…” Наприклад: “Хоч би де він був, він завжди
думав про Батьківщину”.
·
Не “в дійсності”, а “справді”,
“насправді”. Наприклад, “Насправді ж вона не думала так, як змалювала це нам”.
·
Не “діючий”, а “чинний”. Наприклад:
“Додержуйся чинних правил”.
·
Не “існуючий”, а (залежно від контексту)
“наявний”, “чинний”, “реальний”. Наприклад: “Він критикує наявний (а не
“існуючий”) в країні устрій”; “Мене засмучують нині чинні (а не “існуючі”)
тарифи”; “У ті далекі часи вважали цю тварину лише казковою, а після мандрівок
на інші континенти виявили, що вона реальна” (а не “існуюча”).
·
Не “знаходитися” (при вказівці на місце,
де є хтось або щось), а “перебувати”, “бути”. Наприклад: “Він зараз перебуває
закордоном”; “Економіка країни – в критичному стані”. (“Знаходитися” доречне
тільки в прямому значенні цього слова, коли йдеться про процес і результат
пошуку, як от: “Шукаю, шукаю той запис, а він ніяк не знаходиться”).
·
Не “розмовляЄмо українською!” чи “пишЕмо
грамотно!” (в разі заклику, спонукання), а “розмовляЙмо українською!”, “пишІмо
грамотно!” (В українській мові, на відміну від російської, є наказовий спосіб
дієслів ІІ особи множини, і його не слід підміняти формами теперішнього чи
майбутнього часу дійсного способу або калькованими конструкціями з “давайте”).
Ось ще кілька прикладів наказового способу: ЗробІмо це! (а не “давайте це
зробимо”); “ВідвідаЙмо (а не “відвідаЄмо”) виставку!” “Ходімо (а не “йдемо”,
“підемо” чи “пішли”) разом!”.
·
Не “ти даш”, “ти передаш”, “ти видаш”,
“ти з’їш”, і не “ти дасиШ”, “ти передасиШ”, “ти видасиШ”, “ти з’їсиШ”, а “ти
дасИ”, “ти передасИ”, “ти видасИ”, “ти з’їсИ”. Наприклад, “Коли ти даси (не
“даш”) на розгляд комісії свої документи?”; “Якщо ти передаси листа вчасно, то
його прочитають вже завтра”; “Цю книжку ти видаси цього року”; “Якщо не з’їси
все, то постав до холодильника”. (Саме так утворюється в українській мові
майбутній час доконаного виду цих дієслів у другій особі).
·
Не “прийти в голову”, а “спасти на
думку”. Наприклад: “І як мені це раніше не спало на думку”.
·
Не “вирішити проблему (завдання)” (і не
“рішити…”), а “розв’язати”. Наприклад: “Розв’язати хоча б частину тих проблем,
з якими стикнулися”. (“Вирішити” доречне тільки в значенні “зробити для себе
певний вольовий вибір, зважитися, обрати шлях дії”: як от: “Вирішив піти з
роботи”).
·
Не “сказано (чи зроблено) вірно”, а
“сказано (зроблено) слушно” або “правильно” (“вірно” – тільки в значенні
“віддано”), Наприклад: “Ти досить слушно (або правильно) підкреслив ту деталь”,
але натомість: “Він вірно, незрадливо служитиме тому, що вважає принциповим для
себе”.
·
Не “приймати до уваги”, а “брати до
уваги” або “зважати на…”. Наприклад: “Прошу взяти ці факти до уваги”; “Зваж, що
обставини змінилися”.
·
Не “відноситися до когось або чогось” (в
значенні “виявляти свою позицію, оцінку”), а “ставитися”; і не “відноситися до
чогось” (в значенні “бути частиною”), а “належати”. Наприклад: “Ви стали гірше
до нього ставитися; “Цей вид рослин належить до плодових”; “Ця партія належить
до ліберальних сил”.
·
Не “приймати участь”, а “брати участь”.
Наприклад: “Брав участь в опитуванні”.
·
Не “пішов у батьків (або родичів)” (в
значенні “успадкував схожі з ними риси”), а “вдався в батьків”. Наприклад:
“Характером дівчинка явно вдалася в батька, хоч зовні скидається більше на
маму”; “І в кого ж ти такий вдався: всі в нашій родині інакші?!”
·
Не тільки “за походженням”, а й “з
походження” або просто “походженням”. Наприклад: “Він етнічним походженням –
напіврумун, напівєврей”; “З походження вона була шляхтянкою”.
·
Не “по питаннях”, “по справах” (і вже
поготів не “по питаннЯМ”, “по справАМ”), а “з питань”, “зі справ”, “у справах”.
Наприклад: ” Вам потрібно до заступника директора з комерційних питань”; “Я
приїхав сюди у справах”; “Вона фахово проконсультує Вас із цих справ”.
·
Не “по мірках”, а “за мірками”, “за
мірилами”. Наприклад: “За мірилами Євросоюзу рівень цього готелю ледь вартий
3-х зірок, але в нас йому пафосно приписали аж 5”. (Аналогічно й інші
конструкції з “по + іменник в місцевому відмінку”, що характеризують певну
ознаку чи відповідність чомусь, слід заміняти конструкціями із “за + іменник в
орудному відмінку, як от: “За національністю (а не “по національності”) він
угорець”; “За кмітливістю (а не “по кмітливості”) вона всіх їх перевершує”; “За
фахом (а не “по фаху”) я вже не працюю”).
·
Не “в розстрочку”, а “на виплат”.
Наприклад: “Придбайте ноутбук на виплат, і вносьте щомісяця впродовж року по
1000 гривень”.
·
Не “на рахунок чогось”, а “щодо (або
стосовно) чогось”. Наприклад: “А тепер кілька слів щодо творчості
Мікеланджело”; “Стосовно вашої пропозиції подумаємо”. (Словосполучення “на
рахунок” доречне тільки тоді, коли йдеться про конкретний рахунок (особовий,
банківський тощо), як от: “На рахунок нашої фірми нарешті надійшли сподівані
кошти”).
·
Не “таким чином” (коли вказівка на
висновок чи підсумок), а “отже”. Наприклад: “Отже, здійснений аналіз дає
підстави відкинути попереднє припущення”. (“Таким чином” – лише при вказівці на
спосіб здійснення чогось: наприклад, “Зроби це ось таким чином” (або “в такий
спосіб”, або “так”).
·
Не “так як” (в значенні сполучника перед
вказівкою на причину чогось), а “бо”, “бо ж”, “тому що”, “оскільки”, “через те,
що”. Наприклад: “Ми не змогли побачитися, бо я виїхав з міста на кілька годин
раніше, ніж він приїхав”; “Оскільки Ви надіслали статтю лише вчора, в найближче
число часопису вона не потрапить, тільки в наступне”; “Через те, що в Україні
зберігається високий рівень корупції, чимало іноземних підприємців побоюються
робити інвестиції в нашу економіку”. (Конструкція “так, як…” вживається
українською мовою не як сполучник причини, а лише в значенні вказівки на спосіб
здійснення чогось, як от: “Зроби це так, як зробив він”).
·
Не “привести до…” (коли йдеться про
спричинення певного наслідку), а “приЗвести до..”. Наприклад, “Тривале
спілкування цих двох мислителів приЗвело до видання цікавої книжки їхніх
діалогів”; “Моя недалекоглядність приЗвела до багатьох втрат”. (Дієслово
“привести” доречне лише в значеннях “супроводити в певне місце”, “надати комусь
певного стану”, “доправити до сподіваної мети” як от: “Нарешті він привів нас
за потрібною адресою”; “Ця подія привела її в захват”; “Сумлінне навчання
приведе Вас до глибоких знань”).
·
Не “стати в нагоді” (в значенні
“виявитися корисним, пригодитися”), а “стати у пригоді”. Наприклад: “Ти гадаєш,
ця річ стане тобі у пригоді (а не “в нагоді”) під час мандрівки?” (Слово
“нагода” вживається лише в значенні “шанс, привід, підстава щось зробити”, як
от: “Щойно трапиться нагода побачитися з ними, неодмінно перекажу їм Вашу
пораду”; “Москві і її посіпакам в Україні не вдасться зірвати нагоду для
українського православ’я здобути Томос про автокефалію”.
·
Не “поверхневий”, а “поверховий” (в
значенні “обмежений”, “далеко не повний”, “початковий, що потребує дальшого
вдосконалення”. Наприклад:, “У нього ще досить поверхові знання в цій галузі”;
“Без відповідної апаратури діагностика буде поверховою та неточною”;
“Французьку він опанував лише поверхово і не міг повноцінно спілкуватися з
носіями мови”. (“Поверхневий” – лише тоді, коли йдеться про фізичну поверхню:
як от: “поверхневий шар грунту (чи води)”.
А які ще кальковані або хибні вислови ви
б порекомендували замінити правильними українськими формами?
Допис О. Бродецького
https://coma.in.ua/35521?utm_source=facebook&utm_medium=vsviti&utm_campaign=kurs&fbclid=IwAR2ucRD9cZ-4n1djsh1GCdZvcKEA_RuDYatLgY6k9NeXYiMVHJBZJU8P8pU
Краткое руководство арттерапевта: что
делать, если...
1. Устал – рисуй цветы,
2. Злой - рисуй линии,
3. Болит – лепи,
4. Скучно – заполни листок бумаги разными цветами,
5. Грустно – рисуй радугу,
6. Страшно – плети макраме или делай аппликации из тканей,
7. Ощущаешь тревогу – сделай куклу-мотанку,
8. При возмущении – рвите бумагу на мелкие кусочки,
9. Чувствуешь беспокойство – складывай оригами,
10. Хочешь расслабиться – рисуй узоры,
11. Важно вспомнить – рисуй лабиринты,
12. Ощущаешь неудовольствие – сделай копию картины,
13. Чувствуешь отчаяние – рисуй дороги;
14. Надо что-то понять - нарисуй мандалы,
15. Надо быстро восстановить силы – рисуй пейзажи,
16. Хочешь понять свои чувства – рисуй автопортрет,
17. Важно запомнить состояние - рисуй цветовые пятна,
18. Если надо систематизировать мысли – рисуй соты или квадраты,
19. Хочешь разобраться в себе и своих желаниях– сделай коллаж,
20. Важно сконцентрироваться на мыслях – рисуй точками,
21. Для поиска оптимального выхода из ситуации – рисуй волны и круги,
22. Чувствуешь что «застрял» и надо двигаться дальше – рисуй спирали,
23. Хочешь сконцентрироваться на цели – рисуй сетки и мишени.
2. Злой - рисуй линии,
3. Болит – лепи,
4. Скучно – заполни листок бумаги разными цветами,
5. Грустно – рисуй радугу,
6. Страшно – плети макраме или делай аппликации из тканей,
7. Ощущаешь тревогу – сделай куклу-мотанку,
8. При возмущении – рвите бумагу на мелкие кусочки,
9. Чувствуешь беспокойство – складывай оригами,
10. Хочешь расслабиться – рисуй узоры,
11. Важно вспомнить – рисуй лабиринты,
12. Ощущаешь неудовольствие – сделай копию картины,
13. Чувствуешь отчаяние – рисуй дороги;
14. Надо что-то понять - нарисуй мандалы,
15. Надо быстро восстановить силы – рисуй пейзажи,
16. Хочешь понять свои чувства – рисуй автопортрет,
17. Важно запомнить состояние - рисуй цветовые пятна,
18. Если надо систематизировать мысли – рисуй соты или квадраты,
19. Хочешь разобраться в себе и своих желаниях– сделай коллаж,
20. Важно сконцентрироваться на мыслях – рисуй точками,
21. Для поиска оптимального выхода из ситуации – рисуй волны и круги,
22. Чувствуешь что «застрял» и надо двигаться дальше – рисуй спирали,
23. Хочешь сконцентрироваться на цели – рисуй сетки и мишени.
Немає коментарів:
Дописати коментар