Осінь не розфарбовує листя з нуля. Частину його кольорів ми просто не бачили все літо.
Жовті й помаранчеві барви, які так захоплюють нас восени, уже були всередині листків. Зелений хлорофіл лише приховував їх, наче кольоровий фільтр.
Улітку листок працює як маленька фабрика. Хлорофіл поглинає світло й забезпечує фотосинтез, завдяки якому рослина утворює цукри. Саме тому в цей час насичена зелень переважає над іншими барвами.
Коли дні коротшають, а ночі стають прохолоднішими, дерево поступово зменшує вироблення хлорофілу й починає повертати з листя цінні поживні речовини.
Зелений пігмент руйнується — і стають помітними кольори, які давно були поруч.
Жовтий і помаранчевий не виникають раптово.За них відповідають каротиноїди — пігменти, які є, зокрема, у моркві. Вони присутні в листі протягом усього літа, але їх маскує хлорофіл.
Осінь дозволяє нам нарешті їх побачити.
А ось у червоного — інша історія.Червоні й пурпурові антоціани часто утворюються саме восени. Їхньому накопиченню сприяють сонячні дні та прохолодні ночі, особливо коли в листках ще залишаються цукри.
Ці пігменти можуть захищати листок від надлишку світла та інших стресових впливів, поки дерево завершує повернення поживних речовин.
Тому навіть два листки на одній гілці можуть мати різні відтінки. Значення мають температура, освітлення, волога та кількість цукрів.
Коричневий — ознака завершення життя листка.Коли листок відмирає, у ньому залишаються, зокрема, таніни та продукти розпаду клітин. Вони надають йому коричневих, іржавих і приглушених відтінків.
Перш ніж листок упаде, біля основи його черешка формується відокремлювальний шар. Зв’язок із гілкою поступово припиняється: дерево готується до періоду спокою.
Осінній краєвид — це і приховані літні барви, і нові пігменти, що з’являються наприкінці сезону.Зелена завіса відступає — і листя показує нам свою дивовижну палітру
Немає коментарів:
Дописати коментар