Beg stroka

Я - вчитель, це - професія від Бога! Я хочу бачити і чути майбуття! Для цього в мене лиш одна дорога, Іти із учнем поруч все життя!

Сторінки

середа, 6 листопада 2019 р.

До тижня писемності

Сценарій мовознавчого турніру «Знавці рідної мови»



Мета: формувати розуміння того, що українська мова - наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава; розширювати знання про красу і багатство української мови; збудити прагнення учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови, спонукати їх до творчої праці; розвивати навички роботи в групах, пам᾿ять, увагу, швидкість мислення; виховувати в учнів почуття патріотизму, національної гордості, любові до рідного краю, глибоку повагу до рідної мови.
Обладнання: завдання командам, пам’ятки-флаєри «Навіщо мові бур’яни», фішки для виставлення балів, грамота для команди-переможниці.
Технічні засоби: цифровий фотоапарат.
ХІД ТУРНІРУ
Вступне слово .
- Щорічно 9 листопада в Україні відзначається День української писемності та мови, запроваджений у 1997 році Указом Президента, в якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Відомий український педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова – це віконця, через які людина бачить світ. Багата мова – багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова – велика моральна культура. Убогість слова – це убогість думки, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».
Мова – це великий дар. І в кожного народу вона своя. Мова — це доля народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Тому що наш народ створював мову віками, багато боровся і бореться за її існування і процвітання. І ми, як свідомі громадяни нашої країни, повинні не тільки зберегти набуте, а й примножувати її багатства для прийдешніх поколінь.
Пропоную сьогодні пригадати , що ви знаєте про нашу рідну мову, і позмагатися в ерудованості, взявши участь у турнірі «Знавці рідної мови».
Поділ на команди.
- Для цього вам необхідно розділитися на команди. (Учні називають час доби – ранок, вечір. Згідно цього розподіляються на дві команди).
І – тур – «Візитівка».
Знайомство з командами. (Кожна команда представляє себе. За вдале представлення своєї команди учасники отримують по 2 бали).
ІІ тур - «Розминка».
(Командам пропонується по черзі відповісти на запитання. За кожну правильну відповідь команда отримує один бал).
1.Розділ мовознавчої науки, який вивчає звуки мови… /Фонетика/
2. Скільки звуків в українській мові? /38/
3. Розділ мовознавства, який вивчає слово, його значення і походження…
/Лексикологія/
4. Слова з протилежним лексичним значенням…/Антоніми/
5. Дієприкметник із залежними словами…/Дієприкметниковий зворот/
6. Додаткове значення слова, яке виникає на основі уподібнення предме-
тів…/Переносне/
7. Розділ мовознавства, який вивчає правила написання слів…/Орфографія/
8. Розмова двох осіб…/Діалог/
9. Частина слова без закінчення? /Основа/
10. Частина мови, яка позначає предмет і відповідає на питання хто? що?
/Іменник/
ІІІ тур - «Хвилинка».
(Учитель протягом хвилини задає запитання, учні першої, потім другої команди відповідають на них; за кожну правильну відповідь отримують по 1 балу).
1. Розділ мовознавства, який вивчає частини мови…/Морфологія/
2. Інфінітив—це…/Неозначена форма дієслова/
3. Що буває кількісним і порядковим? /Числівник/
4. На які групи поділяються всі звуки? /Голосні і приголосні/
5. Яке слово зайве: співаючи, допомагати, вивчають, сприяти.
6. Новоутворені слова та вислови мови…/Неологізми/
7. Слова, різні за звучанням та написанням, але близькі чи однакові за
лексичним значенням…/Синоніми/
8. Речення, що має одну граматичну основу…/Просте/
9. Частина слова, що знаходиться перед коренем…/Префікс/
10. Слова, однакові за звучання, але різні за лексичним значенням… /Омоніми/
11. Яке слово зайве: другий, третій, інший, четвертий?
12. Дієприслівник із залежними словами…/Дієприслівниковий зворот/
13. Незмінна значуща частина слова, що стоїть після кореня…/Суфікс/
14. Два слова, серед яких одне головне, а друге залежне…/Словосполучення/
15. Автор твору, який не називає свого імені…/Анонім/
16. Змінна частина слова…/Закінчення/
17. Самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета за дією і відповідає
на питання: що робить предмет? що з ним робиться? /Дієслово/
18. Розділ науки про мову, що вивчає правильне вживання розділових
19. знаків?/Пунктуація/
20. Чи може словосполучення складатися з одного слова? (Не може)
21. «Жовтіє лист» — це словосполучення чи речення? (Речення)
22. Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок)
23. Чи правильно, що підмет відповідає на питання що робити? що зробити? (Неправильно)
24. Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка, знак оклику, знак питання)
25. Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток, обставина, означення)
26. Як підкреслюється означення? (Хвилястою лінією)
27. На які питання відповідає означення? (Який? яка? ...)
28. Речення, у яких дві або більше граматичні основи — це ... (складні речення)
29. Чи ставиться інколи між підметом і присудком тире? (Ставиться)
30. Як називається присудок, виражений одним словом? (Простим)
31. Як називається присудок, виражений двома і більше словами? (Складеним)
32. Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання)
33. Чи може речення складатися з одного слова? (Може)
34. Буква, яка не є звуком («ь»)
35. Державна мова України. (Українська)
36. Найбільша одиниця мови.(Текст)
37. Частина мови, яка називає ознаку. ( Прикметник )
38. Знак у кінці питального речення.(Знак питання)
39. Слова з протилежним значенням.(Антоніми )
40. Наука про звуки мови. (Фонетика)
41. Скільки «н» у слові «незрівнянний»?(Чотири)
42. Головні члени речення.(Підмет, присудок)
43. Документ про середню освіту.(Атестат)
44. Список літер встановленого порядку.(Алфавіт)
45. Частина тексту з нового рядка. (Абзац)
46. Остання буква у слові «шістдесят». (Т)
47. Розділ науки про правопис. (Орфографія)
48. Найменша одиниця мови.(Звук)
49. Слова, що мають однаковий корінь.( Спільнокореневі)
50. Знак у кінці розповідного речення.( Крапка)
51. Словник про значення слів. (Тлумачний)
52. Власний життєпис.(Автобіографія)
53. Стиль підручника. (Науковий)
54. Остання частина слова. (Закінчення)
55. Документ про хід зборів. (Протокол)
56. Розмова двох осіб.(Діалог)
57. Що стоїть перед коренем?(Префікс)
58. Слова, близькі за значенням. (Синоніми)
59. Розділ науки про правопис. (Орфографія)
ІV тур - «Народна мудрість».
(Ведучий  пропонує початок прислів’я, учасники команд мають продовжити його. Команда, яка перша дала правильну відповідь, отримує 1 бал).
Око бачить далеко,( а розум далі)
Умієш говорити.. .(умій слухати)
Говори мало, слухай багато.. .(а думай ще більше)
Дав слово.. .(дотримай його)
Більше діла.. .(менше слів)
Гостре словечко...(коле сердечко)
Шабля ранить голову, а слово.. .(душу)
Умієш говорити - умій.. .(слухати)
Не хочеш почути поганих слів, не кажи.. .(їх сам)
Умій вчасно сказати і вчасно... (змовчати)
V- тур - «Муки творчості»
Творчість - це природна потреба людини. Відомі факти про те, що видатні музичні, художні й літературні таланти часом виявляються вже в ранньому дитинстві.
Моцарт від чотирьох років грав на клавесині, у п'ять уже писав музику, у вісім - створив першу сонату й симфонію, в одинадцять - першу оперу. Шевченко малював з раннього дитинства. Першу поезію Леся Українка написала у дев'ять років, Максим Рильський - у сім.
А ви вже в такому віці, що настав час творити. Це справді, нелегко, тому конкурс називається «Муки творчості». Ваша задача - заримувати слова:
Картка 1. перлина, країна дорожіть, любіть.
Картка 2. Буває, забуває, мова, основа.
(Якщо команда справилась із завданням, то отримує 2 бали. Якщо – ні, то отримує 0 балів).
Фізкультхвилинка «Дощ».
VІ – тур « Зізнання в любові українській мові»
Задумаймось на хвилинку над рядками, які ще в минулому столітті написав наш великий Кобзар:
Ну що б здавалося слова?
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує! Знать, од Бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди!..
Вони говорять про красу і силу мови, її значення в житті людини. Про любов до мови говорить і Іван Малкович у своєму вірші «Свічечка букви Ї»:
Хай це, можливо, і не найсуттєвіше,
але ти, дитино,
покликана захищати своїми долоньками
крихітну свічечку букви «ї»,
а також,
витягнувшись на пальчиках,
оберігати місячний серпик
букви «є»,
що зрізаний з неба
разом із ниточкою.
Бо, кажуть, дитино,
що мова наша — солов'їна.
Правильно кажуть.
Але затям собі,
що колись
можуть настати і такі часи,
коли нашої мови
не буде пам'ятати
навіть найменший соловейко.
Тому не можна покладатися
тільки на солов'їв,
дитино.
Пропоную вам відчути музику українського слова, підготувавши презентації на тему «Зізнання в любові українській мові».
(Учні готують зізнання, потім презентують їх. Команди-суперники по черзі оцінюють виступи одна одної. Максимальна кількість балів за відповідь – 5 балів).
Гра «Так чи ні».
- Поки проводяться підрахунки балів, проведемо гру «Так чи ні».
Зіграти хочеться мені
Із вами, друзі, в «Так чи ні?»
Я вам питання задаю,
Готуйте відповідь свою.
Відповідайте хором всі
Єдиним словом. (Так чи ні)
Скажіть, співає сом пісні?
Відповідайте дружно. (Ні)
Чи вміє плавати гусак?
Ну що на це ти скажеш? (Так)
Чи може стати у вогні
Вода холодним льодом? (Ні)
Скажіть мені, червоний мак
В січневу пору квітне? (Ні)
А крокодили на сосні
Свої будують гнізда? (Ні)
Чи може вище гір літак
У вишину злетіти? (Так)
Узори пишні на вікні
Мороз малює взимку? (Так)
Чи правда, друже мій, що рак
Коли повзе, то задки? (Так)
Якщо не їстиме три дні,
Верблюд ходити зможе? (Так)
Коли розсердиться їжак,
Слона він може вбити? (Ні)
Ріка біжить у далині,
Чи є у неї ноги? (Ні)
А чи буває сон у сні,
Чекаю відповіді (Так)
А під кінець скажи мені,
Цікава гра у «Так чи ні»?
Підведення підсумків мовознавчого турніру.
(Бібліотекар оголошує набрану учасниками кількість балів і оголошує переможців).
Нагородження переможців.
Завершальне слово учителя.
- Завершити наш турнір хотілося б словами Олеся Гончара: «Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її».
Використана література:
Позакласний час: Часопис / засн. ТОВ «Редакція газети «Позакласний час»; головн. ред. Галина Давидова.— 2000—.—К.: ТОВ «Редакція газети «Позакласний час».—2015.—№ 10.
Інтернет-джерела:
http://metodskarbnuchka.blogspot.com/2014/03/blog-post_4894.html
http://biblioobzor.blogspot.com/2015/03/blog-post_42.html
http://gprystan-crb.edukit.kherson.ua/nashi_tradicii/bibliotechnij_kvest_yak_znajti_najbiljshij_skarb_biblioteki/

Немає коментарів:

Дописати коментар