На допомогу педагогові
Джерело https://www.schoollife.org.ua/metodychni-rekomendatsiyi-shhodo-vykladannya-u-2024-2025-navchalnomu-rotsi-ukrayinskoyi-movy-ukrayinskoyi-literatury-zarubizhnoyi-literatury/#google
До нового 2023 /2024 н.р.
Серпень, 2023 рік
Календарно-тематичний план: як правильно скласти
Календарний (календарно-тематичний) план є основним робочим документом, який визначає педагогічну діяльність вчителя та допомагає досягти очікуваних результатів навчання. Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу освіти.
Розроблюючи календарно-тематичні плани, потрібно враховувати:
- Державні стандарти загальної середньої освіти;
- навчальні програми предметів (курсів);
- модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);
- освітню програму закладу освіти.
Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початкової школи.
Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти. Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, крім тем уроків та дат їх проведення, може містити опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.
У процесі вивчення роботи педагога щодо ведення календарно-тематичних планів треба звернути увагу на наступне:
- відповідність плану Державному стандарту загальної середньої освіти;
- відповідність очікуваним результатам навчально-пізнавальної діяльності учнів згідно навчальних програм з предметів (курсів);
- відповідність структури і обсягу календарно-тематичного плану освітній програмі закладу освіти, робочому навчальному плану;
- забезпечення компетентнісного підходу у викладанні.
Календарно-тематичне планування розробляється не тільки для класно-урочної, але й для інших організаційних форм освітнього процесу. Календарне планування може розроблятись або на семестр, або на весь навчальний рік. У закладі освіти видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Календарно-тематичні плани розглядаються і погоджуються на засіданнях методичних об’єднань (комісій) закладу освіти та заступником директора з навчальної роботи.
У кінці навчального року вчителі самостійно або на засіданнях методичних об’єднань проводять аналіз реалізації календарно-тематичного планування та визначають напрямки вирішення проблем, які виникали у ході використання календарного планування протягом навчального року.
https://www.schoollife.org.ua/kalendarno-tematychnyj-plan-yak-pravylno-sklasty/
Електронні версії підручників для учнів 1-11-х класів (2023-2024 н.р.)
Рекомендації
Послідовність підготовки дистанційного уроку
- Формулювання мети уроку у відповідності до чинної програми.
- Обмірковування мотиваційної частини уроку: чого ти будеш навчатися? що повториш/закріпиш? де і в який спосіб ці знання зможеш застосувати? які сформовані на уроці знання тобі необхідні/потрібні?
- Визначення послідовності подання навчальної інформації з урахуванням логіки формування/закріплення понять, здобуття/закріплення знань, умінь і навичок.
- Добір дидактичного матеріалу з урахуванням вікових особливостей, інтересів та схильностей учнів.
- Планування словникової роботи, бажано з використанням онлайн-словників (тлумачних, синонімів та ін.).
- Встановлення міжпредметних зв’язків, з’ясування можливостей інтегрування з іншими навчальними предметами.
- Увідповіднення обсягу дібраного матеріалу з часом допустимого перебування учнів перед екраном. Дотримання санітарних норм.
- Компонування навчального матеріалу змістовими блоками – на слайдах презентації або записами на екрані (уявній дошці).
- Критичне осмислення викладу навчального матеріалу з метою скорочення, спрощення, об’єднання певних тем/правил.
- Вибір форм перевірки здобутих/закріплених на уроці знань. Складання/добір засобів перевірки (тестових завдань, тем творчих робіт і под.)
- Добір домашнього завдання. Бажано надати можливість вибору (наприклад: трьох вправ з п’яти запропонованих, теми есе з кількох названих, жанру письмової роботи на задану тему). Коментарі до виконання завдань: що і в якій послідовності потрібно опрацювати; де розміщено матеріал для самостійного опрацювання; адреса, на яку потрібно надіслати виконану роботу.
- Робота над візуалізацією дібраної навчальної інформації.
- Створення цікавого/захопливого початку дистанційного уроку.
- Обмірковування (за потреби й запис) озвучування навчального матеріалу.
Що слід обміркувати й урахувати перед створенням уроку в дистанційному форматі
Підготовку уроку в дистанційному форматі слід починати з опрацювання методичних рекомендацій МОН щодо використання технологій дистанційного навчання в умовах карантину.
Автори рекомендацій радять розпочинати з коригування календарно-тематичних планів та перегляду очікуваних результатів.
«Обсяг навчального матеріалу потрібно скоротити: вилучити несуттєві фрагменти, матеріал кількох тем об’єднати в одну. Орієнтуючись на рівень засвоєння матеріалу, вилучене можна поступово додавати. Деякі з очікуваних результатів в умовах Д.Н. можуть виявитися недосяжними, тому варто дещо знизити їх рівень» [1, С.14]. Слід визначити теми для самоопрацювання – за можливості обсяг навчального матеріалу для самостійного опрацювання потрібно зменшити.
Молодому колезі: як аналізують урок мови
Яким би досвідченим і освіченим не був учитель, однаково відвідання уроку навіть найдоброзичливішим спостерігачем змушує його знітитися й розхвилюватися. Учитель – вічний учень, тож оцінка його праці для нього важлива.
Молодий учитель зазвичай хвилюється менше за корифея. Зазвичай початківець упевнений: я і тільки я знаю, як треба! У такій самовпевненості молодого колеги прихована небезпека. Те, що здається найпростішим, може виявитися найбільш складним.
За яким алгоритмом здійснюють аналіз уроку мови? Що слід обов’язково тримати в полі зору, готуючись до уроку?
Виділяють три типи аналізу уроку: комплексний, стислий та аспектний.
О.Глазова. Молодому колезі: як аналізують урок мови
Як здійснити самоаналіз уроку української мови
Самоаналіз уроку – інструмент самовдосконалення вчителя, засіб формування й розвитку професійних якостей педагога, що виявляються передовсім у його вмінні чітко сформулювати мету та завдання уроку, спланувати навчальну роботу і передбачити її результати.
Від уміння проаналізувати ситуації, що виникли у процесі проведення уроку, багато в чому залежить спроможність учителя організувати подальшу педагогічну діяльність. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати чужі та свої помилки.
О.Оперчук. Як здійснити самоаналіз уроку української мови
Немає коментарів:
Дописати коментар