Цікавинки мови

Якщо з українською мовою
в тебе, друже, не все гаразд,
не вважай її примусовою,
полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
а хто любить, той легко вчить:
все як пишеться, так вимовляється, –
все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
і Франкова бринить душа.
                                                  Д. Білоус



Цікавим фактом про українську мову є те, що вона входить до трійки найкрасивіших мов в світі. На мовних конкурсах в Італії та Франції її визнавали другою за мелодійністю мовою світу, перша італійська. Інші джерела говорять про бронзу української мови на цьому конкурсі, друге місце за французькою, а 4 місце займає перська мова.


Сучасний український алфавіт налічує 33 літери, яких сьогодні цілком досить, щоб сформувати власну думку, а письменнику написати найцікавіший та найсучасніший твір. Адже словом можна:
·        розвеселити
·        розрадити
·        вселити надію
·        викликати посмішку
·        переконати
·        ощасливити
·        зцілити
·        причарувати
·        возвеличити
·        очистити душу
·        розсіяти сумнів
·        скувати сили душі
·        посилити тривогу й безнадію
·        поранити душу
·        приголомшити
·        принизити
·        образити
·        зганьбити
·        убити


Дивна і цікава буква Ї


До Міжнародного дня рідної мови в Рівному встановили найвищу в світі літеру «Ї».
Героїнею дня була обрана літера «Ї», яку виготовили з дерев’яної основи і обтягнули лляною тканиною, пише Радіо Свобода.
Саме ця літера є виразно українською й унікальною, оскільки не використовується в жодній іншій мові, яка користується кирилицею. Висота літери 3,6 метра.
Упродовж дня рівнянам пропонують освідчуватися в любові до рідної мови – молоді люди роздають наліпку на одяг з написом «Люблю українську мову».
Нагадаємо, 21 лютого відзначають Міжнародний день рідної мови.

ВАСИЛЬ ЮХИМОВИЧ
О мово через «і» та через «ї»,
Чи пак, через одну та дві сльозини!..
Іти на Соловки й на Сингаї
За «гріх» судилось не одному сину.
Та крапка чи дві крапинки над «і»,
Що в людях біль-сумління ворушили,
Ще й нині, як в романовських тоді,
Ставали — як між вій дві горошини,
Чи порошини в оці, чи перчин
Два зернятка... чи дві круглинки дробу,—
Знаходили для всіх хоч сто причин,
Щоб за те «і» — етапом, не в Європу.
Нащадки пракорінної Русі — Поліщуки,
Ковіньки чи Гливенки,—
У мерзлоту, де ханти та мансі,
Вмерзали ви, як чукчі та евенки...
О мово з «і» хистким в святій борні!
1 нам, і вам, людські сини й онуки,
Немов по бороні чи по стерні
Босоніж в рідній нашій стороні
Йти з нею — на нові пісні та муки.







Часто у кросвордах запитують: Яка це буква давньослов'янської абетки?
Хочеться нагадати цю азбуку.
Азбучная истина

Азъ буки веде. Глаголъ добро есте. Живите зело, земля, и, иже како люди, мыслите нашъ онъ покои. Рцы слово твердо - укъ фъретъ херъ. Цы, черве, шта ъра юсъ яти!


Современный перевод ПОСЛАНИЯ:

Я знаю буквы. Письмо - это достояние. Трудитесь усердно, земляне, как подобает разумным людям - постигайте мироздание! Несите слово убежденно - знание - дар Божий! Дерзайте, вникайте, чтобы сущего свет постичь!

http://www.liveinternet.ru/users/2682106/post115873719/

Від Шевченка  ми чули : " Не минайте ані титла, ніже тії коми" . Що таке титло?


Ти́тло, або титла (з грец. τίτλος, лат. titulus — «напис») — в середньовічній латинській, грецькій і слов'янській писемностях надрядковий діакритичний знак у виді хвилястої або зиґзаґоподібної лінії, що вказує на скорочення написаних під ним слів або числове значення букв.

У середньовічній писемності (грецької, слов’яно-руської · і · ін.) — Надрядковий знак різної форми над скорочено написаним словом або над буквою, спожитої в знач. цифри (філол.). У стародавніх слов’яно-російських рукописах слова, що позначають священні предмети, зазвичай писалися скорочено під титли.

 Транслiтерацiя — це «передавання тексту, написаного однiєю абеткою, лiтерами iншої». Зауважимо, що транслiтерацiя — це не переклад, а вiдтворення iншої мови зi збереженням її неповторних особливостей.
Теоретично транслiтерування передбачає передавання слiв лiтера-в-лiтеру, однак у практицi неодмiнно виникають розбіжності, якi можна оформити у певнi правила.
Українська транслiтерацiя ц.-сл. абетки
а (аз) = а, я
ф (ферт) = ф
б (буки) = б
х (хір) = х
в (вiди) = в
w (омега) = о
г (глаголь) = г
ц (ци) = ц
д (добро) = д
ч¼ (черв) = ч
еєÀ (єсть) = е, є
ш (ша) = ш
ж (живiте) = ж
щ (ща) = щ
ѕ (зіло) = з
ъ (єр) = —
з (земля) = з
ы (єри) = и
и (iже) = и, й, i, ї
ь (єрчик) = ь
iі (i) = и, i
э (ять) = i, ї
к (како) = к
ю (ю) = ю
л (людiє) = л
я (i + а) = я
м (мислiте) = м
z½ (малий юс) = я
н (наш) = н
¾ (великий юс) = у
оo (он) = о
¿ (великий юс, йотований) = ю
п (покой) = п
x (ксi) = кс
р (рци) = р
p (псi) = пс
с (слово) = с
f (фита) = т, ф
т (твердо) = т
v (iжиця) = в, i (гi), и, й
uуµ (ук) = у

У  словосполученні «титло поета», мабуть, реалізується третє значення
наприклад, з листа В. Бєлінського Гоголю: «Титло поета, звання літератора у нас давно вже затьмарило мішуру еполет і різнокольорових мундирів».
в мережі ще знайшла вживання цього словосполучення у вірші Андрія Добриніна (1999):
Даремно притязает на титло поета
Даремно притязает на титло поета
Той, хто не в силах скласти сонета,
Адже тільки той, хто знає ремесло,
Носити гідний славне Титло.
Безрукий дурень заперечує це.
«Сидіти над формою — низько для поета», —
Він повторює — для нього мало
Сонетних рядків суворе число.
Бездарність, хоч безмірно багатослівна,
До себе ставиться вельми любовно
І в перл зводить всяке брехня —
Хоч і лайно, а все-таки своє.
Дихай, поет, розмірено і рівно,
Даремна праця — оспорівать її.
http://www.parafia.org.ua/biblioteka/knygy-broshury/pravyla-ukrajinskoji-transliteratsiji-suchasnoji-tserkovnoslovyanskoji-movy/

Українська мова без цієї літери – що яблуко без соку.
                                                                                  Г.Аврахов

„Звук смертний, літера безсмертна”
Мова, як музика, тільки виграє від багатства звуків. Хоч би які були
у мові звуки – улюблені чи ні, поширені чи маловживані – усі вони
становлять єдину звукову сім’ю.
Усі наші дії, думки і сподівання закріплюються у слові. Слово – це
найзіркіше око, наймогутніша сила. Учені, науковці, дослідники,
шанувальники рідного слова доклали чимало зусиль, щоб забута літера ґ
(ґе) постала перед нами в усій своїй красі, глибині і неповторності. У цієї
літери, яку раніше називали «диґама», своєрідна доля.
 Історична довідка
ЛІТЕРИ  Г і Ґ
Г - колишня літера Г («глаголь»), а «глаголь» слов'янською озна­чає «говорити».
ґ - у цієї літери, яку раніше називали «диґама», своєрідна доля. Во­на позначає звук [ґ], літеру г з української абетки було безпідставно ви­лучено. «Літера, за якою тужать»,- так писав про неї прекрасний зна­вець мови Борис Антоненко-Давидович. А звук [ґ] вперто продовжував жити у багатьох словах, у тому числі і в ласкавому слові «агу» - одно­му з перших слів, яке промовляють до немовлят. Лише третім виданням «Українського правопису», у 1991 році, літеру ґ було повернено, і вона зайняла п'яте місце в українській азбуці.
Вона позначає на письмі проривний приголосний звук [ґ]. Із 30–х років, відтоді, як відповідну йому літеру незаконно вилучили з української абетки, він став чутися в мові дедалі рідше. Його ще подекуди берегли слова ґрати
(залізні), ґанок, ґуля, ґвалт, ґляґанка (солодка сироватка з сиром), дзиґа,
ґедзь, ґрунт, ґудзик та ін., і то лише в мові старих людей або великих
шанувальників рідної культури. Це давній звук нашої мови, років 200 – 300
тому його на письмі передавали двома літерами – кг.
Лише третім виданням «Українського правопису» (1990 р.) літеру
«ґе» було реабілітовано, і вона зайняла почесне п'яте місце в українській
азбуці. У кириличному алфавіті такої літери не було. «Український
правопис» подав тридцять слів і два прізвища з літерою ґ. У найновішій
редакції орфографічного кодексу української мови, тобто правопису 1999
року, уточнено вживання літери ґ в питомих словах і запозичених назвах.
Тепер ми нарешті можемо правильно вимовляти і давні українські, і
запозичені іншомовні слова, особливо прізвища, такі як Ґете, Ґудзь,
Ґалаґан. Ґаламага. Звук цей живе в ласкавому слові аґу – першому слові,
яким звертаються до немовлят. І навіть це дає йому повне право на
існування в мові.
Саме ця буква дає змогу пересвідчитися ще раз у тому, що шлях
становлення мови багатомільйонного українського етносу сповнений
трагічних сторінок, коли вона то заборонялася, то оголошувалася
діалектом, то переслідувалася і викорінювалася, бо вважалася
неперспективною,відмираючою.І сьогодні вона називається
„прабатьківською літерою”, то „найукраїннішою графемою”, то

„націоналістичним знаком”.
Ґоґель-моґель – це домашній десерт з яєчних жовтків, цукру та меду, какао чи рому.
Літера Ґ в українській мові має давню і складну історію. Можна натрапити на літеру з гачечком як у поширених словах (ґанокґудзикґрунт), так і в діалектних (ґалаґан (півень), ґемба (губа), ґрунь (вершина гори) та іншомовних (конґломератмарґінальнийсуґестія).
Проте для успішного складання тестів ЗНО та грамотного написання творчого завдання, вам знадобиться вивчити лише список слів з буквою Ґ, що подає Український правопис. Ось вони:
·         іменники: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґедзь, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрати (не плутати з дієсловом грати), ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик;
·         прізвища: Ґалаґан, Ґудзь і под.;
·         прикметники: ґратчастий, ґречний;
·         дієслова: ґвалтувати, ґеґати, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґрасувати;
·  власні назви іншомовного походження з подвійним написанням: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар,Гарібальді і Ґарібальді, Гете і Ґете.
Прочитайте ці слова декілька разів і запам’ятайте їх.
І не забувайте про похідніґрунт – ґрунтовий, ґрунтовно, ґрунтообробний, ґрунтуватитощо.
А ось значення слів, що можуть бути Вам невідомі:
ґазда – господар, хазяїн;
ґандж – вада, хиба;
ґирлиґа – палиця, загнута на кінці (для пастухів, старих людей);
ґлей – загуслий сік на стовбурах фруктових дерев;
ґоґель-моґель – домашній десерт з яєчних жовтків, цукру та меду, какао чи рому;
ґринджоли – низькі і широкі сани;
джиґун – баламут, спокусник, залицяльник;
дзиґлик – стільчик;
ґречний – чемний, ввічливий;
ґеґати – видавати звуки, властиві гусям;
ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти – голосно і нерозбірливо говорити, галасувати;
ґеґнути – померти;
ґрасувати – розчищати стежку, витоптувати.

Страшна сторінка історії 


Виконання пробних вправ.  (Написати на дошці)
Завдання: закінчити прислів’я.
Мова — це дзеркало душі… (людини).
Мова — правдивий свідок… (історії).
Мова — доля нашого… (народу).
Мова — втілення… (думки).
Слово до слова — зложиться… (мова).
Мова — найдорожчий… (скарб).
Гостре словечко коле… (сердечко).

Удар забувається, а слово… (пам ‘ятається)
 СЛОВА

 Слова-самородки, слова-самоцвіти, слова-серпанки, слова-сателіти.  
 Слова солов’їні, слова світанкові, сильні, свинцеві, самотні, суворі. 
 Свідки-слова, судді, солдати, слуги-слова, слова-секунданти.        
 Слова-стрибунці, слова сивочолі, сонячні, світлі, святі, святкові.                                            
 Слова-сірники, слова-смолоскипи, струни-слова, сопілки, скрипки.    
 Стріли-слова, слова-струмочки, солодкі, стрункі, складені снопочком.
 Смарагди слів, слова-сапфіри, скарби, списи, слова сатири. 
                                                                             
 Слова-секунди, слова-століття, стебла-слова, слова-суцвіття.    
 Слова-спасіння, слова-сподівання, сумніви, сутінки, серця світання!  
 Сплетіння слів – сонети, станси.
 Словом спасіння сьогодні станеться!                                                   


 Служу Слову. Служу Словом!
Рубрика «Культура мови».
Усно поясніть різницю між зна­ченнями слів кожної пари. Зі словами однієї пари складіть речення.
1.     Лікарський, лікувальний.
2.      Декоративний, декораторський.
3.     Документальний, документований.
4.      Інтелігентний, інтелігент­ський.
5.      Зрада, зрадництво.
Довідка для вчителя.
Лікарський, лікувальний: лікарський — «той, що стосується лікаря» (лікарський халат, лікарська практика); лікувальний — «той, що сто­сується процесу лікування» (лікувальні процедури, лікувальний масаж);
Декоративний, декораторський: декоративний — «такий, що при­значений для оздоблення, прикраси» (декоративний елемент, деко­ративний орнамент); декораторський — «який стосується декорато­ра» (людини, що викопує оздоблення) (декораторська кімната, декораторська техніка);
документальний, документований: документальний — «який є до­кументом, який ґрунтується на документах» (документальна по­вість, документальний фільм), документований — «обґрунтований документами» (добре документований нарис);
Інтелігентний, інтелігентський: інтелігентний — «розумово роз­винений, освічений, культурний» (інтелігентна людина, інтеліген­тна поведінка); інтелігентський — «який стосується інтелігента» (інтелігентські кола, інтелігентська розмова).

Зрада — зрадництво: зрада — «перехід на бік ворога» (зрада батьківщини), зрадництво — «поведінка, вчинки зрадника» (зрад­ництво товариша).

Хто з видатних людей зображений на грошових купюрах, пам'ятка старовини?
1   гривня - Володимир Великий, на зворотному боці Київ,
2   гривні - Ярослав Мудрий, Собор Святої Софії в Києві, 5 гривень - Богдан Хмельницький, церква у Суботові,
10 гривень - Іван Мазепа, Києво-Печерська лавра, 20 гривень - Іван Франко, Львівський оперний театр,
50 гривень - Михайло Грушевський, будівля Української Центральної Ради,
100 гривень - Тарас Шевченко, бандурист із хлопчиком-поводирем,
200 гривень - Леся Українка, башта Луцького замку,
500 гривень - Григорій Сковорода, Києво-Могилянська академія.

Гроші
Національна грошова одиниця Украї­ни гривня. Назва походить від грошової одиниці Київської Русі. На купюрах зобра­жені видатні державотворці та діячі культу­ри різних історичних періодів України:
На 1 гривні князь Володимир Вели­кий;
На 2 гривнях князь Ярослав Мудрий;
На 5 гривнях гетьман Богдан Хмель­ницький;
На 10 гривнях гетьман Іван Мазепа;
На 20 гривнях поет і громадський діяч Іван Франко;
На 50 гривнях голова Центральної Ради України Михайло Грушевський;
На 100 гривнях поет і художник Тарас Шевченко;
На 200 гривнях поетеса Леся Україн­ка;
На 500 гривнях мислитель і філософ Григорій Сковорода.  *

??????????????????????????????????????????????????????????????????????????


Лічильна система кун зародилася в Київській Русі і проіснувала до початку карбування монет у Північно-Східній Русі в кінці XIV — початку XV століть.

У Київській Русі гривнею називали срібний злиток вагою близько фунта (409,5 г), який служив основною грошовою одиницею, тобто саме гривня є основною назвою так званої «кунної» системи грошей. Ногата в ХІ ст.

дорівнювала 1/20 гривні; куна – 1/25. Вевериця – найдрібніша, неподільна грошова одиниця Давньої Русі. 150 вевериць становили одну гривню. Резана (або різана) – грошова одиниця, яка існувала лише до XII сторіччя, пізніше, ця грошова одиниця стала називатися куною.

Імовірну появу гривень-злитків науковці відносять до VIII ст. У документах значення ‘міра ваги’ у слова гривня вживається з першої половини XII ст. У письмових джерелах XIII ст. можна було зустріти також значення слова гривня ‘прикраса’ і ‘грошова одиниця’ в одному й тому ж реченні («його шийна гривня коштувала 100 гривень золота»).
***
Систему числівників українська мова успадкувала від давньоруської, хоч назви одиниць вищого розряду давньоруська мова мала свої:


10 000 – тьма, 100 000 – легіон, 1 000 000 – леодр, 10 000 000 – ворон, 100 000 000 – колода.


Чому українці називають гроші гривнями? Чим відрізнялася «гривна» від
 « гривні»? ( Гривною називалася жіноча прикраса—нашийний обруч із дорогоцінного металу ( бронзи, золота чи срібла).
А ось гривня—це срібна монета вагою 205 грамів. Срібні й золоті гривні використовувалися у Київській Русі вже з ХІ століття.


Назвіть слово...
Варіанти відповідей
...що має 2 дзвінкі приголосні звуки
Зуб, дуб, джаз, Буг, база, газ
...що має 2 глухі приголосні звуки
Сито, сапа, паша, каша, хакі, хек
...що має 3 глухі приголосні звуки
Шапка, шахта, сопка, тиск
...що має 4 глухі приголосні звуки
Хустка, пустка, капуста
...що має 2 приголосні звуки, які відрізняються лише за ознакою дзвінкості-глухості
Діти, туди, дути, дати, СІзо, хуга
...що має 2 сонорні приголосні звуки
Віл, мило, рій, мир, лев, вал, лови, міра, рана, лама, віра, ліра
...що має 3 сонорні приголосні звуки
Мальва, милий, малина, ранній, левеня
...що має 4 сонорні приголосні звуки
Вільний, вірний, рівний, манюній, варений, ламаний, лимонний
...що має 5 сонорних звуків
Ревнивий, манірний, рвійний, наївний, ванільний, ливарний, оманливий
...що має 6 сонорних звуків
Мрійливий, намальований
...що має 2 власне-зімкнені приголосні звуки
Бак, кат, кіт, тік, пік, так, ПЕК, бук
...що має 2 щілинні приголосні звуки
Віл, лис, сало, воля, вал, лови, воли, зал
...що має 3 щілинні приголосні звуки
Загал, васал, сльози, сазан, вазон
...що має 2 м'які приголосні звуки
Няня, рінь, тінь, сіль, зілля, рілля, сіть, дія, Яся
...що має 3 м'які приголосні звуки
Лідія, діяння, стій!
...що має 4 м'які приголосні звуки
Злість, літній, стільці, сірість
...що має 2 голосні верхнього піднесення
Мудрість, дурість, суфікс, бігун, літун, фікус, куліш, рубіж
...що має 2 голосні середнього піднесення
Село, весло, море, горе, ребро, деко, перо, зерно, ромен, бетон
...що має усі голосні переднього ряду
Пісенний, різьблений, вертихвіст, немічний, січеник, небіжчик
...що має усі голосні заднього ряду
Котушка, подушка, правнучок, павучок, пакунок, дарунок
...що має 3 однакові голосні
Розголос, холодно, колобок, загадка, балачка, барабан, велетень
...що має 4 і більше однакові голосні
Саламаха, перевертень, голодомор, стоголосо, одноголосно


Кажуть
Треба казати
Здрастє, я ваша тьотя
На городі бузина, а в Києві дядько.
Добридень на Великдень, будьте здорові з Новим роком! Приший кобилі хвіст
Два сапоги — пара
Обоє рябоє.
Яке їхало таке й здибало
Не в свої сани не сідай
Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не втручайся. Коли не коваль, то й кліщів не погань
Без труда не виловиш і рибку із пруда
Щоб рибку їсти, треба у воду лізти.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Без праці і милостині не заробиш:
Не побігаєш не пообідаєш.
Печені голуби не летять до губи
Не даром говориться, що діло майстра боїться
То не даремна слава, що мастака боїться справа. У майстра в руках ремесло не дрімає. Діло майстра величає
Моє діло сторона
Моя хата скраю нічого не знаю.
Не моє просо, не мої горобці, не буду відганяти.
Наше діло півняче: прокукурікали, а там хоч і не розвидняйся.
Про мене, хоч вовк траву їж.
Не наше діло попове, не нашого попа чужого
Тихший води, нижчий трави
Такого й кури загребуть.
У такого б і сметана на голові встоялася.
Святе та боже, хоч в золоті рамці став
Чия б корова мичала, а твоя б мовчала
Чуже видно під лісом, а свого не видно під носом. Сміялася верша з сака, хоч сама така. Чужі гріхи перед очима, а свої за плечима. Пильнуй носа свого, а не кожуха мого
Не ликом шитий
Не в тім'ячко битий. Має голову на плечах
Насильно мил не будеш
До милування нема силування.
Не допоможуть і чари, коли хто кому не до пари

ЛЕГЕНДА ПРО ЕЗОПА

    Знаменитий грецький байкар Езоп був рабом філософа Ксанфа. Одного разу Ксанф захотів
 запросити гостей і наказав при­готувати все найкраще. Езоп купив язики і
приготував із них три страви.
Ксанф запитав, чому Езоп подає тільки язики.
Езоп відповів: «Ти наказав купити найкраще. А що може бути краще на світі за язик, 

за людську мову. За допомогою язика будуються міста, розвивається культура народів! 
За допомогою язика і мо­ви ми вивчаємо науки й отримуємо знання, за допомогою язика люди 
спілкуються між собою, вирішують різні питання, просять, вітають, дають, отримують. 
Тому треба думати, що немає нічого кращого за язик».Таке міркування сподобалося Ксанфові 
і його гостям.На другий раз Ксанф наказав, щоб Езоп приготував на обід найгірше.
Езоп знову пішов купувати язики. Всі здивувалися. Тоді Езоп почав пояснювати Ксанфу:
 «Ти наказав мені знайти найгірше. Л що на світі гірше від язика? За допомогою язика люди 
засмучують і розчаровують одне одного, язиком люди лицемірять, сві ряться. 
Язик може зраджувати, ображати. Чи може щось бути гіршим за язик?!»
Легенда говорить, що не всім гостям було приємно слухати цю відповідь Езопа.
Цікавинки про кольори
голубий – блакитний – волошковий – небесний;
зелений – смарагдовий – фісташковий;
коричневий – горіховий – каштановий;
червоний – багряний – малиновий – пурпурний.
Бірюзовий, ультрамариновий, лазуровий, сапфірний – це все відтінки синього 
кольору, а малахітовий – відтінок зеленого

НАЙ….НАЙ….НАЙ…

Один античний мудрець сказав: «Ми любимо свою Батьківщину не за те,

що вона найбільша чи найкрасивіша на світі, а за те, що вона наша...

                                                                                                                  А.Мороз


Цей чарівний префікс най- або найдопитливішим...


Найбільший океан на Землі — Тихий — 179,7 мільйона квадратних кілометрів.
Найбільше море нашої планети — Коралове, що розташоване на північний схід від Австралії.
Його поверхня майже така, як пів-Європи,— 4,8 мільйона квадратних кілометрів.
Найбільше озеро в світі — Каспійське море — 371,8 тисячі квадратних кілометрів.

Найжаркіші місця на Землі:

Каліфорнія, Сахара, Аравія, Іран, Середня Азія. У долині Смерті (США, Каліфорнія)
10 липня 1913 року температура була плюс 56,7 градуса, а в Тріполі (Північна Африка)
 13 вересня 1922 року було плюс 58 градусів.

Найхолодніші місця на Землі:

Гренландія, північний схід Азії та Антарктида. Середня температура січня у Верхоянську
 (Східний Сибір) — 55,5 градуса морозу. 1892 року тут був мороз 69,8 градуса. 1958 року
в Антарктиді було — 88,3 градуса.

Найсильніша на Землі істота

Ні, це не лев, і не тигр, і не слон, а жук-гнойовик скарабей. Ця комаха підіймає й переносить 
на своїй спині вантаж, який у 850 разів перевищує масу її тіла.

Хто живе найдовше?

Дощовий черв'як живе до 10 років, заєць також — до 10, жаба — до 5, річковий рак —
 до 20 років.
Мавпи, кити, тигри, ведмеді — до 40—45 років.
А папуга може прожити до 140 років. Черепахи та крокодили можуть прожити 300 років.
Серед свійських тварин рекордсмен — осел. Він доживає до 50 років. Коні й верблюди живуть
до 30 років, корова — до 25, свиня — до 20 років. А собаки та кішки — 15—20 років.

Найкоротша тривалість життя

У дорослу комаху тля розвивається з яйця за 6 днів і живе ще 4—5 днів. Ще менше живуть
поденки. Більшість із них, вибравшись із води, через день помирають.
Найзубатіша істота на світі — це слимак, він має 14 175 зубів.
Найвища у світі трава — бамбук, велетенська деревовидна рослина з могутнім багаторічним
стеблом-соломиною. Буває, що висота його досягає понад ЗО м, а товщина стебла —
30 см у діаметрі. Найрекорднішим виявилося стебло бамбука, зрубаного в Індії 1904 року.
Воно було завдовжки 37 метрів! За добу бамбук може вирости на 50—60 см.
Найтовстіше дерево в світі — баобаб. При порівняно невеликій висоті (10—12,
рідше 20—25 м) стовбур баобаба буває в діаметрі 4— 10 метрів.
А найбільший екземпляр мав у обхваті аж 54,5 метра!
Найбільшим у світі є листя бразільської пальми. 12 метрів досягає його ширина і 22 довжина.
Найшвидше за будь-яку рослину виростає бамбук. Його паростки можуть витягатися
на два метри за добу.
Найбільша риба на Землі — гігантська акула. Вона водиться в північних районах Атлантики,
має до 30метрів у довжину і важить до 30 тонн.
Найшвидше за усіх мешканців підводного царства може плисти риба-меч. Вона долає
близько 100 кілометрів за годину.
Найбільші метелики водяться на східному узбережжі острова Мадагаскару (Африка),
їхній розмір дорівнює чималому птахові.
Найменші кущі ростуть в тундрі Гренландії, їхня висота не перевищує 5 сантиметрів.
Це — карликова верба.
Найглибше коріння у акації, що росте в Південно-Західній Африці Воно сягає 88 метрів.
Найдовше слово лінгвісти відшукали в одному з творів давньогрецького письменника
Арістофана. В ньому 184 літери.
Одна з найяскравіших зірок розташована в сузір’ї Золотої Риби. Вона в мільйон разів
яскравіша за Сонце, але знаходиться далеко від нас, її майже не видно неозброєним оком.
Найсамотніше дерево на світі — пальма, що росте в оазисі Торер в Сахарі. Найближче
до неї дерево знаходиться на відстані 1000 кілометрів.
Найпершими в Україні розквітають у природних умовах проліски з сімейства амаралісових.
 Вісниками весни називають ці дивовижні квіти. Вони квітнуть навіть при нульовій температурі!
  Виявляється, що в цей час температура всередині квітки - близько восьми градусів тепла! 
Вона влаштована так, що її чашечка, немов маленьке дзеркальце, вбирає сонячне проміння. 
Не страшні проліску нічні приморозки:
 він здатен витримати й десятиградусний морозець!
Найкрупнішим пернатим птахом у Європі й Україні вважається лебідь-шипун.
Довжиною тіла він сягає 180 см, а важить такий птах від 8 до 13 кілограмів. Деякі особини
бувають і по вісімнадцять кілограмів. У Польщі, пригадують, жив колись лебідь-самець
вагою 22,5 кг. Він був такий важкий, що навіть не міг злетіти!
Найбільшою змією фауни України є полоз жовтобрюхий, довжина якого сягає 2 м.
Це також найпотаємніша і найагресивніша змія, хоч і зовсім не отруйна. Захищаючись,
 вона сичить і кидається передньою частиною тіла на віддаль до 1 м, при цьому встромляє
свої гострі й численні зуби в руку або обличчя переслідувача. Зустрічається рідко і лише
у степовій зоні України, населяючи берегові кручі. Не раз спостерігали полозів, які полювали
на птахів у кронах дерев, хоч їхня основна здобич — гризуни.
Найбільша боброва«хатка» в Україні була виявлена в осушеній заплаві річки Здвиж
(правій притоці річки Тетерів). Покинута бобрами кілька років тому, вона була довжиною
чотирнадцять, шириною — дванадцять, а висотою — два з половиною метра.
Всього будівельного матеріалу, що його зібрали на будівництво своєї «хатки» бобри,
було не менше 40-50 тонн, тоді як звичайні розміри бобрових загат приблизно вдвічі менші.
Найбільшим звіром фауни України є зубр, жива маса якого може перевищувати 1 тонну.
Висота в холці самця досягає 2-3 м, а тривалість життя, як достовірно встановлено, до 27 років.
Найбільшим морським ссавцем, який мешкає біля берегів України, є дельфін —
 чорноморська афаліна. Завдовжки він буває більше 3 м. Середня маса — 119 кг,
інколи —  до 150 кг.
Живуть афаліни невеликими групами і ведуть нічний спосіб життя,
 а живляться переважно рибою.
Найменше дерево в Україні — верба туполиста. В Карпатах на горі Близниця подибуються
карликові кущики такої вербички висотою всього 12—15 сантиметрів.
Де на Землі бувають найсильніші вітри? Так звані струменеві течії – це вітри, що дмуть 
на висоті 8-50 кілометрів над землею. 
Найчастіше вони спрямовані із заходу на схід і досягають іноді швидкості 450 км/год.

Який океан найглибший? Тихий океан є не тільки найбільшим, але і самим глибоким: 
його середня глибина 4 300 метрів. Атлантичний океан приблизно на 1 кілометр мілкіший.
 А Середземне море (середня глибина 1 500 метрів) і Північне море (середня глибина 1 000 метрів) і зовсім дрібними водоймами. Маріанський жолоб у Тихому океані має глибину до 11 022 метрів. 
Найглибше в Атлантичному океані (западина Мілуокі в жолобі Пуерто-Ріко) – 9 219 метрів,
 а в Середземному морі лише трохи більше – 5 000 метрів.

Скільки важить вся вода на земній кулі? Вага усіх запасів води на Землі оцінюється
в 1 300 000 000 мільярдів тонн. Щоправда, це становить лише дві сотих відсотка всієї ваги Землі. Підраховано, що об’єм усіх запасів води на Землі складає 1 350 000 000 мільярдів кубічних кілометрів.
 З них прісна вода займає 35 мільйонів кубічних кілометрів,
 тобто тільки одну сорокову частину всіх запасів води на Землі.


Який континент найвищий? Антарктида покрита крижаним покривом заввишки в кілометр і не має низовин. Тому вона є найвищим континентом.
 Дев’ять десятих усієї кількості льоду на земній кулі знаходяться в антарктичних льодяних масах.

На якому континенті найбільше держав? Хоча Африка, що має площу 30,3 мільйона квадратних кілометрів, є другим за величиною континентом, але на ній знаходиться найбільше держав: 48.
 Найбільша країна Африки – Судан, його площа 2,5 мільйона квадратних кілометрів – чверть Європи.
  Африка до того ж континент з найвищими середніми температурами.


Яка глибина найбільших ущелин на Землі? Глибина Великого Каньйону в штаті Арізона на півдні США майже 2 кілометри, довжина – 446 кілометрів. 
Найглибша ущелина Європи знаходиться в Чорногорії (у колишній Югославії).
 Глибина ущелини Тара один кілометр, довжина – 90 кілометрів.

Як називається найвища гора в Європі? Монблан (у перекладі "Біла гора") 
у Французьких Альпах – найвища гора у Європі; її висота 4 807 метрів. 
Найвища гора у Швецаріі – пік Дюфур в Альпах в кантоні Валліс, висота – 4 634 м;
 вперше підкорена у 1855 році. Найвища гора Австрії – Гросглокнер (3 797 метрів, перше сходження в 1800 році). 
У Німеччині – Цугшпітце, висота 2 962 метри, перше сходження в 1820 році.


Де знаходяться найбільші вулкани? Найбільший діючий вулкан у світі Мауна-Лоа (4 169 метрів) розташований на Гаваях. Займана ним площа – 120 на 60 кілометрів. 
Потік лави цього вулкана покриває майже 6 000 квадратних кілометрів. 
Ще вище розташований вулкан Охос-дель-Саладо (між Чилі та Аргентиною).
 Його висота 6 878 метрів. Найвищий діючий вулкан в Європі – Етна (3 340 метрів).
 Він знаходиться на острові Сицилія (Італія); останнє виверження відбулося в 1960 році.

У якому році відбулося найбільше землетрусів? Найбільше землетрусів припало на 1964 рік.
 У цьому році відбулися землетруси з катастрофічними наслідками в Китаї, Гватемалі, 
Індонезії, Туреччині, Італії, на Філіппінах .

Яке озеро найглибше? Максимальна глибина озера Байкал більше 1 600 метрів. 
Його середня глибина становить 700 метрів. 
Для порівняння: максимальна глибина Боденського озера (найбільшого у Європі) лише 252 метри

*********************************

Підібрати прикметники, яки­ми можна охарактеризувати кохану дівчину:

(найвродливіша, найкрасивіша, найпрекрасніша, найчарівніша, наймиліша, найдорожча,
 найрідніша, найдобріша, найсердечніша, найтерплячіша, найвірніша, найніжніша, 
найрозумніша, наймудріша, найталановитіша, найпотішніша, найвеселіша, найромантичніша, 
найстаранніша, найзагадковіша, найці­кавіша, наймодніша, найстрункіша, найтендітніша.)

Ластовинія

Жителі Ластовинії - ластовини - геть усі руді й вес­нянкуваті. Веснянкуваті чоловіки й 
жінки, веснянкуваті дідусі й бабусі, веснянкуваті діти.

Люди в Ластовинії тихі, мирні й працьовиті. Веснян­куваті здавна любили трудитися.

У столиці Ластовинії Рудограді найбільшою і най­важливішою спорудою, що стояла 
в самісінькому центрі міста, був величезний цирк. Такий величезний, що вміщав одразу всіх
 дітей країни.

Щонеділі для маленьких ластовинів там відбувалася грандіозна вистава аж у трьох 
відділеннях. До пізнього вечора на всю Ластовинію лунали тоді з цирку захоплені вигуки 
та веселий дитячий сміх. Не тільки діти, але й до­рослі ластовини з усіх розваг найдужче
 любили цирк. За­хоплення цирком було в цій країні, так би мовити, національною рисою.
 До речі, ти, мабуть, звернув увагу, що клоуни в цирку майже завжди руді. І ти, звичайно, 
не здогадувався, чому це так? Та тому, що клоуни - це ж здебільшого ластовини. Закінчивши
 циркову школу, найталановитіші коміки роз'їжджалися з Ластовинії по всіх країнах 
світу - працювати в цирках клоунами.

В Ластовинії вважалося, що найкраща, найкрасивіша і найдобріша людина тоді, 
коли вона весело й радісно сміється. Жарти й усмішка цінувалися тут понад усе. 
І найбільшим щастям було - дарувати людям сміх, радість... (В.Нестайко)

Диктант-порівняння

білий, як …(молоко);
 пухнастий, як…( сніг);
сріблястий, як… ( кришталь);
 м'який, мов… (хутро);
 холодний, як …(крига);
 сипучий, мов …(крупа);
 довгоочікуваний, мов…( канікули);
 безмежний, мов…( степ);
 тимчасовий, як …(все на землі);
 набридлива, як…( муха);
 колючий, як…( їжак);
 наївний, як…( дитя )
працьовита, мов…( бджілка);
 щасливий, мов…(іменинник);
 безпомічний, мов…( сліпе кошеня);
  заклопотаний, як … (дорослі);
 бадьорий, мов …(жайворонок);
 окрилений, як…( Пегас);
 галасливий, мов…( горобець);
красномовний, мов…( Цицерон);
 переляканий, мов…( заєць);
 голодний, як…( вовк);
 бідний, мов …(церковна миша);
 невтомний, як…( мурахи);

 сонний, як…( муха).
ОБРАЗНІ ПОРІВНЯННЯ, ХАРАКТЕРИСТИКИ

Бережи, як ока в лобі.
Видно, як удень.
Глухий, як тетеря.
Далеко, як небо від землі.
Два білих, а третій, як сніг.
Дивиться, як кіт на сало.
Дівчина, як у лузі калина.
Загубилась, як голка в сіні.
Здорова, як вода.
Німа, як риба.
Ніч - хоч в око стрель.
Полохливий, як заєць,
Поможе, як мертвому кадило.
Пропав, як собака в ярмарку.
Скучає, як собака за києм.
Соромно, аж вуха в'януть!
Спить, хоч з гармати стріляй.
Сухий, як перець.
Тихо, хоч мак сій.
Упертий, як цап.
Хитрий, як лис.
Червоний, як жар.
Чистий, як сльоза.
Як в око вліпив.
Як з гуски вода.
Ясний, як сонечко.

http://abetka.ukrlife.org/obraz_ua.htm
___________________________
Правильно перекладай!!!!
Безналичный расчет - безготівковий розрахунок
Б л аготво р и те л ь н ы й вечер - благодійний (доброчинний) вечір
Видавший виды - бувалий
В клетку(тетрадь) - у клітинку (зошит)
В клетку(ткань) - картата (тканина)
В строгом смысле слова - у точному значенні (цього) слова
В тот же момент - тої (тієї*) самої миті
Горюч е-с м азочные материалы - паливно-мастильні матеріали
Дальнейшее использование - подальше використання
Депонированная  зарплата - депонована зарплата
Для видимости - для годиться
Железнодорожный путь - колія: залізнична колія
Задевать самолюбне - зачіпати самолюбство
Заказное письмо - рекомендований лист
Изощренный ум - витончений розум
Изысканная одежда - вишуканий одяг
Изысканные манеры - вишукані (витончені) манери
Изысканный вкус - витончений смак
Испытательный срок - випробний строк (термін)
Каждые полчаса - щопівгодини
Канцелярские принадлежности - канцелярські приладдя
 Капризная погода - примхлива погода
 Капризный ребенок - вередлива дитина
Косвенная причина - посередня (непряма) причина
Косвенные результати - побічні результати
Лицевой счет - особовий рахунок
Личный листок - особистий листок
Материально-ответственное лицо - матеріально-відповідальна особа
 На должном уровне - на належному рівні
Наличные деньги – готівка
 Невежда - невіглас

Неотложная помощь - невідкладна допомога

Неотложное дело - нагальна справа

Низменные интересы - ниці інтереси

Ни под каким видом - нізащо; ні в якому разі

 Оборот - оборот; обіг (гроші в обігу)

Оборудовать квартиру - устаткувати (опорядити) квартиру

Обратиться по адресу - звернутися за адресою

Обставлять квартиру - меблювати; умебльовувати квартиру

Общественное мнение - громадська думка

Общественные отношения - суспільні відносини

Оплата наличными или по безналичному расчету - оплата готівкою або безготівковим

розрахунком

Оприходование - оприбуткування

Отчисления - відрахування

Письмо с уведомлением - лист з повідомленням про вручення

Повредить механизм - зіпсувати (пошкодити) механізм

 Подписка на газети - передплата на газети

 Поезд дальнего следования - поїзд далекого прямування

По понедельникам - щопонеділка; кожного понеділка

Постельные принадлежности - постільні речі

Принимать участие - брати участь

 Приходование - прибуткування

Путевой лист (листок) - дорожній лист (листок)

 Пути следования - шлях; дорога

 Пути сообщения - шляхи сполучення

 Расписка в получении - розписка про одержання

Расходная накладная - видаткова накладна
Расходы по бюджету - видатки по бюджету
Спрос и предложение - попит і пропозиція
Списать в расход - списати на видаток
Текучесть кадров - плинність кадрів
Текущий (счет, ремонт) - поточний (рахунок, ремонт)
Точно известно - достеменно відомо
Точно изъясняться - точно висловлюватись
Угловая комната - наріжна кімната
Удельный вес - питома вага
 У ч ред ител ьное собрание - установчі збори
Уязвимое место - уразливе місце
Ход событий - перебіг подій; хід подій
Хозяин положения - господар становища
Хозяин слова - хазяїн слова
Хорошее отношение - добре ставлення: гарні стосунки;добрі взаємини
Щекотливое обстоятельство - делікатна (тонка) обставина
 Язвительное замечание - ущипливе зауваження

******************************************************

Цікаві епіграфи до уроку мови



Словосполучення – це я,
А синтаксис – сім’я моя!
З двох й більше слів складаюся
І з словом все змагаюся.
***
Речення - мов зоряний разок
Слів - намистин, що світяться алмазно
Все довкіл сяє так виразно…
І той лиш пошани достоїн,
Хто мову шанує свою.
В.Сосюра
***
Мандруємо разом! У добру путь!
Цю землю синтаксисом звуть!
Ні одного бездумного рядка,
Ні одної мислі неживої
Ні одного невистражданого слова
Л.Забашта
***
 Не минайте ані титли,
Ніже тієї коми.
Т.Г.Шевченко
****
Складні речення виникли
на високому рівні розвитку
мисленя і мови.
К.Шульжук
****
О слово рідне – чисте джерело,
Мене з дитинства в юність привело.
В.Чемерис
****
Слів у мові – мільйон, вибирай найкращі,
Кожен з них, лиш торкни,- як струна, виправа,
Зрозумілі, вагомі й усі вони наші –
Мелодійні, дзвнкі, українські слова.
О. Лупій.
****
Буква-до букви,
Слово-до слово...
Родиться диво —


Ім’я йому — мова! 

Знання – дерево, а діло – плоди.
Прислів'я
______________________________________________
__

«Наш родовід»
З давніх-давен в українців існує правило, що зобов’язує кожного знати свій рід до сьомого коліна.
 Перше коліно – я. Друге – батько й мати. У третьому – 2 бабусі і 2 дідусі.
У четвертому – 4 прадіди і 4 прабабці.
У п’ятому – 8 прапрадідів і 8 прапрабабусь.
У шостому – 16 пращурів і 16 пращурок. У сьомому коліні ми нараховуємо 32 прапращури і стільки ж прапращурок.
Разом – 64.

Ця цифра в міфології слов’ян знаменує Всесвіт. Людину, яка не знала своїх предків, не шанували.
Аби цього не сталося, батьки, матері, діди та бабусі ще змалечку прилучали нащадків до вивчення свого родового дерева.



ЯК ПРАВИЛЬНО УКРАЇНСЬКОЮ ЗВЕРТАТИСЯ ДО БАТЬКА: ТАТО ЧИ ПАПА?

Українською це звернення, звісно ж, буде тато.
 Папа ми можемо вживати, коли мова – про Папу Римського)
Загалом, щоб висловити свою любов до рідної людини, ви можете насправді сказати багато слів,
 спираючись на слово «тато»: татко, татенько, татечко, татонько,
таточко, татульо, татуленько, татунь, татуньо, татусь, татусьо,
татусик, татцьо, татценько (Словник української мови Бориса Грінченка) :)

НЕ ВСЕ ТО ЗОЛОТО, ЩО БЛИЩИТЬ

То хто ж має перемогти в боротьбі між залізом і золотом
«Все моє!» — сказало злато;
«Все моє!» - сказав булат;
«Все куплю!» - сказало злато;
«Все візьму!» - сказав булат.
Золото і хитрощі... підступність, підлість.. Але й краса.
Залізо і сила, сміливість і чесність. Користь.
(Олекса Різників)
Гроші не пахнуть
Першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора (69-79 н. е.)
Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні.
 Коли Тіт почав дорікати батькові за це, Веспасіан підніс до його носа перші гроші,
що надійшли від податку, і спитав, чи ж пахнуть вони. Тіт відповів заперечно,
 і Веспасіан вигукнув: "А вони ж - від сечі!".
 Пізніше вислів "Гроші не пахнуть" використав у XIV сатирі староримський поет Ювенал (І-II ст. н. )

Золота молодь
Так називали паризьку контрреволюційну молодь, що групувалась після 9 Термідора (1794)
 навколо Фрерона (1754-1802), одного з вождів термідоріанської реакції.
Очолювана фрероном "золота молодь" переслідувала останніх монтаньярів.
Назва виникла в якобінських колах. Потім вона була забута, але після 1824 р.,
завдяки історичним працям Міньє, Тьєра, Тібодо і Прюдомма, політичний смисл цього
виразу втратився.
Тепер так називають багату молодь, що розтринькує гроші, марнує життя.

Золота середина
Походить цей вислів з другої книги "Од" (ода 10, строфа 5) римського поета
Горація (65-8 до н. е.).
Вживається для характеристики вчинків людини, що уникає крайнощів і рішучих дій.

Золоте руно
Золоте руно - це золота бараняча шкура, яку відправились добувати, за старогрецьким міфом,
аргонавти на чолі з Ясоном. Скарб охороняли дракон і бики, в пащах яких било полум'я.
За допомогою чарівниці Медеї Ясон, переборовши усі перешкоди, заволодів золотим руном.
Міф широко використаний у мистецтві та літературі (наприклад, трагедія Евріпіда "Медея").
Золотим руном називають багатство, яким хтось прагне оволодіти; омріяну мету.

Золотий вік
Вираз вперше вжитий старогрецьким поетом Гесіодом (IX ст. до н. е.)
у поемі "Труди і дні" ("Діла і дні"). Гесіод описує вік Кроноса (у стародавніх римлян - Сатурн),
 коли "люди жили, як боги,
без турбот, праці і страждань, не знали старості і помирали наче засинали".
 Пізніше вираз цей зустрічається у ряду античних авторів:
Арата, Тібулла, в "Метаморфозах" Овідія. За переказами, римський імператор
Комод час свого правління (з 180 до 192) наказав іменувати золотим віком.
Уявлення про золотий вік вплинули на погляди деяких соціологів.
У переносному значенні - щаслива пора; епоха розквіту.


Золотий телець (теля)
За біблійною легендою, золотий телець - ідол, якому поклонялися іудейські племена (Ісход, 32, 1-8).
У переносному значенні - багатство; збагачення як єдина мета життя.


впи́сувати / вписа́ти в істо́рію золоти́ми лі́терами. Увічнювати.

Золотими літерами вписують в історію Коліївщину — велике народно-визвольне повстання селян Правобережної України проти польсько-шляхетського гніту (З журналу). 
 
грошови́й (золоти́й) мішо́к. Капітал, багатство. 

золоте́ весі́лля. П’ятдесятилітній ювілей подружнього життя

золоте́ дно. Невичерпне джерело прибутків або дуже багате на що-небудь місце.

золоте́ пра́вило яке, зі сл. прийма́тися, дотри́муватися і под. Випробуваний спосіб здійснення чого-небудь, досягнення кращих результатів тощо. 

золоти́й лоб у кого і без додатка. Хтось дуже розумний, мудрий, здібний і т. ін. 

золоти́й фо́нд чого. Що-небудь найцінніше, найважливіше, найдорожче, найкраще. 

золоті́ слова́. Уживається для підкреслення слушності, вчасності, доречності висловленого.
щи́ра (золота́) душа́; щи́ре (золоте́) се́рце в кому, в кого, чия (чиє). Чесна, відверта, щедра, доброзичлива людина. http://slovopedia.org.ua/49/53399/358016.html

Фразеологізм «Золоте слово». У «Слові о полку Ігоревім» (XII ст.) князь Святослав
 «ізрони злато слово с слезами смешено».
Золотими словами звалися також у давній християнській традиції мудрі й гарні вислови.


Фразеологізм «Золоті ворота». Парадні ворота укріплених міст Київської держави,
які були пишніше прикрашені, ніж інші. В образному слововживанні — урочистий вхід.

http://supermif.com/frazeologizm/ukr1/ukr_z_fraz.html

Золота голова — про здібну, обдаровану людину.

Золоті руки; Золота рука у кого — хтось має велику здібність, майстерність, умілість; кмітливий у ремеслах.

Золоте серце — про людину з добрим, лагідним характером.

Золоте відношення — таке співвідношення частин чого-небудь, коли менша частина відноситься
до більшої так, як ціле до більшого;

Золотий вік чого — час найбільшого розквіту науки і мистецтва в історії певного народу. 

Золота середина — найвигідніший спосіб дії, поведінки, коли уникають ризикування, не впадають у крайність;

Золота сторінка — про найкращий, найвизначніший етап у розвитку кого-, чого-небудь.

http://sum.in.ua/s/zolotyj
Виконання пробних вправ.  (Написати на дошці)
Завдання: закінчити прислів’я.
Мова — це дзеркало душі… (людини).
Мова — правдивий свідок… (історії).
Мова — доля нашого… (народу).
Мова — втілення… (думки).
Слово до слова — зложиться… (мова).
Мова — найдорожчий… (скарб).
Гостре словечко коле… (сердечко).

Удар забувається, а слово… (пам ‘ятається)

Чи мають право на існування в сучасній українській мові активні дієприкметники теперішнього часу?
 Йдеться про дієприкметники, що закінчуються на ‑ачий, ‑ячий, ‑учий, -‑ючий (бачачий, спляча, слабнучий, читаючий). 
Більшість мовознавців, зокрема Олена Курило, Борис Антоненко-Давидович, Юрій Шевельов, Олександр Пономарів, Святослав Караванський, радили й радять уникати їх, 
оскільки вони не властиві українській мові. Але як їх замінити? 
Чи завжди це можливо? Досвідчені мовці переконують, що це не тільки можливо, а й досить легко. 
Наприклад, Святослав Караванський у книжці «Пошук українського слова, або Боротьба за національне “Я”» навів 24 (!) способи заміни дієприкметників і зазначив, 
що вони не вичерпують усіх словотворчих можливостей нашої мови.
Пропонуємо вам розглянути найуживаніші способи заміни невластивих 
українській мові дієприкметників:
 1. За допомогою прикметників:
·         однокореневих прикметників: панівна еліта (а не «пануюча»), 
приваблива пропозиція (а не «приваблююча»), кроковий екскаватор (а не «крокуючий»);
·         синонімів: зворушлива зустріч (а не «хвилююча»), прийдешнє свято (а не «наступаюче»), багатий на залізо (або залізновмісний, а не «вміщуючий залізо»),
 сучасні кордони (а не «існуючі»), чинне законодавство (а не «діюче»), 
молоде покоління (а не «підростаюче»);
·         прикметника із суфіксом -альн-: зволожувальний крем (або крем для зволоження
а не «зволожуючий»), освіжальний напій, душ (а не «освіжуючий»), 
знеболювальний засіб (або засіб для знеболення, а не «знеболюючий»);
·         складного прикметника: працелюбний, волелюбний хлопець (а не «люблячий працю, волю»);
·         прикметника з прислівником щораз (чимраз): щораз слабші поштовхи (а не «слабнучі»), чимраз менший.
2. За допомогою іменників:
·         іменника у формі називного відмінка: відпочивальники (а не «відпочиваючі»), 
доповідач, промовець (а не «виступаючий»), керівник (а не «керуючий»), вірянин (а не «віруючий»), завідувач кафедри (а не «завідуючий»), 
оточення (а не «оточуючі люди»);
·         іменника у формі родового відмінка: лампи енергозбереження (а не «енергозберігаючі» лампи);
·         іменника з прийменником: деталі для комплектування (а не «комплектуючі» деталі), засоби для миття (або мийні засоби, а не «миючі»), місця для сидіння (а не «сидячі» місця);
·         іменника-прикладки: поет-початківець (а не «початкуючий» поет), 
одяг для мам-годувальниць (а не «годуючих» мам), команда-лідер (а не «лідируюча» команда);
 3. За допомогою нормативних дієприкментників:
·         пасивного дієприкметника на -н(ий), -т(ий): приспана красуня (а не «спляча»);
·         активного дієприкметника минулого часу: зраділий студент (а не «радіючий»),
 ожилий вулкан (а не «діючий»);
·         дієприкметника минулого часу з префіксом напів-: напіввимерлі види тварин (а не «вимираючі»), напівзниклі рептилії (а не «зникаючі»).
 4. За допомогою інших хитрощів:
·         усунення з тексту зайвого за змістом активного дієприслівника: постійна виставка (а не «постійно діюча»);
·         за допомогою підрядного речення: який скаче/плаче (а не «скачучий», «плачучий»);
·         словосполучень відповідного змісту: з любов’ю до тебе (а не «люблячий» тебе), 
у сльозах (а не «плачучий»), по дорозі до Києва (а не «їдучий» до Києва).
Варто зазначити, що в українській мові є окремі дієприкметники, що вже стали прикметниками, тобто вказують на постійну ознаку предмета, а не на дію. 
Порівняйте: «Під лежачий камінь вода не тече», «Лежачого не б’ють», але «Жінка, яка лежала на дивані» (а не «лежача» жінка). У перших двох реченнях слово «лежачий» виконує функцію прикметника, а в третьому воно б виступало як невластивий українській мові активний дієприкметник теперішнього часу.

Ну і наостанок. Нагадаємо одне проблемне слово, яке раз по раз спливає у спілкуванні та щоразу викликає збентеження.



За матеріалами: Мова – ДНК нації  


Джерело: 
CREDO

Лінгвістика - це наука про мову. Лінгвісти прагнуть встановити закономірності, що лежать в основі цього складного і багатогранного явища, допомогти в оволодінні мовою, полегшити взаємне спілкування людей. Але іноді у відкритій, встановленої закономірності спостерігаються якісь несподівані відхилення, винятки. Іноді так проявляє себе нова закономірність, яка входить в мову, а потім фіксується і словниками.
Наприклад, відомий ряд узаконених мовних помилок, заснованих на нерозумінні іноземних слів. Так, європейці, освоюючи нові землі, не завжди знаходили «спільну мову» з місцевими жителями. Через непорозуміння виникли наступні слова:
·         орангутанг - буквально «лісова людина» - так тубільці називали жителів внутрішніх лісів острова Борнео, нині Калімантан, а європейці вирішили, що мова йде про великі людиноподібних мавп);
·         кенгуру - побачивши вперше цих тварин, європейці запитали у місцевих жителів, як ті називаються, і почули у відповідь - кенгуру, тобто «Ми не розуміємо, не знаємо»;
·         Канада - буквально «хатини» (йшлося про невеликому селищі індіанців, що опинилася поблизу, пізніше цим словом назвали величезну країну);
·         парасольку - так зазвучало по-російськи голландське слово zondek - буквально «покришка від сонця». Пізніше «-ік» стало сприйматися як зменшувальний суфікс і з'явилося слово «парасольку», яке можна вважати власне російським (його немає в жодному іншому мовою).
Але не тільки нерозуміння іноземних слів породжувало помилки. 
У давнину помилки часто допускалися переписувачами манускриптів, праця яких був нелегким: їм доводилося переписувати до 60-80 сторінок на день. 
Не врятувало від ляпсусів і розвиток друкарства. Деякі з помилок, які робили переписувачі і складачі, були пізніше узаконені. Найвідоміший випадок - слово «зеніт». 
У арабів було слово semt, так воно спочатку і записувалося в Європі, але колись чи буква «m» була нечітко написана, то чи над останньою паличкою третьої літери випадково з'явилося невелике плямочка, літера «m» стала сприйматися як дві: «n» і «i», а все слово в такому вигляді увійшло в європейські мови.
Знак відсотка (%) теж виник через друкарські помилки в «Посібнику з комерційної арифметики» (1685). В одному місці йшлося про відсотки, які тоді позначали «cto» 
(скорочено від cento). Однак складач прийняв це «cto» за дріб і надрукував «%».
Іноді мовна помилка породжувала міфи і легенди. Так, усвідомивши відмінності мов, люди спробували дати їм пояснення. Колись у всіх людей був єдиний мову і жили вони заможно і щасливо, але загордилися і вирішили побудувати вежу «до неба». Богу це не сподобалося, і, не знайшовши іншого засобу, він взяв і змішав мови будівельників: кожен заговорив своєю мовою, люди перестали розуміти один одного, будівництво вежі, природно, не могло продовжуватися. Серед людей виникло сум'яття, і вони розсіялися по світу, а те місце назвали Вавилон. Чому ж саме Вавилон став символом мовного хаосу?
Французький вчений А. Бернела вважає, що слово Вавилон (через звукового подібності) пов'язували зі словом «балу» - «змішувати», 
насправді ж назву Вавилон походить від аккадського Баб-мулу, що в перекладі на російську мову означає «Врата Бога ». 
Ця назва було передано у спадок від давнього шумерського міста Кадінгір (теж «Врата Бога»), на місці якого виник Вавилон.
Можна вказати ще на одну мовну помилку, яка увічнена не тільки в слові, а й у мармурі. «Мойсей» - одне з найславетніших створінь Мікеланджело
У ньому скульптор втілив мрію про мудрого і рішучому людину, вольовому і пристрасному. Нерухома фігура повна внутрішньої напруги, динамізму. Пророк справедливий, але страшний у своєму гніві. Народ, який він врятував, якому він ніс закони нового життя, відступився від нього, проміняв правду на гроші. Значно збільшують враження від образу розсердженого пророка маленькі ріжки над чолом. Звідки у пророка роги? Це багатьох дивує. 
У всьому винен латинський переклад. Латинське cor (о) natus - «Сяючий, оточений сяйвом, променями» - coronatum - «Вінчати, прикрашати вінком» - було підмінене іншим:cornutus - «Рогатий» - cornus - «Ріг». А Мікеланджело відтворив цю помилково виниклу деталь у вигляді Мойсея.
Відомий вислів «Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому потрапити в царство небесне» вражає своєю дивиною. Порівняння буде ясно, якщо згадати, що у греків поряд зі словом kamelos - «Верблюд» малосяkamilos - «Канат, товста мотузка». Імовірність підміни тим більше, що довгий «е» вимовлялося як «i», kamelosзвучало як kamilos. Правильніше було б: «Легше канат протягнути через вушко голки ...»
Свого роду помилками можна вважати багато фразеологічні звороти, виникли в результаті усікання, спотворень раніше цілком зрозумілих виразів, наприклад: «Голод - не тітка», «Голод - не тітка, пиріжка НЕ піднесе». З приводу незрозумілого «собаку з'їв» академік М. Шанський писав: «Швидше за все, цей вислів є однією з багатьох ідіом, що народилися в результаті скорочення повної форми. І витоком його є приказка, зафіксована В. Далем: «Собаку з'їв, а хвостом подавився». Ця приказка вживається по відношенню до людини, яка зробила щось дуже і дуже важке, але спіткнувся на дрібниці ». Сучасне ж значення («майстер на що-небудь») виникло вже у скороченій форми «собаку з'їв»: той, хто зробив або може зробити що-небудь дуже важке і є майстром своєї справи.
http://genomukr.ru/nauka-j-osvitu/8083-jaki-e-lingvistichni-paradoksi.html
Вікторина «Океаном рідної мови»
1.      1. Скільки букв в українському алфавіті?
2.      Скільки голосних в українській мові?
3.      Який знак в українській мові не є розділовим?
4.      Назвіть останній відмінок української мови.
5.      Поставте займенник «себе» в Н. в.
6.      Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин?
7.      Скільки звуків у слові «кущ»?
8.      Яка буква в українській мові не має відповідного звука?
9.      Рід іменника «сирота».
10.  Слово, що вживається лише в певній місцевості.
11.  Вигадане ім’я, під яким автор друкує свій твір.
12.  Віршований твір, який призначений для співу.
13.  Головні члени речення.
14.  Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків.
15.  Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його?
16.  Чуже мовлення, передане дослівно.
17.  Дослівно наведений уривок з якогось тексту.
18.  Поставте у кличний відмінок слово «юнак»
19.  Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного.

20.  Що вивчає розділ про мову «Морфологія»?
http://erudyt.net/navchalni-predmety/ukrainska-mova-ta-literatura/materialy-do-vidznachennya-mizhnarodnoho-dnya-ridnoji-movy.html
Суфіксальні моделі, що позначають назви мешканців населених пунктів України (катойконіми) та різних народів (етноніми)
 Дуже часто учні не можуть виконати  завдання, коли потрібно утворити від назв міст та країн назви мешканців чоловічого та жіночого роду.
Запам'ятайте : до кореня слова додається найпродуктивніша словотвірна модель із суфіксом -ець (у формі чоловічого роду), -к-а (у формі жіночого роду) та -ц-і у формі множини  .
Зазначені суфікси приєднуються до топонімів на:
-ан-и: Бережани — бережан-ець — бережан-к-а — бережан-ц-і;
-ин: Гусятин — гусятин-ець — гусятин-к-а — гусятин-ц-і;
-єв-е: Єнакієве — єнакієв-ець — єнакієв-к-а — єнакієв-ц-і;
а також до основ на:
-город: Вишгород — вишгород-ець — вишгород-к-а — вишгород-ц-і;
-град: Кіровоград — кіровоград-ець — кіровоград-к-а — кіровоград-ц-і;
-піль: Бориспіль — бориспол-ець — бориспіль-к-а — бориспіль-ц-і;
-пілля: Білопілля —білопол-ець — білопіль-к-а — білопіль-ц-і — із супровідним чергуванням лише в чоловічому роді голосного [і] в закритому складі з [о] у відкритому складі.
До топонімів на -а, -е, перед якими виступає здебільшого два приголосних, суфікси -ець, -ц-і, -к-а приєднуються з допомогою звукосполук -ів-, -ан-, -ян-, -ин-:
Біла Церква — білоцерк-івець — білоцерк-івк-а — біло-церк-івц-і;
Тараща — таращ-анець — таращ-анк-а — таращ-анц-і;
Алушта — алушт-инець — алушт-инк-а — алушт-инц-і;
Шостка — шостк-инець — шостк-инк-а — шостк-инц-і;
Рокитне — рокитн-івець — рокитн-івк-а — рокитн-івц-і.

Очевидно, що за цією продуктивною моделлю утворено чужомовні етноніми на зразок:
Данія — дан-ець, дані-єць (не дат-чан-ин) — дан-к-а, даній-к-а — дан-ц-і, даній-ц-і;
Англія — англі-єць (не англі-чан-ин) — англій-к-а — англій-ц-і;
Канада — канад-ець, канад-ієць — канад-к-а, канад-ійк-а — канад-ц-і, канад-ійц-і;
Азія — азі-єць (не азіат) — азій-к-а — азій-ц-і.

Ось низка катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам'янець-Подільський — кам'янець-подол-ець — кам'янець-поділь-к-а —
 кам'янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.
Наприклад:
Вінниці - вінничанка, вінничанин
Волині - волинянка, волинець, волинці
Житомира - житомирець
Закарпаття - закарпатець
Запоріжжя - запорожець
Івано-Франківська - іванофранківка, іванофранківець
Києва - киянка, киянин
Кіровограда – мешканець  Кіровограда
Криму - кримчанка, кримчанин, кримчачка, кримчак
Луганська - луганка, луганець
Миколаєва - миколаївка, миколаївець
Одеси - одеситка, одесит
Луцька - лучанка, лучанин
Полтави - полтавка, полтавець
Рівного - мешканець Рівного
Сум - сумчанка, сумчанин
Тернополя - мешканець Тернополя
Харкова - харків'янка, харків'янин
Херсона - херсонка, херсонець
Хмельницька - мешканець Хмельницька
Черкас - черкащанка, черкащанин
Чернівців - чернівчанка, мешканець Чернівців
Чернігова - чернігівка, чернігівець
Кривого Рога - мешканець Кривого рога
Севастополя - мешканець Севастополя
Сімферополя - мешканець Сімферополя
Ужгорода - мешканець Ужгорода
Полісся - поліщук
Поділля - подолянка, подолячка, подолянин
Ось низка катойконімів, що викликають труднощі в процесі словотворення:
Броди — брод-івець — брод-івк-а — брод-івц-і;
Горлівка — горлів-ець — горлів-к-а — горлів-ц-і;
Долина — долин-ець — долин-к-а — долин-ц-і;
Дубно — дубн-івець — дубн-івк-а — дубн-івц-і;
Запоріжжя — запоріж-ець — запоріж-к-а — запоріж-ц-і;
Ічня — ічн-івець — ічн-івк-а — ічн-івц-і;
Кам'янець-Подільський — кам'янець-подол-ець — кам'янець-поділь-к-а — 
кам'янець-поділь-ц-і;
Коломия — коломи-єць — коломий-к-а — коломий-ц-і;
Кривий Ріг — криворіж-ець — криворіж-к-а — криворіж-ц-і;
Лубни — лубен-ець — лубен-к-а — лубен-ц-і;
Острог — острож-ець — острож-к-а — острож-ц-і;
Полтава — полтав-ець — полтав-к-а — полтав-ц-і;
Рівне — рівен-ець — рівен-к-а — рівен-ц-і;
Ромни — ромен-ець — ромен-к-а — ромен-ц-і;
Харцизьк — харциз-ець — харциз-к-а — харциз-ц-і;
Черкаси — черкас-ець — черкас-к-а — черкас-ц-і.

Цікаво

     Уживання з власної  назви замість  загальної  з метою вияскравити  певну рису вдачі, професію, рису зовнішності і т. ін.  називають антономазією (від гр. ντονομασία — перейменування). Наприклади антономазів:  лікар – Ескулап,  зрадник – Іуда,  фантазер – Мюнхаузен.
·           Імена людей, які стали загальними назвами, пишуть з малої літери: меценат, ментор, робінзон.  Прізвища людей, уживані в загальному значенні, але не втратили свого індивідуального значення (на стали загальними назвами) пишуть з великої літери: Вітер горді знамена підносить, йде славетний коша родовід: Богуни, Палії, Кривоноси, Нечаї, дорошенківський звід. (С.Гаряча).


Мовна вікторина «Як  ми  знаємо  рідну  мову».          
   
Результат пошуку зображень за запитом "українка малюнок"Результат пошуку зображень за запитом "вікторина до дня рідної мови"



    1. Без якої святині зникає народ? (Без мови).
    2. Назвіть найменшу одиницю мови. (Звук).
    3. Назвіть найбільшу одиницю мови. (Текст).
   4. В якій статті Конституції України записано: „Державною мовою в Україні є українська мова? (Стаття 10).
    5. Пригадайте прислів’я та приказки про слово.
   6. Коли вперше зявилася назва „Україна?” (В Італійському літопису в 1187 році у зв’язку зі смертю в Переяславі князя Володимира Глібовича).
  7.Хто автор цих слів: „Ну що б, здавалося слова... Слова та голос – більш нічого. А серце бється –  ожива, як їх почує!...” (Т.Г. Шевченко).
  8. На основі чого утворена абетка сучасної української мови? (На основі словянської азбуки, що мала назву кирилиця).
     9. Хто є автором кирилиці? (Брати Кирило та Мефодій, які склали цю азбуку для словян і переклали грецькі релігійні книги).
     10. Кому з українських поетів належить ці рядки:
 Любіть Україну, як сонце, любіть,
як вітер, і трави, і води,
в годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди!
                        ( В.Сосюра).

  11. Державна  мова  в  Україні.      Українська.
  1 2.Розділ  мовознавства, у   якому  вивчаються  частини  мови.           Морфолгія 
  13.Як  називаються  слова для  вираження  впевненості,  невпевненості,  різних  почуттів      т ощо.        Вставні слова.                                                                                                      
  14.У якому  стилі  пишуть  заяву?         Офіційно –діловий.             
   15. Як  називається  слово  з  багатьма  лексичними  значеннями?       Омоніми.                  
16.Який  займенник  складається  з   однієї  букви?         Я.                                                             
17. Яка  остання  буква  алфавіту?         Я.                                                                                            
18. Як  називається  опис  природи?      Пейзаж.                                                                                
19.Як  називаються  новостворені  слова?          Неологізми.                            
20.До  якої  частини  мови   належить  слово  «радісно».           Прислівник.                            
21.Який  звук  є першим  слові «юшка».       Йушка.                                                                
 22.Скільки  звуків і  складів  у  слові  «дзвін».?         4 звуки,  1 склад.                                       
 23.Як  називається  розмова  двох  осіб?       Діалог.                                                                      
 24. Яка  найменша  одиниця  мови?          Звук.                                                                            
 25.Як  називається  розмова  однієї  розмови?        Монолог.                                                     
Результат пошуку зображень за запитом "вікторина до дня рідної мови" 26.Як  називається  вірш,  що  не  має  рими?         Білий.                                                         
27.Частина  слова  без  закінчення.          Основа  слова.                                                                 
28. Чуже  мовлення  передане  дослівно.         Пряма  мова  

https://kulinaukr.blogspot.com/2015/03/blog-post.html


1 коментар: