Всесвітній день "спасибі"

Всесвітній День «дякую». Що це за свято?

В українській мові сьогодні вживається два «вдячних» слова – дякую та спасибі. Вони мають різне походження. Більш прозорим для нас є походження і значення слова «спасибі». Два слов’янських слова «спаси боже» в процесі використання злились у цілісність. Сталося це порівняно недавно, у писемних пам’ятках це слово вживається десь з XVI століття поріч із старослов’янським «благодарствую».
    Треба сказати, що раніше говорили “дякую” замість “спасибі”. Це з приходом християнства з’явилося таке звичне нам слово. Означає воно не що інше, як “Cпасі бог”. Тобто, наші предки, кажучи це слово, мали на увазі набагато більше і важливіше значення, ніж просто подяка.
     Коли слово «спасибі» перекласти з староруської - воно означає - «Спаси і Збережи». Всім відомо з дитинства, що «спасибі» - слово «чарівне». Разом зі словами «будь ласка», «дай» і «мама» ми вимовляємо його першим і продовжуємо вимовляти протягом всього свого життя. Власне слово «спасибі» - сходяться в думці більшість мовознавців походить від слів Спаси Біг. А от українське «дякую» має більш складне походження. Філологи твердять, що це ніщо інше, як запозичення з польської мови - де вимовляється, як «дзенькую». А от поляки своє подячне слово перейняли від німців. Отже, німецьке «данке», запевняють словесники, - німецького походження. Це слово, у різних варіантах, є спільним для багатьох східнослов'янських мов. Дякую, говорять, до кишені не покладеш, і на хліб не намастиш. Проте, психологи певні - це слово володіє особливою силою та енергетикою.З їх допомогою люди дарують радість один одному, висловлюють увагу і передають позитивні емоції - те, без чого наше життя стало б мізерним і похмурим.

Слова вдячності – це знаки уваги, вони є усними „погладжуваннями” і здатні зігріти своїм теплом. Це слово здатне розрадити людину, підняти їй настрій. Найвічлівішими у світі вважаються японці - вони найчастіше вживають слово "спасибі". Навіть під час обіду японець зазвичай дякує кілька разів. 

Недарма в багатьох туристичних путівниках і настановах туристам часто вказується: слово «дякую», вимовлене навіть з акцентом на мові країни перебування, підвищує швидкість, якість обслуговування і допомагає налагодити спокійний і приємний відпочинок.

Полтавський психолог-практик Лариса Авраменко теж погоджується із думкою важливості подячних слів. / Лариса Авраменко, психолог-практик Уже жодна наука не заперечує, що слова ввічливості і подяки, в тому числі, мають магічну силу. Слово - це своєрідний контакт. Ми можемо віддячувати та пестити когось руками, а можемо й словами./ Слова вдячності, розповідає психолог, значно допомагають у бізнесі. Керівник який хвалить працівників, та віддячує за виконану роботу - може завжди похвалитися дружньою командою, яка горою за свого шефа. Зауважує Лариса Авраменко, що діти слова вдячності використовують частіше за дорослих і завжди раді чути їх на свою адресу. На підтвердження своїх слів жінка наводить приклад з власної практики, що стався на одному з прийомів. /Лариса Авраменко, психолог-практик Хлопчик сказав: «Я завжди ловлю божих корівок, а потім відпускаю. А вони обертаються і говорять мені «Дякую»./

Питання друге: КОМУ ми висловлюємо подяку?

Кого потрібно дякувати обов`язково. Батьків - за те, що кожну хвилину свого життя вони віддають своїм дітям. Дітей - за подаровану ними батькам радість і продовження життя. Коханих, за те, що вони з мільярдного населення планети вибрали саме вас і люблять і приймають такими, якими ви є. Вчителів, які вказують мету, шлях і способи досягнення. Учнів, які з вдячністю приймають знання, акумулюючи мудрість людства. Братів і сестер, не тільки кровних, а за духом, які разом йдуть по життю і допомагають у всяку хвилину. Рідних, які утворюють сім`ю і надають потужну підтримку. Друзів, з якими можна розділити будь-які негаразди і найбільші радості. Колег, які роблять професійне життя цікавіше. Начальників, які заради власного блага піклуються про благо підлеглих. Підлеглих, які чесно і самовіддано трудяться на благо всього колективу. Сусідів, які урізноманітнюють побут і є постачальниками різного роду інформації.

Усі люди гідні подяки. Говорити спасибі, вкладаючи в нього істинний сенс - це не просто культурно і красиво. Це шлях до порятунку людства від зникнення.

Чи щодня ми дякуємо:

·  нашим батькам – найріднішим у світі людям, які стільки всього найкращого вклали в нас із самого малечку?

·  чоловікові чи дружині – найдорожчій людині, яка крокує пліч-о-пліч з нами по життю й витримує всілякі наші стани й настрої, стани, емоції, зокрема «і в словесній формі» (читай – вихід емоцій)?

·  своїм дітям – великим чи маленьким, дорослим чи не дуже – за те, що вони у нас найкращі, бо вони наші, рідні?

·  Господу Богу, який подарував нам життя, здоров’я, весняний день чи літній захід сонця, осінній дощ чи зимовий морозець?

Питання третє: ЯК ми висловлюємо подяку?

Правильно вживати такі слова: «Красно дякую», «Щиро дякую», «Сердечно дякую» чи «Дуже Вам дякую». Звичайно, ця форма має відповідати змісту подяки.

Інший варіант подяки – «Спасибі» (традиційно вважається, що його більше використовують на Півдні та Сході України). Один з найкращих варіантів – «Сердечне спасибі».

ОБЕРЕЖНО: русизм – «Велике спасибі».

Запам’ятаймо, що в українській мові такого вислову немає, це копія з російської мови.

Питання четверте: ЩО сказати у відповідь?

Є відповіді «на всі випадки життя»: прошу (з наголосом на першому складі) та будь ласка.

Є й відповіді в конкретних ситуаціях, наприклад, якщо дякують за їжу, то відповідають: «На здоров’я!», якщо за одяг, то кажуть: «Носи на здоров’я!» чи «Носи здоровим!»

ОБЕРЕЖНО: нечемно відповідати «Нема за що». З одного боку, ви начебто «робите добру справу», тобто наголошуєте, що це вам нескладно виконати. Проте водночас така відповідь звучить некоректно чи, більше того, неправдиво – висловлюють подяку однозначно за ЩОСЬ.

Питання п’яте: ЗВІДКИ походять слова подяки?

Цікаво простежити етимологію (тобто походження) слів подяки.

Дієслово «дякувати» походить з німецької мови (нім. danken) і запозичилося через мову-посередника – польську мову.

Це ж слово вживається в таких слов’янських мовах: західнослов’янських – польській, чеській, словацькій, східнослов’янській – білоруській;

германських мовах: англійській, голландській, шведській, норвезькій та ісландській.

«Розшифрувати» слово «дякувати» можна приблизно так: «Ви мені зробили добро, я думаю, що пам’ятаю про це». Тож первісне значення слова «дякувати», як бачимо, вчені пов’язують зі словом «думка».

Слово «спасибі» має спільнослов’янське коріння, відповідно, всім відомий його близькозвучний відповідник у російській мові.

Первісна його форма «Спаси Біг (Бог)» висловлювала не лише подяку, але й побажання тому, кому дякували. Залишки такого зворотного побажання залишилися в польській мові, де є вислів «Bo’g zaptac’», тобто «Хай Бог заплатить тому, кому дякують». Схожі зворотні побажання трапляються і в деяких говірках Західної України.

Як говорити спасибі і говорити взагалі - особиста справа кожного. Але можна не просто сказати спасибі, а дійсно висловити щиру подяку. До того ж - це слово-оберіг. Коли люди вимовляють спасибі, вони (нехай підсвідомо) дарують того, кому вдячні оберіг, звертаючись до бога і «включаючи» якийсь механізм захисту.

Слово дякую (дарую благо) означає вираз схвалення. У відповідь на будь-яке добро той, хто дякує, в свою чергу робить добро і повертає потужний імпульс схвалення - відмінний стимул для особистісного росту.

Подяка надає дуже хороший вплив на людей. Вона запам`ятовується, радує, часом навіть приємно дивує, коли людям здається, що їм дарують подяку ні за що (і вони зніяковіло відповідають не за що). Всі люди гідні подяки за все, що мають, за все хороше в житті і за те, що, подякувавши, можна отримати більше.

Слово дякую - це дар. Навіть якщо немає речового подарунка, щоб подарувати, завжди можна сказати дякую. Іноді це важливіше, ніж подарунок і, безумовно, піднімає дарувальника в очах оточуючих, спонукаючи в майбутньому до ще більшої щедрості. Говорячи спасибі і дякую, люди діляться радістю, любов`ю, миром і, звичайно ж, благом.

Притча «Найцінніше»

Одна людина в дитинстві була дуже дружньою зі старим сусідом.
Але час йшов, з'явився коледж та інтереси, потім робота і особисте життя. Кожну хвилину молодий чоловік був зайнятий, і у нього не було часу ні згадати про минуле, ні навіть побути з близькими.
    Одного разу він дізнався, що сусід помер - і несподівано згадав: старий багато чому навчив його, намагаючись замінити хлопчикові загиблого батька. Відчувши свою провину, він приїхав на похорон.
     Увечері, після похорону, чоловік зайшов до спорожнілого будинку покійного. Все було так, як і багато років тому...
    Ось тільки маленька золота коробочка, в якій, за словами старого, зберігалася найцінніша для нього річ, зникла зі столу. Подумавши, що її забрав хтось із нечисленних родичів, чоловік покинув будинок.
   Однак через два тижні він отримав посилку. Побачивши на ній ім'я сусіда, чоловік здригнувся і відкрив коробку.
    Всередині лежала та сама золота коробочка. У ній виявився кишеньковий золотий годинник з гравіюванням: «Спасибі за час, що проводив зі мною».
   І він зрозумів - найціннішим для старого був час, проведений зі своїм маленьким другом.
    З тих пір чоловік намагався якомога більше часу приділяти дружині і сину.

 Життя вимірюється не кількістю вдихів. Воно вимірюється кількістю моментів, які змушують нас затримати дихання.
    Час витікає від нас кожну секунду. І його потрібно витрачати з користю прямо зараз.

Джерело:http://juramax.com/note.php?id=60

http://verano.rv.ua/svyata/vsesvitnij-den-dyakuyu-shho-ce-za-svyato/

http://www.radiosvoboda.org/a/24821385.html

http://misto-tv.poltava.ua/news/novini/11-sichnya-vsesvitniy-den-dyakuyu-spasibi-dyakuyu-danke-mersi-senk-yu-gratsie-blagodaryu-slova-vdyachnosti-vimovlyayutsya-lyudmi-zdebilshogo-avto

Read more: http://l-ponomar.com/chy-ne-rozuchylysya-my-vyslovlyuvaty-podyaku/#ixzz4VOPHttHk

http://l-ponomar.com/chy-ne-rozuchylysya-my-vyslovlyuvaty-podyaku/

http://ladyfacts.xyz/kultura-i-suspilstvo/etika/65515-jak-krasivo-skazati-vsim-spasibi.html