пʼятниця, 1 листопада 2019 р.
пʼятниця, 25 жовтня 2019 р.
ЗВОРУШЛИВА ІСТОРІЯ ПРО Ф.КАФКУ
Живучи в Берліні, Франц Кафка кожен день ходив по парку. Там він одного разу зустрів маленьку дівчинку, яка загубила ляльку і голосно плакала. Кафка запропонував їй допомогти в пошуку і зустрітися на тому ж місці на наступний день.
Ляльку знаменитий письменник, звичайно, не знайшов. Але зате приніс написане ним від її особи лист. «Будь ласка, не засмучуйся моїй відсутності - зачитував вголос Франц. - Я поїхала в подорож, щоб побачити світ. Буду писати тобі про всі свої пригоди. " Наступні кілька тижнів вони зустрічалися в парку, і письменник читав дівчинці листи, в яких лялька в фарбах описувала свою поїздку.
Незабаром у Кафки сталося загострення туберкульозу, і йому треба було вирушити в санаторій до Відня. Перед цією поїздкою, що стала для письменника останньої, Кафка зустрівся з дівчинкою і подарував їй ляльку. Вона була зовсім не схожа на ту, що дівчинка колись втратила. Але до неї додавалася записка: «Подорожі змінили мене"
Ляльку знаменитий письменник, звичайно, не знайшов. Але зате приніс написане ним від її особи лист. «Будь ласка, не засмучуйся моїй відсутності - зачитував вголос Франц. - Я поїхала в подорож, щоб побачити світ. Буду писати тобі про всі свої пригоди. " Наступні кілька тижнів вони зустрічалися в парку, і письменник читав дівчинці листи, в яких лялька в фарбах описувала свою поїздку.
Незабаром у Кафки сталося загострення туберкульозу, і йому треба було вирушити в санаторій до Відня. Перед цією поїздкою, що стала для письменника останньої, Кафка зустрівся з дівчинкою і подарував їй ляльку. Вона була зовсім не схожа на ту, що дівчинка колись втратила. Але до неї додавалася записка: «Подорожі змінили мене"
четвер, 10 жовтня 2019 р.
Олеся Калинич: подарунок освітянам від супергероїв
- Я можу віддати вміння бути завжди вчасно, з'являтися в багатьох місцях одразу й задиратися на найбільші вершини», - запропонувала Людина-Павук.
-Ти що? -зауважив Супермен. - Життя вчителів і так поділене на відрізки в 45 хвилин, не враховуючи педрад і нарад, а завдяки учням вони швидше за тебе підкорюють не те що багатоповерхівки, а гірські вершини в турпоходах. А бачив би ти їх під час літніх шкільних таборів! Краще я подарую цим людям здатність працювати більше, ніж потрібно, не чекаючи винагороди.
- Знайшов чим здивувати, - розсміялася Жінка-Кішка. - Ти хіба не знаєш, скільки часу вчителі проводять після уроків у школі? Скільки свят готують? Вони можуть не обідати, а на перервах, замість пити каву, слухати історії з дитячого життя. Думаєш, вони за це чекають нагороди? Однозначно: учителям сьогодні потрібна моя суперсила - виконувати кілька завдань одночасно.
- Я тебе прошу! - втрутилася в розмову Людина Ікс. - Учителі й так виконують одночасно більше завдань, ніж ми: ведуть уроки, заповнюють журнали, звітують, «флешмоблять»... Ні, щоб нагородити вчителів справжньою суперсилою, треба примусити їх вийти з зони комфорту, помістити в екзистенційні умови - жити на вістрі змін у час невизначеності.
- Ой, не сміши мій плащ, - зіронізував Супермен. - Бачив би ти, як ці вчителі без підручників і потрібних навчальних комплексів пристосувалися проводити уроки НУШ; та, уяви собі, вони умудрилися створити 7 зон у класах, де в принципі за площею можлива одна! Їх, напевно, уже не дивують жодні зміни й реформи, бо досвідчені розуміють: реформи минають, а вони залишаються.
-Хм, - утрутився Бетмен. - Тоді вчителям потрібні не наші витребеньки, а супергаджет з функцією трансформації, як мій бетмобіль, щоб виконувати складні завдання.
Тут почалася справжня дискусія: мовляв, учительська сумка - не те що супергаджет, а набір супергаджетів; перевтілення для вчителя - частина життя (він і актор, і режисер, і столяр, і секретар...), а здатності бачити вночі під час перевірки зошитів позаздрить сама Жінка-Кішка.
...Довго-довго за цією розмовою спостерігав Бог і сміявся: Він-то єдиний знав, що кожен учитель і є справжній Супергерой.
Зі святом, дорогі колеги! Нехай жодні зміни не затьмарюють нашого вчительського життя, здоров'я - не підводить, а учні - люблять і поважають. І тоді точно нам заздритимуть навіть супергерої.
пʼятниця, 4 жовтня 2019 р.
"Хай триває урок!" Веселий кліп до дня працівників освіти. Пародія на "Зацепила меня"
https://www.youtube.com/watch?v=S5MhjjQcgUc&feature=share&fbclid=IwAR3iWhEmgpCNE_8pGf6j3aDxyDt6F53WnrD2wjwdqMrdKv1gg-qbvDBGQRQ
вівторок, 24 вересня 2019 р.
понеділок, 9 вересня 2019 р.
9 вересня - день народження Івана Котляревського, видатного українського письменника, поета та драматурга
Іван
Котляревський… Ім’я це викликає у кожного низку асоціацій: безсмертний парубок
Еней, і незабутня Наталка Полтавка – героїня однойменної п’єси, що стала, за
визначенням І. Карпенка-Карого, праматір’ю українського театру, і рядки «Будеш,
батьку, панувати…» Тараса Шевченка, який перший передбачив світову славу І.
Котляревського, оцінив значення творчості поета для розвитку української
літератури, становлення українського національно-культурного середовища на всій
території України.
Так, сьогодні ювілей у "батька" нової української
літератури – поета драматурга,
громадського діяча-Івана Петровича Котляревського.
пʼятниця, 6 вересня 2019 р.
Пам’яті Василя Стуса (6.01.1938 - 4.09.1985)
Як добре те, що смерті не боюсь я
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
#ВасильСтус
Художник Олег Шупляк
і не питаю, чи тяжкий мій хрест.
Що вам, богове, низько не клонюся
в передчутті недовідомих верств.
Що жив-любив і не набрався скверни,
ненависті, прокльону, каяття.
Народе мій, до тебе я ще верну,
і в смерті обернуся до життя
своїм стражденним і незлим обличчям,
як син, тобі доземно поклонюсь
і чесно гляну в чесні твої вічі,
і чесними сльозами обіллюсь.
Так хочеться пожити хоч годинку,
коли моя розів’ється біда.
Хай прийдуть в гості Леся Українка,
Франко, Шевченко і Сковорода.
Та вже! Мовчи! Заблуканий у пущі,
уже не ремствуй, позирай у глиб,
у суще, що розпукнеться в грядуще
і ружею заквітне коло шиб.
#ВасильСтус
Художник Олег Шупляк
СЛОВО
Ми дуже часто од душі,
Од серця мовим...
А слово ж може задушить.
Чи стане слово,
Неначе кістка — не дихнуть,
Не продихнути.
Допоки слова не збагнуть,
Не перечути.
В словах не вихлюпни з грудей
Ти серця свого,
Котре під горло підійде
І мучить довго.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готов і...
Свої радіння і жалі,
Свої тривоги.
Велеречивих на землі
Рятуйте, боги.
#ВасильСтус
Ми дуже часто од душі,
Од серця мовим...
А слово ж може задушить.
Чи стане слово,
Неначе кістка — не дихнуть,
Не продихнути.
Допоки слова не збагнуть,
Не перечути.
В словах не вихлюпни з грудей
Ти серця свого,
Котре під горло підійде
І мучить довго.
Бо в кожнім покрику гучнім,
У кожнім слові,
Ми наші мрії, наші дні
Згубить готов і...
Свої радіння і жалі,
Свої тривоги.
Велеречивих на землі
Рятуйте, боги.
#ВасильСтус
Підписатися на:
Дописи (Atom)