9 вересня - день народження Івана Котляревського, видатного українського письменника, поета та драматурга

       Іван Котляревський… Ім’я це викликає у кожного низку асоціацій: безсмертний парубок Еней, і незабутня Наталка Полтавка – героїня однойменної п’єси, що стала, за визначенням І. Карпенка-Карого, праматір’ю українського театру, і рядки «Будеш, батьку, панувати…» Тараса Шевченка, який перший передбачив світову славу І. Котляревського, оцінив значення творчості поета для розвитку української літератури, становлення українського національно-культурного середовища на всій території України.

   Так, сьогодні  ювілей у "батька" нової української літератури – поета драматурга, громадського діяча-Івана Петровича Котляревського.

Цікаві факти про Енеїду І.Котляревського:

*Написана 29-річним Котляревським чотиристопним ямбом на сюжет класичної поеми римського поета Вергілія

*Складається з 6 части на відміну від 12 частин поеми Вергілія

*Започаткувала становлення нової української літератури

*Є першою пам’яткою українського письменства, укладеною українською розмовною мовою, в ній згадуються українські імена, персонажі фольклору (на щиті Енея Вулкан викував героїв українських казок Телесика, Котигорошка, Івана Царевича), детально описані народні страви та напої, вірування та обряди

*Унікальним є використання так званої макаронічної мови (італ. maccherònico, від maccheróni — макарони) — механічна суміш слів чи висловів з різних мов або переінакшення їх на іноземний лад. Котляревський імітує мову чужинців, пародіює тих, хто захоплюється запозиченням:

Енеус ностер магнус панус
I славний троянорум князь,
Шмигляв по морю як циганус,
Ад те, о рекс! прислав нунк нас.

*Перше прижиттєве видання - Санкт-Петербург, 1798 року складалося всього з трьох частин,видане коштом конотопського поміщика Максима Парпури без дозволу і відома Котляревського.
Котляревський своєрідно помстився Парпурі: у своєму прижиттєвому виданні 1809 року (друге прижиттєве видання також побачило світ без відома Котляревського у друкарні Івана Глазунова у 1808 році) він помістив Парпуру до пекла:

Якусь особу мацапуру
Там шкварили на шашлику,
Гарячу мідь лили за шкуру
І розпинали на бику.
Натуру мав він дуже бридку,
Кривив душею для прибитку,
Чужеє оддавав в печать;
Без сорому, без бога бувши
І восьму заповідь забувши,
Чужим пустився промишлять.

https://www.facebook.com/bookmuseumostroh/posts/1588594491393693/

«ЕНЕЇДА»—ЕНЦИКЛОПЕДІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЖИТТЯ

*Українці—окрема нація. їх світогляд, національний характер

Уся поема виражає духовний світ української людини. Троянці — носії рис національного характеру; вони сміливі, дужі, завзяті. Проте, на думку автора, українець ще й надмірно покірний: на острові чаклунки Цірцеї йому судилася доля вола.

* Історія. Своєрідність історичного шляху нації

«Енеїда» — відгук на руйнування Січі. У ній згадуються доба геть-манщини, Запорізька Січ, гетьмани Сагайдачний і Дорошенко, битви під Полтавою та Бендерами І ще віддаленіша монголо-татарська навала— автор стверджує неперервність національної історії від княжих часів до його сучасності.

* Мова

Відхід від старокнижної мови — твір написаний народною мовою. Автор вдається до фразеологізмів, нагромадження синонімів, мака-ронізмів, жаргонізмів, народнопоетичних порівнянь. У поемі знайдено українські імена, назви міст, сіл тощо.

* Фольклор

У творі органічно вжиті народні прислів'я, приказки, пісні. На щиті Енея вулкан викував героїв українських казок (Телесика, Котигорошка, Івана-царенка, Кощія-Змію, Жеретію). Царю Латину троянці дарують «килим-самольот», скатерть-самобранку, сап'янці-самоходи.

* Вірування

Відгомін язичницьких вірувань предків. Еней перед подорожжю на той світ приносить жертву: ламає гілку з чарівної яблуні (прообраз дерева життя); троянці зустрічаються з мавками; у творі описані ворожіння і знахарство.

* Обрядовість

Троянці ходять у гості з хлібом-сіллю; беруть участь у поминках, весіллях, родинах; бувають на вечорницях і досвітках.

* Багатство й оригінальність української природи

У поемі змальована українська природа: рослини, дерева і кущі (па-пороть, васильки, петрів батіг, конвалія, терен, шипшина, липа, дуб, сосна); тварини дикі і свійські (вовк, ведмідь, тхір, заєць).

* Харчування

Відтворення традиційної української кухні: страв (свиняча голова з хроном, локшина, куліш, каша, пиріжки, ковбаса, борщ) і напоїв (горілка, пиво, слив'янка, узвар).

* Музика, танці

Герої твору грають на бандурі, сопілці, скрипці, кобзі — найпопулярніших в Україні музичних інструментах; співають пісні про козаків; танцюють горлицю, санжарівку.

* Одяг

Точне зображення деталей чоловічого (сорочка, каптан з китайки, шапка, пояс з каламайки, бриль, постоли, свита) і жіночого (кораблик, кунтуш, запаска, червоні чоботи) одягу. Зображуючи український костюм, автор захоплюється його естетичністю та зручністю, підкреслює народний смак.

* Ремесло

У творі названі професії, поширені в українському суспільстві: чумак, паромник, канцелярист, суддя, піп, купець, шинкар, швець, кравець, коваль, косар, бублейниця, вояк. Автор замальовує предмети домашнього вжитку, хатній інтер'єр, вони свідчать про майстерність українця у всякому ремеслі.

ЖАНР «ЕНЕЇДИ» — БУРЛЕСКНО-ТРАВЕСТІЙНА ПОЕМА

І.Котляревський «скористався світовою фабулою про Енея і влив у цей старий міх нове вино української народної творчості».

П Житецький

• Бурлеск

Поема Вергілія стверджує божественне походження імператорської влади. Вона — твір героїко-патетичний. Героїчне властиве й твору І.Котляревського з його екскурсами в минуле, самозреченням в ім'я Вітчизни. Але всі персонажі, особливо у перших частинах української поеми, знижені, приземлені, навіть небожителі хитрі, підступні, жадібні, сварливі. У лексиці «Енеїди» І.Котляревського можна знайти просторіччя, лайливі слова —- тон твору зумисне несерйозний, балаганний. Але, як зауважував О.Білецький, ця зовнішня комічність не заступає внутрішньої серйозності твору—автор порушує в ньому найактуальніші проблеми суспільного життя.

• Травестія

І.Котляревський перелицьовує на український лад сюжет твору дав-ньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що прибувають з волі богів до латинських земель й утворюють царство (пізніше Римська держава). У поемі І.Котляревського розгортаються такі самі події, збережені імена героїв, але українським автором закладений новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу—українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після руйнування української «Трої» —Запорізької Січі.

• Поема

«Енеїда» І.Котляревського — твір великого обсягу, що складається з шести частин, об'єднаних головним героєм (Енеєм); віршований; багатий на події та яскраві характери. Його образна система розгалужена. «Енеїді» властиві риси лірики й епосу, оскільки розвинена сюжетність переплітається в ній з вираженою присутністю оповідача, його особистісним ставленням до героїв і перипетій -—ліризмом.

Диктант «З народної творчості»

(Дописати закінчення усталених народних   зворотів з поеми «Енеїда»)

1.І гострий, як на бритві…(сталь)

2.Не так-то діється все хутко, як швидко кажуться…(казки)

3.Мати для сина рада все…(віддати)

4.Ледащо син - то батьків…(гріх)

5.Злість Сатані…(сестриця)

6.Богині в гніві також…(баби)

7.Мужича правда є колюча, а панська…(на всі боки гнуча)

8.Не розгледівши броду, не лізь прожогом…(перший в воду)

9.Трясеться, мов зимою…(чорт)

10.Охляв,як в дощ…(щеня)

11.Слова сипав, мов…(горох)

12.Великії у страха…(очі)

Диктант «Добери літературні відповідники»

                    (За поемою «Енеїда»)

1.Ковтки -

2.Драпічка –

3.Ладунка –

4.Філіжанка –

5.Кораблик –

6.Верцадло –

7.Драгоман –

8.Кунтуш –

9.Вомпити –

10.Фурцювати –

11.Дзиглик –

12.Бакаляр –

(Сережки,взяточник,сумка,чашка,жіночий головний убір з хутряним околом,дзеркало,перекладач,верхній чоловічий і жіночий одяг з одкидними рукавами,вагатися,танцювати,стілець,школяр.)

                 Бліц - диктант

1.Де народився І.Котляревський?

2.Хто видав перші три частини «Енеїда»?(Парпура)

3.Афродіта у римлян?(Венера)

4.В пошуках якої країни мандрує Еней?(Італії)

5.Скільки років триває подорож?(7р.)

6.Автор опери «Енеїда»?(музика М.Лисенка,лібрето М.Садовського)

7.Острів Середземномор’я, на якому гостював Еней?(Сицилія)

8.Письменниця, що підписувала свої твори іменем головної героїні твору «Наталка Полтавка»?(Надія Кибальчич)

9.Хто назвав Котляревського «Коперником українського слова»?(М.Рильський)

10.Який гетьман згадується в поемі «Енеїда»?(Сагайдачний)

11.Яка тварина спричинила війну між троянцями і латинянами?(собака)

12.Що було написано на яблуку, через яке почалася Троянська війна?(Найпрекраснішій)

Картка для письмового опитування

Дійові особи «Енеїди».
1. Олімпійські боги:
• Зевс (Зевес або Юпітер) —
• Юнона (Гера) —

• Венера (Афродита) —

• Еол —

• Нептун —
• Вулкан —

• Меркурій —

2. Земні герої:
Еней —

Анхіз —
Низ та Евріал —
Дідона —
Латин —

Амата —

Лавінія (Лавіся) —
Турн —
Сівілла —

3. Зміст твору.
Частина І.

Частина ІІ.
Частина ІІІ.

Частина ІV.

Частина V.

Частина VІ.
4.. Композиція. Твір містить шість частин, які змістовно пов’язані з подорожжю Енея і тими пригодами, що трапилися з ним.
Експозиція:
Зав’язка:
Кульмінація:
Розв’язка:

5. Установіть відповідність між персонажами та їхнім описом

1 Еней

2 Дідона

3 Низ

4 Евріал

5 Лавинія

 

А «От я так чисто сиротина,

 Росту, як при шляху горох:

Без нені, без отця дитина…»

Б «…Моторний,

Ласкавий, гарний і проворний,

І гострий, як на бритві сталь».

В «…Чепуруха

В німецькім фур кальці була,

Вертілась, як в окропі муха».

Г «…Був молоденький,

Так годів з дев᾽ятнадцять мав,

Де усу бить, пушок м᾽якенький

Біленьку шкуру пробивав…»

Ґ «Розумна пані і моторна,

Для неї трохи сих імен:

Трудяща, дуже працьовита,

Весела, гарна, сановита…»

11. Якого гетьмана не раз згадували троянці у своїх піснях? ______________________________________________________________________________

12.У чому полягає національний колорит «Енеїди»? ______________________________________________________________________________

1. Літературна вікторина «Подорожуючи сторінками "Енеїди" І. Котляревського»

Завдання: визначити героя за цитатою з твору:

• «Розкудкудакалась, як квочка,— / Енея не любила — страх; / Давно вона уже хотіла, / Його щоб душка полетіла / К чортам і щоб і духне пах». (Юнона)

• «Проворна, враг її не взяв, / Побачила, що так полоха ... / Умилася, причепурилась / І, як в неділю, нарядилась, / Хоть би до дудки на танець! / Взяла очіпок грезетовий / І кунтуш з усами мостровий». (Венера)

• «Розумна пані і моторна, / Для неї трохи син імен: / Трудяща, дуже працьовита, / Весела, гарна, сановита. / Бідняжка — що була вдова». (Дідона)

• «Ввесь ремінцями обв'язавшись, / На голову бриль наложив; / На грудях з бляхою ладунка, / А ззаду з сухарями сумка, / В руках нагайський малахай». (Меркурій)

• «Пекельний, гаспидський коханець, / Іще себе там не нагрів? / Завів братерство з дияволами / І в світі нашими бідами / Не погорює ні на час». (Плутон)

• «...Підтикавшись десь поли, / Фуруює добре, навісна. / Коли сама з ким не ночує, / То для когось уже свашкує, / Для сього тяжко поспіша». (Венера)

• «Се був пройдисвіт і непевний, / І всім відьмам був родич кревний — / Упир і знахар ворожить. / Умів і трясцю одшептати, / І кров християнську замовляти, / І добре знав греблі гатить». (Охрім)

• «Він моря так уже боявся, / Що на богів не полагався / І батькові не довіряв». (Еней)

• «Оп'ять забули горювать; / Буває щастя скрізь поганцям, / А добрий мусить пропадать. / І тут вони не шанувались, / А зараз всі і потаскались...» (Троянці)

• «Як вийшла бабище старая, / Крива, горбатая, сухая, / Запліснявіла, вся в шрамах; / Сіда, ряба, беззуба, коса, / Розхристана, простоволоса. / І, як в намисті, вся в жовнах». (Сівілла)

• «...Люта чарівниця / І дуже злая до людей; / Які лиш не остережуться, / А їй на острів попадуться, / Тих переверне на звірей». (Цірцея)

• «Не в шутку молодець був жвавий, / Товстий, високий, кучерявий, / Обточений, як огірок; / І війська мав свого чимало, / І грошиків таки бряжчало... » (Турн)