Про первісне значення назв столиць найбільших країн світу

 

Назви столиць країн світу знають усі. Та мало хто знає, що буквально вони означають. Сьогодні — про первісне значення назв столиць найбільших країн світу.

Аддис-Абеба (Ефіопія) — нова квітка;

Алжир (Алжир) — острови;

Амстердам (Нідерланди) — дамба на річці Амстел;

Анкара (Туреччина) — якір, зупинка;

Ашгабад (Туркменістан) — місто кохання;

Афіни (Греція) — узвишшя, узгір’я;

Багдад (Ірак) — Божий дар;

Баку (Азербайджан) — Боже місто;

Белград (Сербія) — біле місто (за кольором фортечних стін);

Берлін (Німеччина) — драговина, болото;

Братислава (Словаччина) — Преслав або Браслав (особові імена);

Будапешт (Угорщина) — буда «домівка» + пешт «вогнище»;

Буенос-Айрес (Аргентина) — добрі вітри;

Бухарест (Румунія) — Букурове поселення;

Варшава (Польща) — Варшове поселення;

Вашингтон (США) — від прізвища Вашингтон, букв. «маєток Васси»;

Відень (Австрія) — біле містечко;

Вільнюс (Литва) — місто на річці Вільня або Вілія, букв. «велика».;

Делі (Індія) — поріг, межа або місто раджі Діллу;

Дублін (Ірландія) — чорний затон;

Душанбе (Таджикистан) — понеділок;

Єреван (Вірменія) — поселення народності ері;

Єрусалим (Ізраїль) — місто бога Шалима;

Загреб (Хорватія) — місто на насипу;

Каїр (Єгипет) — неприступна фортеця;

Канберра (Австралія) — місце для зборів;

Київ (Україна) — місто Кия;

Кишинів (Молдова) — новий хутір або криниця, джерело;

Копенгаген (Данія) — купецька пристань;

Лондон (Велика Британія) — місто Лондіна або укріплення на узвишші;

Любляна (Словенія) — від імені Любля;

Люксембург (Люксембург) — мале місто;

Мадрид (Іспанія) — місто або лісова порість;

Мехіко (Мексика) — від імені ацтекського бога війни Мехітли;

Мінськ (Білорусь) — місто на річці Меня, букв. «мала»;

Москва (Росія) — за назвою річки, яка буквально означає «драговина, мочар; покрученість»;

Осло (Норвегія) — гирло річко Ло;

Оттава (Канада) — за назвою річки, яка походить від імені індіанського племені оттава;

Париж (Франція) — від назви галльського племені парисії;

Пекін (КНР) — північна столиця;

Прага (Чехія) — річковий поріг;

Пхеньян (Північна Корея) — приморська рівнина;

Рейк’явік (Ісландія) — димна затока;

Рига (Латвія) — закрут, вигин, лука, коліно (річки);

Рим (Італія) — від давньої назви річки Тибр — Румо(н), яка, імовірно, походить від назви одного з племен етрусків, що населяли береги цієї річки;

Сеул (Південна Корея) — столиця;

Сінгапур (Сінгапур) — лев’яче місто;

Софія (Болгарія) — храм Святої Софії;

Стокгольм (Швеція) — острів, укріплений палями або острів у затоці;

Таллінн (Естонія) — данське місто або зимове місто;

Ташкент (Узбекистан) — кам’яне місто;

Тбілісі (Грузія) — тепле джерело;

Тегеран (Іран) — долішнє місто;

Токіо (Японія) — східна столиця;

Улан-Батор (Монголія) — червоний богатир.

Інститут мовознавства імені O.O.Потебні НАН України