20 квітня 1841 р. світ познайомився з першим літературним героєм-детективом. Того дня у філадельфійському журналі «Graham’s Magazine» було надруковано оповідання Едґара По «Вбивства на вулиці Морг» (The Murders in the Rue Morgue). Головного героя оповідання звали Огюст Дюпен – непрофесійний борець зі злочинністю, сищик-любитель, якого приваблює інтелектуальна краса проблеми. Блискучий логік і аналітик, сищик жартома розгадує складні ребуси, які складає саме життя. Уважно вдивляючись в різноманіття фактів (доказів), він уміло відокремлює головне від другорядного і знаходить глибокий сенс там, де люди недалекі не бачать зовсім нічого.
Далі з-під пера Е. По з’явилися ще два оповідання про О. Дюпена - «Таємниця Марі Роже» (листопад-грудень 1842) і «Викрадений лист» (осінь 1844).
Одна з найбільш важливих особливостей логічних оповідань Е. По полягала в тому, що головним предметом у центрі уваги автора виявляється не розслідування, а людина, яка його проводить.
Безумовно, твори, в яких були присутні злочини, з’являлись і раніше. Але саме з цієї миті розкриття злочину та покарання винуватців стає метою і сюжетним стрижнем твору. Так розпочалася сучасна історія детективу.
Перші сто років розвитку детективного жанру, а це з 1841 по 1941 рр., були надзвичайно цікавими.
Жанр, який створювався як інтелектуальна забавка, як перевірка аналітичних здібностей читача, поступово наповнюється яскравими сюжетами, повноцінними героями та неймовірними пригодами.
У 1866 р. в романі Еміля Ґаборіо «Справа Леруж» з’явився месьє Лекок.
1 грудня 1887 р. у випуску «Бітонського Різдвяного Щорічника» друкується повість Артура Конан Дойля «Етюд у багряних тонах», з’являється Шерлок Холмс.
У 1920 р. в першому романі Агати Крісті «Таємнича пригода в Стайлзі» перед нами постає Еркюль Пуаро.
У грудні 1927 р. в оповідання Агати Крісті «Вівторковий Вечірній клуб» вперше постає міс Джейн Марпл.
У 1931 р. в романі Жоржа Сіменона «Петер-латиш» з’являється комісар Жюль Мегре.
У березні 1933 р. Ерл Стенлі Ґарднер у романі «Справа про оксамитові кігтики» представив адвоката Перрі Мейсона.
У 1939 р. побачив світ перший роман Реймонда Чандлера «Глибокий сон», де з’являється приватний детектив Філіп Марлоу.
Перше сторіччя жанру розпочалося з так званого «класичного детективу», пройшло кілька етапів, породило значних героїв і завершилося створенням великого жанрового різноманіття.
Сьогодні детектив – один із найпопулярніших жанрів художньої літератури, а письменники працюють у таких піджанрах: кримінальна проза, детектив, класичний детектив, детектив закритого типу, або герметичний, затишний детектив (cozy mystery), іронічний детектив, історичний детектив, конспірологічний детектив, кримінальний детектив, крутий детектив (hard-boiled fiction), містичний детектив, нуар, політичний детектив, поліцейський роман, поліцейської процедури роман, психологічний детектив, трилер, уодуніт («Хто [зробив] це?»), фантастичний детектив, шпигунський детектив, юридична драма, або драма судового залу, юридичний (правовий) трилер.
Головні ж особливості детективного жанру – це наявність таємничого злочину чи загадки, присутність приватного детектива, або особи, яка виступає в цій ролі, та обов’язковий тріумф справедливості.
Найголовніше послання детективу – бути завжди на стороні добра і правди.
#День_народження_детективу #Детектив #Detective_fiction
Немає коментарів:
Дописати коментар