Байронічний тип героя — одне з найяскравіших явищ романтичного мистецтва. Після багатьох років панування класицизму, за законами якого художній образ будувався відповідно до велінь розуму та громадянського і морального обов'язку, почав формуватися новий творчий метод. У процесі становлення романтизму визначальним став інтерес до індивідуальних рис особистості, до її почуттів, прагнень — до пізнання внутрішнього світу героя. Поеми Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда», 1812 р.) і Пушкіна («Кавказький бранець», 1820 р.) належать до найвизначніших творів, центральні персонажі яких є носіями поширених у першій чверті XIX ст. настроїв — страждання від почуття розчарованості, відрази від того, що вважалося принадами життя, відчуття самотності у своєму колі і прагнення до особистої свободи.
Характерні риси байронічного героя
- Високий рівень інтелекту. Герой легко пристосовується до нових обставин, проявляє кмітливість заради власної вигоди.
- Цинізм та зарозумілість. Це проявляється у ставленні до людей чи подій. Герой вважає себе вищим за інших. Навіть ставлення до влади є зневажливим. Через це така людина часто стає вигнанцем.
- Егоцентризм. Герой перестає відчувати докори сумління, вважає себе завжди правим.
- Прямолінійність. Людина безкомпромісна, не визнає лицемірства.
- Меланхолія. Байронічний герой дуже рано «переситився життям». Він шукає в житті справжнього діла, але не знаходить. Його охоплює сильна нудьга і самотність.
- Приємна зовнішність, стиль, такт. Така людина завжди намагається бути взірцем стилю. Одна з причин — потреба в постійному завоюванні жінок.
- Таємничість. Та риса, яка особливо приваблює жінок, а також провокує до різних проблемних ситуацій.
Ілюстрація: картина "Подорожуючий над морем туману" худ. Давид Каспар, місцезнаходення: Кунстхалле, Гамбург.
Немає коментарів:
Дописати коментар