Цікаві українські слова

 багнет – колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик

бахур – 1) розпусник; залицяльник; 2) позашлюбна дитина, байстрюк; 3) хлопець, дитина

баюра – 1) велика, глибока калюжа; 2) яма, вибій

береги – білі краї книжки чи зошита; краї чогось

блават – волошка; (заст.) шовкова тканина блакитного кольору; шовк; шовковий одяг

блюзнірство – зневажання чогось святого, високого, цинізм

бовван – 1) (заст.) статуя бога в язичників; 2) (лайл.) дурень, обмежена людина

бовваніти – виднітися, маячити, показуватися здаля

брезкнути – ставати хворобливо товстим; набрякати

брость – брунька на дереві, квітці

бузувір – людина, яка виявляє крайню релігійну нетерпимість; запеклий фанатик; зла, жорстока людина; мучитель, гнобитель, недолюдок

бузько (діал.), бусол, гайстер (зах.), чорногуз – лелека

буцегарня (заст., розм.) – в’язниця, тюрма

бязь – густа бавовняна тканина

ватра (діал.) – вогнище, багаття

верф – сукупність споруд на березі річки, моря і т. ін., де будують і ремонтують судна

вино – піки

висмик (діал.) – підвищення на шляху

відтак – з того часу, після чогось , потім

вікопомний (книжн.) – якого пам’ятатимуть віками, незбутній

вно – плата за наречену в деяких давньоруських племенах; (заст. ) посаг

віхоть – м’яка, безвільна людина

врна, врно – густі сходи посівів, густа вовна з овець

в’язи (розм.) – шия, тильна частина шиї, шийні хребці

габа (діал.) – хвиля

гателИти – жадібно їсти, пожирати

герць – двобій, поєдинок

гиря – (перен., діал., зневажл.) брита голова, голова взагалі; убога, нужденна людина

ґандж, ґанджа (діал.) – вада, недолік

ґевал – велика неповоротка, незграбна людина; (заст.) груба некультурна людина

ґніт – стрічка, що використовується для горіння в гасовій лампі, свічці тощо

ґорґоші (діал.) – плечі

ґуральня (заст.) – спиртово-горілчаний завод; винокурня

далебі (розм.) – справді, дійсно

двірець (західноукр.) – вокзал

десниця (заст.) – права рука

дженджуристий (розм.) – який кокетує своєю зовнішністю та одягом; пустий, легковажний

джереґеля – коса, складена вінком на голові

джиґун (розм.) – залицяльник, спокусник; пустий, легковажний чоловік, той, хто любить пишно вдягатися

дзвнка – бубна

дзиґарі (заст.) – годинник

допіру – нещодавно

достоту – саме так, точно, якраз

жир – трефа

заполоч – кольорові бавовняні нитки для вишивання

захланний (діал.) – жадібний

знічев’я – не маючи що робити

зугарний (розм.) – управний, умілий; який може, здатний робити що-небудь

кавалок (розм.) – шматок

калабаня, ковбаня – глибока вибоїна, звичайно на дорозі, з водою, болотом; 2) глибоке місце, яма у водоймі

карафа (карафка) – графин

картатий – із чотирикутними візерунками, малюнками (про тканину, одяг і т. ін.)

кІнва – 1) великий дерев’яний кухоль; 2) відро

кльба (зах.) – приклд вогнепальної зброї (рушниці, карабіна і т. ін.)

комиза – вередування, примха, каприз; вередун

коц (розм.) – 1) грубе вовняне однотонне вкривало з начісками; (рідко) покривало на ліжко з якої-небудь тканини; 2) ворсовий пристрижений однобічний килим

краля – дама (карт.)

кріс (зах.) – рушниця

кжіль – прядиво чи вовна, намотані на кужівку (частину прядки у вигляді кілка); (рідко) те саме, що кужівка

лайдак (діал.) – 1)убога бездомна людина; 2)уживається як лайливе слово

лАнець – 1) (лайл.) людина в лахмітті; 2) (множ.) старі речі хатнього вжитку; ганчірки; барахло

ланіти (заст.) – щоки

легіт – легкий приємний вітерець

леґінь (зах.) – юнак, парубок

листковий – який ділиться на окремі тонкі шари (про тісто), рос. „слоёный”

літепло – тепла вода, теплінь

лда – те, що приховує що-небудь від очей, заважає правильно розцінювати щось; (діал.) омана

лутка – 1) бокова частина віконної або дверної рами, стесана навскіс; косяк; 2) підвіконня

митусем (лежати) (діал.) – урізнобіч, (рос.) „валетом”

муравель (діал.) – мураха

мурелі (діал.) – абрикоси

навІдліг – розмахнувшись із силою, із розмахом

навпрошки (розм.) – навпростець, прямо

наглий – раптовий, несподіваний

напашки – накинувши на плечі одяг, не всовуючи рук у рукава

напірник, насипка – мішок із щільної тканини, куди насипають пір'я для подушки або перини, спідня наволочка

натщесерце, натще – на порожній шлунок

невістулька, невісточка – ромашка

нехворощ – багаторічна трав'яниста рослина з чорнувато-бурим стеблом, різновид полину; чорнобиль

нижник (діал.) – валет

нівроку – 1) нічого собі, як треба, більше ніж треба; непоганий; 2) для вираження побажання не принести горя своїми словами

обрус (діал.) – скатертина

оковита – міцна горілка високого ґатунку або те саме, що горілка

осоння (діал.) – освітлене сонцем місце

паламар – служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння, дячок

перебендя (розм.) – вередлива, капризна людина; той, хто вміє весело, дотепно про щось розповісти

печеня – запечене або смажене м’ясо

поготв – тим більше, ти паче

позрний – який насправді не існує, уявний

помисливий – який від усього чекає небезпеки, неприємності; недовірливий, хворобливо підозріливий, рос. „мнительный”

пошиванка, пошивка – наволочка (верхня) для подушки

прцінь (діал.) – адже; усе-таки; принаймні; проте, однак

притИчина (розм., заст.) – 1) перешкода, завада; 2) пригода; 3) причина

путівець – дорога між селами, польова дорога

рамена (заст.) – плечі

рахманний – тихий, спокійний

ремствувати – нарікати

ринва – труба або жолоб для стікання води

рінь, ринь – 1) грубий пісок, гравій, галька і т. ін.; 2) берег або дно річки з грубого піску, гравію, гальки і т. ін.

робітня (заст.) – майстерня

ружина (діал.) – рушниця

рурка (зах.) – трубка, рулон

світлина (західноукр.) – фотографія

свічадо – дзеркало, підвісний свічник для багатьох свічок

святенник – богомільна людина, яка суворо дотримується церковних обрядів; удавано-побожна, лицемірно-праведна людина

серпанок – легка прозора тканина, схожа на дим паволока, яка обмежує видимість предметів, пелена

стрій (розм.) – одяг, убрання

талан – доля, щастя, удача

тирса – 1) дрібні частинки деревини, що осипаються під час різання її пилкою; 2) трав'яниста степова рослина, ковила волосиста; насіння цієї рослини

тривкий – міцний, сталий, що не піддається змінам

туркіт – голуб особливої породи; своєрідні звуки, що їх видає голуб чи горлиця

філіжанка – невелика чашка

фіранка – шматок тканини або тюлю, яким запинають вікно, двері тощо, занавіска (заст.); невеличкі засклені дверцята у вікні для провітрювання

харапудитися (розм.) – лякатися; злякано кидатися вбік (про коней, волів)

цебер, цебро, цеберко – відро

церата – рос. „клеёнка”

цигикач, цигикало – горе-музикант, поганий музика

черінь – 1) дно печі, місце для випікання хліба та варіння страв; площина, яка нагадує дно печі; 2) площина над склепінням печі, на якій сплять, сушать зерно і т. ін.

чоловічок – те саме, що зіниця (ока)

шабатура (діал.) – скринька, коробка

шпиталь – госпіталь; (заст.) лікарня; (заст.) богадільня

штука (діал.) – мистецтво

шуйця (заст.) – ліва рука

ятка – 1)легка будівля для тимчасового користування (торгівлі, виставки і т. ін.); балаган. 2) накриття з хмизу, очерету, полотна тощо для захисту від сонця, дощу і т. ін.; повітка

https://sites.google.com/site/cikavinkiru/cikavi-ukraienski-slova