В українському народному календарі день,
коли відбуваються чудеса й всілякі загадкові пригоди.
Це 19 вересня, коли православна церква згадує чудо Архістратига Михаїла — як у місті Хонех, у Фрігії, архангел врятував від зруйнування церкву — повернув у протилежний бік воду, якою мали її затопити.
Це 19 вересня, коли православна церква згадує чудо Архістратига Михаїла — як у місті Хонех, у Фрігії, архангел врятував від зруйнування церкву — повернув у протилежний бік воду, якою мали її затопити.
В Україні Архістратиг Михаїл є одним із
найбільш шанованих святих, небесним покровителем Києва. В народній уяві св.
Михайло постає славним воїном-захисником знедолених і немічних, і водночас
суворим суддею: відводить душі померлих на небо і зважує на терезах їхні добрі
й погані вчинки. Архангела Михайла прославляють і за багато інших вчинених їм
дивовиж.
Чудом у святі Архангела Михаїла священники
вбачають саме спасіння людей. За переказами, наші предки в цей день намагалися
дотримуватися посту, не працювати тяжко, адже святий Михаїл у вигляді бідного
старця ходить по землі й перевіряє, як його шанують.
Михайлове чудо – свято велике і
серйозне. Цього дня не можна працювати. Гріхом вважалося на Михайла сіяти,
орати, рубати дрова, мазати хату, будувати, копати, пекти хліб і т.д.
Можна було лише варити, пасти, виконувати
дрібну хатню роботу, годувати худобу та птицю.
У народі побутує безліч переказів про
заборону в цей день робити яку завгодно небуденну роботу, а також про те, як
були покарані неслухняні. На Черкащині, наприклад, господареві стало шкода
гарного робочого дня, і він пішов сіяти. Посіяв озимину, а коли повернувся
додому, почав сіяти все, що потрапляло під руку, по кімнаті, двору, по всій
садибі: посіяв сіль, борошно, крупи, сушені ягоди. І ніхто не міг його привести
до тями. Всю ніч сіяв, поки не прийшов священик. Коли прочитав молитву над ним,
тільки тоді він схаменувся. І зарікся коли-небудь на Михайла працювати.
Таких оповідань і про господинь, що пекли
хліб, і про господарів, які рубали чи копали, написано чимало в кожному
населеному пункті.
Якщо твій начальник цього дня змушує
виконувати щоденні обов`язки – вся відповідальність перед Богом лягає на його
плечі.
Архангел Михаїл вважається борцем проти
єресі і зла, сильним захисником віри. Тому цього дня треба “стежити за
язиком”, робити добрі справи й молитися.
Михайлове чудо – свято
сімейне. Тому цього дня бажано влаштувати пікнік із домочадцями, а якщо не
вийде – хоча б дружну вечерю.
У багатьох селах на це свято
організовували храмові або престольні празники, ходили один до одного в гості.
Обов’язково на Михайлове чудо потрібно полюбовно вирішувати сімейні справи та
приватні проблеми – брататися. Напередодні Михайлова Чуда господині пекли
пироги з начинкою з нового врожаю, а чоловіки ставили до цього дня пиво і
медовуху.
Також кажуть, що цього дня небажано
мити голову – можна “змити розум”.
Наші предки вірили, що на «Михайлове
чудо» не варто ні з ким сваритися.
Восени в розпалі був мисливський
сезон, тому мисливці цього дня, а також 21 листопада, на свято Собору архангела
Михаїла, ставили святому свічку. Архангел Михаїл був персонажем українських
народних казок про мисливців. Одна з них розповідає, що одному мисливцеві, за
те, що той підстрелив чорта, архангел Михаїл подарував рушницю, яка однак дуже
гриміла. Повернувши від святого свою рушницю, він помітив, що зброя, побувавши
в руках архангела, набула чудодійних властивостей і стріляла без промаху.
Ще один мисливський переказ оповідає
про чорта, який, намагаючись сховатися від архістратига Михаїла, почав називати
предмети і живі істоти, за якими архангел не дістав би його. Назвав і людину.
Але Михаїл сказав, що в цьому разі людину вб'є і дасть їй царство небесне, а
чортові все одно буде непереливки. І лише кущ ліщини чорт забув згадати. Тому
мисливці вірять, що коли під час грому сховатися під ліщиною, то блискавка не
вб'є.
Святий Михаїл шанувався також як
повелитель вітру. Імовірно, що в часи впровадження християнства він заступив
слов’янського бога вітрів Стрибога.
Від «Михайлового чуда» починалися
перші приморозки – так звані «Михайлівські».
На Михайлове чудо зверніть увагу на
прикмети:
Якщо вранці на деревах є іній – чекай
багато снігу взимку.
Якщо листя з осики падає обличчям “угору”
– зима буде холодною, а якщо навпаки – теплою.
За матеріалами інтернет-видань.
Немає коментарів:
Дописати коментар