Особистий і педагогічний портрет

   

Я-  учитель…

І говорю це з гордістю , бо це , дійсно, професія від Бога. За якими здібностями Всевишній обирає вчителя – велика таємниця.

     Ми щасливі, тому що  відчуваємо себе обраними на цій Землі, і поєднує нас те, що від Бога нам посилається іскра любові до дітей. У когось ця іскра так і залишиться маленькою іскринкою, а хтось розпалить  у своїй душі величезне полум’я любові.

    За  моїми переконаннями, "Душа дитини – це храм ", тому свою працю я спрямовую на те, щоб цей храм не став цеглою, вчу любити і поважати батька і матір, бути добрими і чесними, гідними дітьми своєї землі.

              В.О.Сухомлинський говорив: «Учитель готується до хорошого уроку  все своє  життя..»
     Кожен урок учителя – це маленький спектакль, який зворушить струни дитячих душ, і якщо ці струни дзвенять, як єдина мелодія, значить, вчитель відбувся. Я вірю, що мої найкращі уроки ще попереду. І продовжувати їх  буде саме життя. Завжди думаю про те, чи стануть мої  уроки для учнів пробудженням  Добра, Честі, Милосердя, Справедливості.

             Моє покликання – учитель… Чим більше викладаю літературу, тим більше відчуваю відповідальність. Відповідальність, тому що мені довірили маленьку душу, а я повинна створити Людину, і не просто Людину, а читача, творця, митця. Як це зробити? Одвічне питання… Мій досвід підказує мені, що я обрала вірний шлях.