В кожному питанні, яке стосується мови, є два підходи:
АКАДЕМІЧНИЙ - словники, які часто-густо спотворюють суть і значення заради дотримання штучних і вигаданих "правил".
ДІАЛЕКТИЧНИЙ - жива мова народу, в якій так само часто-густо суть і значення слів та зворотів не збігаються, а іноді й протирічать академічному (словниковому) викладенню.
Перш, ніж послуговуватись будь-яким словником, спочатку ознайомтесь з "комуністичною програмою зближення двох мов - російської і української" 1928 року.
Після цієї "програми" з української мови було викинуто тисячі питомо українських слів. А ті українські слова, які були схожі з російськими, спотворили на російський манер звучання. На основі тієї ж "програми" були спотворені і словники, якими ви зараз безглуздо розмахуєте. Облиште спотворені словники! Послуговуйтесь здоровим глуздом і діалектикою.
ЗИЧИТИ (ПОЗИЧИТИ) - однокореневі слова, які мають один і той же зміст.
Тепер діалектично:
ЗИЧИТИ можна те, що маєш. Якщо вам хворий безхатько з тротуару зичитиме здоров'я і достатку, чи доречною буде його зичливість для вас, і які у вас будуть відчуття, після такої "зичливості"? Адже зичити можна тільки те, що маєш. Не маєш - не зичиш.
Наступне:
Ви знаєте багато людей, які готові вам позичити своє здоров'я, чи своє щастя? Ті люди всі здорові і всі щасливі?
Все позичене треба віддавати!
Коли вам сто людей зичать здоров'я, вашого здоров'я вистачить, щоб кожному віддати?
Зичити щось в побажанні - це вже нещирість, бо кожен, хто зичить, обов'язково розраховує на віддачу.
БАЖАТИ - боже дати - від бога дати!
Побажання завжди щирі, і в жодному разі не мають смислової форми очікування віддачі.
Бажаючи, людина просить бога обдарувати іншу людину часто навіть тим, чого самій може бракувати.
Зичити - це з матеріального.
Бажати - це з духовного і морального.
Тож, бажаючи чогось людині - БАЖАЙТЕ, але НЕ ЗИЧТЕ, бо автоматично робите з людини боржника, який мусить вам віддати те, що ви зичите.
https://www.facebook.com/groups/pusatupravylnoucrainskoyu
Немає коментарів:
Дописати коментар