7 серпня 2019 року - 200 років з дня народження ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША (1819—1897) — видатного українського письменника, фольклориста, етнографа, мовознавця, перекладача, критика, редактора, видавця.
В оформленні використано портрет ювіляра пензля Тараса Шевченка (1843–47).
Тим, хто напередодні славного ювілею має намір перечитати доробок ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША (1819–1897), у пригоді стане словничок застарілої та рідкісної лексики, що трапляється в його творах.
Чи є серед цих архаїзмів такі, що могли б отримати в сучасній мові друге життя? Як гадаєте?
***
• БАБАК «неповоротка людина, ледар».
• БАХМАТ «бойовий верховий кінь».
• БЕБЕХИ «подушки; манатки».
• БЕЛБАС «ледар; вайло».
• БЛАВАТ, БЛАВАТАС «шовкова тканина блакитного кольору; одяг з такої тканини».
• БЛАГОВІСТУВАТИ «дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи».
• БОЖНИК «поличка з образами».
• БУРЛАКА «одинокий, неодружений чоловік; парубок; людина без постійного місця проживання».
• ВАРЕНУХА «горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами».
• ВАХЛАЙ «неповоротка малотямуща людина».
• ВЕРВІЙ «мотузка».
• ВЕРЕТА «рядно».
• ВИННИК «той, хто виготовляв горілку і спирт».
• ВОВКІВНЯ «вовче лігво; холодне, непривітне житло».
• ВОРОХІБИНИ, ВОРОХІБНЯ «бунт».
• ГАЙДАБУРА «пустун, бешкетник».
• ГАКІВНИЦЯ «довга і важка рушниця, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV–XVI ст».
• ГАМАЛИК «карк».
• ГОЛЬТЯПАКА «голодранець».
• ГРУБНИК «робітник, що палить у грубах, печах тощо».
• ҐАЛАҐАН «головешка, тліюче поліно».
• ҐИРЛИҐА «ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди».
• ДЗИҐАРОК «годинник».
• ДРАБКИ «драбини, з яких складаються бокові стінки воза».
• ЖАКУВАТИ «грабувати, нищити, відбирати».
• ЗАВОЛОКА «зайда, заброда».
• ЗАЇД «грабування; користування чужим добром».
• ЗАПІЧОК «місце на печі, відгороджене комином, або за піччю; заглибина в стіні печі, де зберігають предмети домашнього вжитку».
• ЗАСТУМ «пустинне, глухе місце».
• ЗВ’ЯГА «сварка».
• ЗЛАТОГЛАВ «тканина, вироблена з шовку і золотої канителі; парча».
• ЗЛОРІКА «лихослов».
• ІГЕМОНСЬКИЙ «демонічний».
• КАБАРДИНКА «смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами; шапка з кабарди».
• КАДУК «падуча хвороба; чорт, диявол».
• КАЗЮКА «комашка».
• КАРБАЧ «нагайка, канчук».
• КАЮК «невеликий човен з пласким дном і двома веслами».
• КЕБЕТА «здібність, уміння, хист; розум».
• КІНВА «дерев’яне відро; великий дерев’яний кухоль».
• КОВГАНКА «дерев’яна ступка для товчення сала».
• КОМИШНИК «розбійник, що ховався в очеретах і комишах пониззя Дніпра».
• КОМОННИК «вершник».
• КОНДАК «коротка церковна пісня, що славить Бога, Богородицю або святих».
• КОРЯК «кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина тощо); корець, ківш».
• КУВБУШЕЧКА «глиняний посуд з випуклими боками».
• КУКІБЛИВИЙ «бережливий, дбайливий».
• КУКОБИТИ «доглядати».
• КУЛИКАТИ «пити (горілку, вино і т. ін.)».
• ЛІПОТА «краса».
• МАКОТИРКА «стрижена або голена голова».
• МАЦАПУРА «неохайна або незграбна людина».
• НАЗИРИТИ «наглядати».
• НЕДОЛЯШОК «ополячений українець».
• НЕТЯГА «бідна, неімуща людина».
• НОВОХРЕЩЕНЕЦЬ «особа, яка перейшла в християнство з іншого віросповідання».
• ОДВІТУВАТИ «відповідати».
• ОСАДЧИЙ «перший поселенець;».
• ПАЛИВОДА «відчайдушна людина; бешкетник, пустун».
• ПАЩЕКОВИТИЙ «балакучий».
• ПЕРЕБЕНДЯ «людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати, проспівати».
• ПЕЧКУРНИК «той, хто любить лежати на печі».
• ПЛЮГАВЕЦЬ «плюгава, огидна людина».
• ПОПОРСЬКАТИ «поприскати, попирскати».
• ПОТАПЦІ «підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо».
• ПОТУРНАК «українець, який прийняв ісламську віру, потурчений чоловік».
• ПРИКЛЮЧКА «пригода, привід».
• ПРИТАМАНКУВАТИЙ «недоумкуватий».
• ПРОСТОРІКА «базіка».
• РАЛЕЦЬ «подарунок, приношення».
• РІЗНОЦІЯ «незгода».
• РОЗЧОВПАТИ «уторопати».
• РУПАТИ «бути бажаним, жаданим».
• СВІТИЛКА «дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі».
• СИРІВЕЦЬ «напій із залитих кип’ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас».
• СКИНДЯЧКА «стрічка, якою пов’язують голову».
• СЛЕБІЗУВАТИ «читати по складах».
• СЛОБОНИТИ «звільняти, рятувати».
• СОЛОМАХА «рідка страва, приготована із завареного на воді борошна (переважно гречаного)».
• СТРИГУНЕЦЬ «однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву».
• СТРИЖЕНЬ «найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода; бистрина».
• СТУДІОЗУС «відданий наукам, допитливий; той, хто щось вивчає, досліджує».
• СТУПАК «кінь, що йде доброю ступою».
• СУПЛІКУВАТИ «просити кого-небудь про щось або скаржитися кому-небудь на щось (переважно письмово)».
• ТІМАХА «той, хто щось добре знає, уміє; майстер якоїсь справи; нетяга, бідолаха».
• ТОВПИГА «товста, незграбна людина».
• ТУЛУМБАС «старовинний ударний музичний інструмент, що має форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б’ють калаталом».
• УЗЛОВАТИЙ «вигадливий, дотепний, хитрий».
• УПИРЯКА «дуже впертий».
• УЧТА «урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події; пошана».
• УШКАЛ, УШКУЙНИК «річковий розбійник».
• ХАРЦИЗНИК, ХАРЦИЗЯКА «розбійник, грабіжник».
• ХЛОНЬ «хлопець».
• ХУРДИГА «в’язниця».
• ЦАБЕ «вигук, яким волів повертають праворуч».
• ЦОБ «вигук, яким волів повертають ліворуч».
• ЧАСТОЧКА «пожертвування на церкву за упокій душі померлого».
• ЧУПРИНДИР «чубар; той, хто має чуб».
• ШКАПОВИЙ «пошитий з кінської шкіри».
• ЯЛОВИЙ «який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин); пустий».
• ЯСА «розголос, шум, привітання».
• БАБАК «неповоротка людина, ледар».
• БАХМАТ «бойовий верховий кінь».
• БЕБЕХИ «подушки; манатки».
• БЕЛБАС «ледар; вайло».
• БЛАВАТ, БЛАВАТАС «шовкова тканина блакитного кольору; одяг з такої тканини».
• БЛАГОВІСТУВАТИ «дзвонити, оповіщаючи про початок церковної відправи».
• БОЖНИК «поличка з образами».
• БУРЛАКА «одинокий, неодружений чоловік; парубок; людина без постійного місця проживання».
• ВАРЕНУХА «горілка, зварена з медом і сухими фруктами та ягодами».
• ВАХЛАЙ «неповоротка малотямуща людина».
• ВЕРВІЙ «мотузка».
• ВЕРЕТА «рядно».
• ВИННИК «той, хто виготовляв горілку і спирт».
• ВОВКІВНЯ «вовче лігво; холодне, непривітне житло».
• ВОРОХІБИНИ, ВОРОХІБНЯ «бунт».
• ГАЙДАБУРА «пустун, бешкетник».
• ГАКІВНИЦЯ «довга і важка рушниця, з гаком на прикладі, яка була на озброєнні запорізьких козаків у XV–XVI ст».
• ГАМАЛИК «карк».
• ГОЛЬТЯПАКА «голодранець».
• ГРУБНИК «робітник, що палить у грубах, печах тощо».
• ҐАЛАҐАН «головешка, тліюче поліно».
• ҐИРЛИҐА «ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди».
• ДЗИҐАРОК «годинник».
• ДРАБКИ «драбини, з яких складаються бокові стінки воза».
• ЖАКУВАТИ «грабувати, нищити, відбирати».
• ЗАВОЛОКА «зайда, заброда».
• ЗАЇД «грабування; користування чужим добром».
• ЗАПІЧОК «місце на печі, відгороджене комином, або за піччю; заглибина в стіні печі, де зберігають предмети домашнього вжитку».
• ЗАСТУМ «пустинне, глухе місце».
• ЗВ’ЯГА «сварка».
• ЗЛАТОГЛАВ «тканина, вироблена з шовку і золотої канителі; парча».
• ЗЛОРІКА «лихослов».
• ІГЕМОНСЬКИЙ «демонічний».
• КАБАРДИНКА «смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами; шапка з кабарди».
• КАДУК «падуча хвороба; чорт, диявол».
• КАЗЮКА «комашка».
• КАРБАЧ «нагайка, канчук».
• КАЮК «невеликий човен з пласким дном і двома веслами».
• КЕБЕТА «здібність, уміння, хист; розум».
• КІНВА «дерев’яне відро; великий дерев’яний кухоль».
• КОВГАНКА «дерев’яна ступка для товчення сала».
• КОМИШНИК «розбійник, що ховався в очеретах і комишах пониззя Дніпра».
• КОМОННИК «вершник».
• КОНДАК «коротка церковна пісня, що славить Бога, Богородицю або святих».
• КОРЯК «кругла посудина з ручкою для зачерпування й виливання води (молока, вина тощо); корець, ківш».
• КУВБУШЕЧКА «глиняний посуд з випуклими боками».
• КУКІБЛИВИЙ «бережливий, дбайливий».
• КУКОБИТИ «доглядати».
• КУЛИКАТИ «пити (горілку, вино і т. ін.)».
• ЛІПОТА «краса».
• МАКОТИРКА «стрижена або голена голова».
• МАЦАПУРА «неохайна або незграбна людина».
• НАЗИРИТИ «наглядати».
• НЕДОЛЯШОК «ополячений українець».
• НЕТЯГА «бідна, неімуща людина».
• НОВОХРЕЩЕНЕЦЬ «особа, яка перейшла в християнство з іншого віросповідання».
• ОДВІТУВАТИ «відповідати».
• ОСАДЧИЙ «перший поселенець;».
• ПАЛИВОДА «відчайдушна людина; бешкетник, пустун».
• ПАЩЕКОВИТИЙ «балакучий».
• ПЕРЕБЕНДЯ «людина, що вміє весело, дотепно що-небудь розказати, проспівати».
• ПЕЧКУРНИК «той, хто любить лежати на печі».
• ПЛЮГАВЕЦЬ «плюгава, огидна людина».
• ПОПОРСЬКАТИ «поприскати, попирскати».
• ПОТАПЦІ «підсушений невеличкими шматочками хліб, який їдять з гарячою рибною юшкою, молоком, водою тощо».
• ПОТУРНАК «українець, який прийняв ісламську віру, потурчений чоловік».
• ПРИКЛЮЧКА «пригода, привід».
• ПРИТАМАНКУВАТИЙ «недоумкуватий».
• ПРОСТОРІКА «базіка».
• РАЛЕЦЬ «подарунок, приношення».
• РІЗНОЦІЯ «незгода».
• РОЗЧОВПАТИ «уторопати».
• РУПАТИ «бути бажаним, жаданим».
• СВІТИЛКА «дівчина, що виконує обряд тримання меча й свічки на весіллі».
• СИРІВЕЦЬ «напій із залитих кип’ятком і настояних протягом певного часу житніх сухарів; хлібний квас».
• СКИНДЯЧКА «стрічка, якою пов’язують голову».
• СЛЕБІЗУВАТИ «читати по складах».
• СЛОБОНИТИ «звільняти, рятувати».
• СОЛОМАХА «рідка страва, приготована із завареного на воді борошна (переважно гречаного)».
• СТРИГУНЕЦЬ «однорічне лоша, якому звичайно підстригають гриву».
• СТРИЖЕНЬ «найглибше місце річки, де дуже швидко тече вода; бистрина».
• СТУДІОЗУС «відданий наукам, допитливий; той, хто щось вивчає, досліджує».
• СТУПАК «кінь, що йде доброю ступою».
• СУПЛІКУВАТИ «просити кого-небудь про щось або скаржитися кому-небудь на щось (переважно письмово)».
• ТІМАХА «той, хто щось добре знає, уміє; майстер якоїсь справи; нетяга, бідолаха».
• ТОВПИГА «товста, незграбна людина».
• ТУЛУМБАС «старовинний ударний музичний інструмент, що має форму мідної чаші (казана), обтягнутої з відкритого боку шкірою, по якій б’ють калаталом».
• УЗЛОВАТИЙ «вигадливий, дотепний, хитрий».
• УПИРЯКА «дуже впертий».
• УЧТА «урочистий обід, сніданок або вечеря, що влаштовується на честь кого-небудь або на відзначення якоїсь події; пошана».
• УШКАЛ, УШКУЙНИК «річковий розбійник».
• ХАРЦИЗНИК, ХАРЦИЗЯКА «розбійник, грабіжник».
• ХЛОНЬ «хлопець».
• ХУРДИГА «в’язниця».
• ЦАБЕ «вигук, яким волів повертають праворуч».
• ЦОБ «вигук, яким волів повертають ліворуч».
• ЧАСТОЧКА «пожертвування на церкву за упокій душі померлого».
• ЧУПРИНДИР «чубар; той, хто має чуб».
• ШКАПОВИЙ «пошитий з кінської шкіри».
• ЯЛОВИЙ «який не дає приплоду (про самиць сільськогосподарських тварин); пустий».
• ЯСА «розголос, шум, привітання».
Немає коментарів:
Дописати коментар