21 лютого - Міжнародний день рідної
мови — день, який відзначають щороку , починаючи
з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та
багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної
конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17
листопада 1999 року в Парижі.
Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кожного народу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу.
Сьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них
знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому
випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати.
За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння.
Сьогодні, згідно Статті 10 Конституції
України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови
в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Наша мова є
рідною майже для 50 мільйонів чоловік.
Для
кожного народу своя мова рідна. Кожна людина обов’язково усвідомлює,
що, крім батьків, вона має ще чотири корені: рідна земля, рідна історія, рідна
культура, рідна мова. Кожна людина повинна знати і пам’ятати свою рідну мову,
але водночас й поважати ту мову, на якій землі і серед якого народу вона живе.
Вивчаючи мову, ми не просто запам’ятовуємо слова, а проникаємо у спосіб
мислення народу, що говорить нею.
Зберігаючи
мову, ми зберігаємо власну душу, те світосприйняття і світорозуміння, що було
закладене в нас природою.
21 лютого 2017 року в ЗОШ №35
святково
відзначався Міжнародний день рідної
мови. Цей день розпочався у
кожному класі промовою вчителя , потім учні написали диктант єдності «Україна –
наша земля, наша Батьківщина» , що проводився
за ініціативи Інституту модернізації змісту освіти та підтримки
Міністерства освіти і науки України; були проведені різноманітні заходи щодо
відзначення Міжнародного дня рідної мови: Всеукраїнський конкурс з народознавства
«Патріот»; пройшов конкурс читців «Звучи, прекрасна наша мово!» (серед учнів
5-6-х класів); мовознавчі турніри, конкурс ребусів, підготовка презентацій до цього свята.
***
Грамотно володіти державною мовою –
обов’язок справжніх українців, які вболівають за державу. Кажуть, скільки мов
ти знаєш, стільки разів ти людина. Удосконалюйтесь , не зупиняйтесь!
Говори
правильно!
Ну, як це правильно сказати?
Які слова вживати нам?
Відкрити що? Що відчиняти?
Як дати лад усім словам?
Що треба просто розгортати?
Що відкупорить, відімкнуть?
Коли слова які вживати?
І як дитині це збагнуть?
Які слова вживати нам?
Відкрити що? Що відчиняти?
Як дати лад усім словам?
Що треба просто розгортати?
Що відкупорить, відімкнуть?
Коли слова які вживати?
І як дитині це збагнуть?
Все просто, в нас багата мова,
Для всього є свої слова.
Уважно прислухайсь до слова
І зрозумієш ці дива.
Прокинувсь — відкриваєш очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.
Для всього є свої слова.
Уважно прислухайсь до слова
І зрозумієш ці дива.
Прокинувсь — відкриваєш очі
І відкриваєш дивний світ.
І душу відкривай охоче
Ти для добра з маленьких літ.
Вікно до сонця відчиняєш,
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.
Ти добре це запам’ятай!
Для друзів двері відчиняй.
Замок у дверях відмикаєш.
Ти добре це запам’ятай!
Що закупорене тісненько,
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.
Відкупорити треба нам.
Запам’ятай і це гарненько
І раду всім даси словам.
А книжку треба розгортати
Й перегортати сторінки.
Щоб у житті все добре знати,
Бо ж світ цікавий і дзвінкий.
Й перегортати сторінки.
Щоб у житті все добре знати,
Бо ж світ цікавий і дзвінкий.
Вікіпедія:
Список найтиповіших мовних
помилок
Неправильно
|
Правильно
|
Коментар
|
арґумент, ориґінальний
|
аргумент, оригінальний
|
не кожне латинське g треба передавати через ґ.
|
багаточисельний
|
числе́нний
|
запозичення замість відповідника
|
барокко
|
бароко
|
за орфографічним словником
|
більш висока
більш світлий найбільш значне |
вища
світліший найзначніше |
типова помилка при перекладі з російської — невикористання лаконічніших
українських конструкцій. (не є граматичною помилкою, однак часто
бажано вживати українські однослівні відповідники) (див. також спеціальну
сторінку)
|
більше ста
|
понад сто, більш ніж
(як) сто
|
|
будь-ласка
|
будь ласка
|
за орфографічним словником
|
в деякій мірі
|
деякою мірою, певною мірою
|
правильне слововживання
|
вебсайт
|
веб-сайт
|
Щодо дефісу див. витяг з
протоколу погоджувальної комісії з проблемних питань. Існують
також розбіжності щодо правильного закінчення слів «сайт», «веб-сайт» у
родовому відмінку. Словник форм родового відмінка подає «сайта»[1],
але в деяких виданнях трапляється протилежна рекомендація[2].
Однак поняття абстрактне, тому, за правописом, правильніше писати «сайту»
(див. А чи У)
|
ведучий
|
провідний (інженер), тягови́й (механізм)
|
|
відмінити, відміняти
|
відміняти (іменники, за відмінками тощо),
але
скасувати, скасовувати |
росіянізм
|
вибачатись, вибачитись
(я вибачаюсь) |
перепрошувати, просити пробачення
(даруйте [на слові], вибачте) |
«вибачатись» — розмовний
стиль; не варто вибачати самого себе (але «він вибачився переді мною» —
правильно)
|
видаляти і вилучати
|
видаляти (зуб)
вилучати (статтю) |
питоміше для мови
|
виключення (exception)
|
виняток
|
калька з російської, в укр. мові «виключення» це іменник утворений від
дієслова «виключати»
|
виконуючий (як іменник)
домінуючий[3] |
виконувач
домінантний |
укр. мові не властива форма активних дієприкметників, вона передається
відповідною формою мови
|
в кінці кінців
|
зрештою
урешті-решт (врешті-решт) |
росіянізм
|
володіти (здатністю)
володіти (правописом) |
мати (здатність), бути
здатним
опанувати/опановувати (правопис) |
правильне слововживання
|
вцілому
|
в цілому
|
|
в якості (когось/чогось)
|
як (хтось/щось),
в ролі (когось/чогось), (кимось/чимось) (залежно від контексту) |
росіянізм
|
Голандія, голандський
|
Голландія, голландський (про провінцію), Нідерланди, нідерландський (про країну)
|
|
головнокомандуючий[4](як
іменник)
|
головнокомандувач
|
питомий іменник для означення особи
|
ґранат
|
гранат
|
за орфографічним словником
|
грунт
|
ґрунт
|
за орфографічним словником
|
далеко ідучий
|
далекосяжний
|
неправильне перенесення чужих мовних форм; при передаванні не
враховуються питомі відповідники мови
|
дивізіона
|
дивізіону
|
назва організації, абстрактне (див. А чи У);
за орфографічним словником
|
дивись/дивіться також
|
див. також
|
непотрібно уточнювати звернення, у всіх статтях буде виглядати однаково,
аналогічно шаблону {{див. також}}
|
діяльности
|
діяльності
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису.
|
завідуючий
|
завідувач, голова, старший, начальник (орудар)
|
українській мові не притаманні активні дієприкметники
|
зйомка, зйомочний
|
знімання, фільмування, знімальний
|
|
йон
|
іон
|
за орфографічним словником та чинним
правописом (§ 90 п. 3):
Початкові io, yo, jo
передаються через іо, коли в українській мові вони вимовляються як два склади:
іон, іонізатор, іонійський, Іонічне море; через йо, коли вони вимовляються як
один склад; йод, йота; Йорданія, Нью-Йорк, Йон, Йосип та ін.
|
инший
|
інший
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису.
|
іллюстрація
|
ілюстрація
|
за орфографічним словником
|
(кіно)фільма
|
(кіно)фільму
|
абстрактне (див. А чи У);
за орфографічним словником
|
кооператива
|
кооперативу
|
назва організації (див. А чи У);
за орфографічним словником
|
користуватися попитом
|
мати попит
|
правильне слововживання
|
любі́
|
будь-які
|
лю́бі — то множина від любий (милий),
а вживане у значенні будь-які є росіянізмом
|
магнет
|
магніт
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису (але див. рекомендацію на знаття заборони написання «магнет»).
|
навчати грамоті
|
навчати грамоти
|
|
накінець
накінець-то |
нарешті
|
росіянізм
|
нажаль
|
на жаль
|
|
на рахунок
(говорити на рахунок чогось) |
щодо, стосовно
|
росіянізм
|
наступаючий[5] (рік,
період)
|
прийдешній, що надходить
|
недоречне вживання дієприкметника
|
наступний (при подальшому переліченні)
|
такий
|
неправильний переклад російського следующий
|
оточуючий
|
навколишній, довколишній, навкружний
|
за російсько-українськими словниками; але
|
підчас
|
під час
|
за орфографічним словником
|
інф. + далі
|
тобто «робити (чекати, йти) далі» замість «продовжувати робити (чекати,
йти)» тощо. Не треба зловживати словом «продовжувати»
|
|
продовжується посадка
|
триває посадка
|
питоме слово замість запозичення
|
на протязі, протягом
|
і на протязі, і протягом одного дня,
упродовж
|
"на протязі" перекладається з російської мови "на
сквозняке", а "протягом" - "на протяжении"
«…в сучасній мові
цілком правильними є обидві конструкції. Думка про неправомірність
конструкції на протязі не має під собою серйозних
підстав». [6]
|
передвзятість
|
упередженість
|
росіянізм
|
переіменування
|
перейменування
|
|
[надсилати] за адресою
|
[надсилати] на адресу
|
не кожному російському «по» відповідає українське «за»
|
площадка
|
майданчик
|
росіянізм
|
по крайній мірі
|
принаймні
|
росіянізм
|
по понеділкам, по місцям, по рокам…
|
у понеділки, по місцях, за роками…
|
росіянізм
|
пункта
|
пункту
|
абстрактне (див. А чи У);
за орфографічним словником
|
прихожан
|
парафіян
|
росіянізм
|
рахувати (я рахую, що …)
|
вважати, мати думку
|
правильне слововживання
|
района, регіона
|
району, регіону
|
за орфографічним словником
|
реґґі, реггі
|
реґі, регі
|
у загальних запозичених назвах не вживаємо подвоєних приголосних. Також і
в оригіналі зазвичай такі слова вимовляються без жодних подвоєнь,
наприклад, англ. reggae — ['regei].
Подібно режисер, кореспондент тощо.
|
рінґтон, рінгтон
|
ринґтон, рингтон
|
|
розташований у(в) 50 км на північ (до півночі)
від столиці
|
розташований за 50 км на північ від
столиці
|
дослівний переклад з російської
|
самий більший
|
найбільший
|
інші прикметники і прислівники — аналогічно
|
скористуйтесь
|
скористайтесь
|
«користуйтесь», але «скористайтесь»
|
слід, слідує (нести, шукати, працювати тощо)
|
треба (нести, шукати, працювати тощо)
|
росіянізм; «працювати як слід», але «нам треба працювати»,
а не «нам слід(ує) працювати»
|
слідуючий
|
наступний, такий (при подальшому
переліченні)
|
росіянізм
|
співпадати
|
збігатися
|
правильне слововживання
|
співставляти
|
зіставляти
|
правильне слововживання
|
статтей (чого?), статею (чим?)
|
статей (чого?), статтею (чим?)
|
правильне написання (родовий відмінок від статті, орудний
від стаття)
|
стосовно
|
щодо
|
питоміше для мови
|
стікло
|
скло
|
росіянізм
|
за суттю
|
по суті
|
калька там, де мовні форми однакові
|
так як
|
оскільки, позаяк
|
росіянізм
|
такі як
|
як-от
|
калька з російської
|
теріторія
|
територія
|
правило дев'ятки. У багатьох випадках і в
англійській мові в цьому місці звучить [и] — [ɪ], а не [і] — [i] (англ. territory[terɪt(ə)rɪ])
|
тона, тон
|
тонна, тонн
|
аналогічно — брутто, нетто, мотто, булла, вілла, аннали, бонна,
ванна, мадонна, манна, панна, пенні, білль, мулла, дурра, мірра, панно.
|
торгівельний
|
торговельний
|
за орфографічним словником
|
торкатися (деякі питання торкаються)
|
стосуватися
|
правильне слововживання
|
узберіжжя
|
узбережжя
|
|
хемія
|
хімія
|
рекомендовано дотримуватись чинного правопису.
|
швецький
|
шведський
|
Швеція, але — шведський
|
широкополосний
|
широкосмуговий (бо смуга пропускання)
|
росіянізм; незнання термінології у галузі
|
сінгл
|
сингл
|
|
учбовий
|
навчальний
|
росіянізм
|
жюрі
|
журі
|
подібно
|
Польша
|
Польща
|
росіянізм
|
каньон
|
каньйон
|
подібно
|
п'ятнадцять чоловік
|
п'ятнадцять осіб
|
неправильний варіант є росіянізмом
|
нанести удар
|
завдати удару
|
|
об'ява
|
оголошення
|
«об'являти» є росіянізмом
|
Зі святом! З Міжнародним
днем рідної мови! Бережімо свою мову!
Немає коментарів:
Дописати коментар